Смертоносна машина Третього Рейху. Що відомо про концтабір Аушвіц, у якому загинули понад мільйон осіб

Смертоносна машина Третього Рейху. Що відомо про концтабір Аушвіц, у якому загинули понад мільйон осіб

Фото: tsn.ua

27 січня 1945 року концентраційний табір Аушвіц, у якому загинули сотні тисяч осіб, було звільнено військами 1-го Українського фронту.

27 січня 2020 року у світі відзначають 75 річницю звільнення Аушвіцу – концтабору, у якому за часів нацистської Німеччини було вбито щонайменще 1,1 мільйона осіб.  Він існував впродовж понад чотирьох років, від травня 1940 до січня 1945 року та був епіцентром кампанії нацистів зі знищення єврейського населення Європи.

Як постав Аушвіц, які моторошні злочини відбувалися у ньому та що сталося, коли табір було зрештою звільнено військами 1-го Українського фронту.  – читайте у матеріалі ТСН.ua.

Третій Рейх і єврейське питання

Переслідування євреїв нацистською Німеччиною розпочалося одразу після того, як у січні 1933 року Адольф Гітлер став канцлером Німеччини.  Вже навесні 1933 їх та інших "неарійців" законодавчо виключили з громадянської служби. Їм було заборонено проводити юридичну практику, бути редакторами або власниками газет, вступати до Асоціації журналістів та володіти фермами.

Студентів-євреїв позбавили квот під час відвідування шкіл та університетів, а підприємства, якими володіли представники цього народу, масово закривали – якщо 1933 року їх у Німеччині було 50000, то у квітні 1939 – лише близько 7 тисяч.

Єврейських лікарів звільняли або змушували подати у відставку. Медичне видання Deutsches Ärzteblatt 6 квітня 1933 повідомило:  "Німців повинні лікувати лише німці". А 1935 року Нюрнберзькі закони встановили критерії, за якими визначалася приналежність громадян до німецької або єврейської раси. Так, справжніми німцями вважалися німці в чотирьох поколіннях, а нащадки трьох-чотирьох поколінь євреїв були євреями.

Фото: Associated Press

1939 року, після окупації Німеччиною Польщі, нацисти почали депортували євреїв з території Третього Рейху до спеціально створених на території Польщі "гетто", щоб відділити їх від решти населення.

А вже 1941 року, після вторгнення німців у СРСР, розпочалася ціла кампанія з винищення ворогів нацистської ідеології за допомогою масових розстрілів, якою керували спеціальні айнзатцгрупи.  В Україні місцем подібних масових розстрілів став Бабин Яр.  

У січні 1942 року на Ванзейській конференції було схвалено програму "остаточного розв'язання єврейського питання", що було евфемізмом до повного знищення єврейського населення. 

Жахи Аушвіца

Епіцентром подібної ініціативи став табір Аушвіц, що відкрився навесні 1940 року. Розташований на півдні Польщі, біля міста Освенцим, він був спорудженим на основі старих військових бараків, і впродовж 1940-1945 використовувався нацистами для тортур, примусової праці та масових вбивств.

Комплекс складався з трьох таборів: головного, що мав назву Аушвіц I (саме над входом до нього розташовувався відомий напис  "Робота робить вільним"), концентраційного табору Аушвіц II, а також трудового табору Аушвіц III. Займав він понад 500 гектарів.

Першими в'язнями Аушвіцу стали поляки. Проте згодом до нього почали доправляти інших в'язнів. Серед них – приблизно 110000 вихідців з України (15 тис. червоноармійців, 95 тис. євреїв із Закарпаття і близько 600 членів ОУН). 

В'язнів із різних куточків Європи до Аушвіцу звозили у вагонах для худоби. Вже на місці їх сортували на тих, хто міг працювати і хто був на це не здатен. До останньої групи входили хворі, літні люди, люди з інвалідністю, діти, а також усі ті, хто був недостатнього зросту або комплекції.

Фото: Associated Press

Їм наказували розтягнутися догола та відправляли у душ "для виведення вошей" - під душем, як зазначає BBC, малися на увазі газові камери. Згодом тіла загиблих спалювали, а попіл – закопували й використовували як добриво.

Інших в'язнів змушували виконувати рабську працю на користь Третього Рейху на кшталт виробництва хімікатів, зброї, палива, спорудження інфраструктури тощо. Ув'язнені працювали у нелюдських умовах протягом більш ніж 11 годин на добу за відсутності відпочинку, відповідного обладнання та нормального харчування.

Хімічна компанія IG Farben побудувала на території Аушвіцу завод із виробництва синтетичного каучуку.  Проте працю в'язнів викуповували у Третього рейху й інші компанії, зокрема, Krupp та Siemens-Schuckert.

В'язні Аушвіцу також нерідко ставали об'єктами моторошних медичних експериментів, які проводилися низкою німецьких лікарів. Так, наприклад, Йозеф Менгеле, відомий як "Янгол смерті", працював у Освенцімі ІІ від 30 травня 1943 року і проводив експерименти на близнюках – зокрема, вводив хлороформ у їхні серця, щоб визначити, чи будуть вони помирати одинаково та одночасно.

Звільнення концтабору

Наприкінці 1944 року, коли поразка нацистської Німеччини була вже майже певною, коменданти і працівники Аушвіцу намагалися знищити докази своїх злочинів. Більшість євреїв, що примусово працювали у газових кімнатах та крематоріях, було убито. Самі місця вбивств – знищено. У вогні спалили більшість важливих документів.

Коли 27 січня 1945 року, Аушвіц, зрештою, було звільнено військами 1-го Українського фронту, усередині трьох основних таборів перебували лише 7000 осіб.  Решту в'язнів (близько 60 тисяч) нацисти встигли транспортувати інших концентраційних таборів на кшталт Берген-Белзену, Дахау та Заксенхаузену. Звідти тих, хто вижив, звільнили війська союзників.

Фото: Associated Press

Точну оцінку жертв "табору смерті" важко навести через те, що багато даних було знищено. Більшість істориків вважає, що протягом п'яти років у Аушвіці загинуло майже 1,1 мільйона осіб. З них більшість – близько 1 млн – були євреями. Серед загиблих також приблизно 75 тисяч польських громадян, 15 тисяч радянських військовополонених та 25 000 ромів і синті. Проте деякі учені називають і значно більшу цифру - 1, 7 мільйона осіб. 

Після звільнення концтабору частина бараків і будівель "Аушвіц 1" використовувалася радянськими військовими як шпиталь для ув'язнених. Згодом у таборі організували в'язницю НКВС та міністерства громадської безпеки Польщі. Наразі на місці колишнього табору розташовано меморіальний комплекс.

У Польщі вшанували пам'ять в'язнів нацистського концтабору Аушвіц

У Польщі вшанували пам'ять в'язнів нацистського концтабору Аушвіц

Повʼязані теми:

Наступна публікація