Спецслужби Угорщини могли інсценувати спецоперацію проти "Ощадбанку" — розслідування

Спецслужби Угорщини стоять за організацією рейду на автомобіль інкасаторів «Ощадбанку», розглядаючи це як інструмент політичного тиску. Метою провокації було створення конфліктної ситуації у відносинах з Україною, яку планували використати в межах передвиборчої кампанії до голосування 12 квітня.

Про це пише угорське видання hu24 із посиланням на дані розслідування журналіста Саболча Паньї з VSquare.

Демонізація українського керівництва та західної підтримки є центральним елементом комунікації керівної партії «Фідес». За даними кількох джерел VSquare, за цим може стояти свідомо спланована розвідувальна провокація, спрямована на отримання політичної вигоди. Операцію очолював Орш Фаркаш — державний секретар, відповідальний за цивільну розвідку.

5 березня спецпідрозділ угорського Антитерористичного центру (TEK) затримав два броньовані інкасаторські автомобілі українського державного «Ощадбанку», які прямували звичним маршрутом з Відня до Києва, перетинаючи територію Угорщини.

Під час операції було затримано сімох працівників банку, а також вилучено 82 мільйони доларів готівкою та золото. Урядові ЗМІ швидко заявили, що вантаж був незаконним, пов’язаним із «військовою мафією» і фінансуванням Заходом війни в Україні. Водночас, за даними VSquare, насправді йшлося про розвідувальну операцію з виборчим підтекстом.

За інформацією джерел, операцію координував Орш Фаркаш — державний секретар, який курує цивільну розвідку і є ключовою фігурою міністра Антала Рогана, відповідального за спецслужби та урядову комунікацію.

Офіційне юридичне обґрунтування — яке, за словами джерел, було радше формальним прикриттям — стосувалося контррозвідувального розслідування щодо колишнього офіцера СБУ, який очолював службу безпеки Ощадбанку.

Як йдеться у матеріалах журналістського розслідування, угорська розвідка щонайменше від січня 2026 року стежила за маршрутами інкасаторів між Австрією та Україною. Частина спостереження здійснювалася за кордоном: агенти встановили, в яких готелях у Відні зупиняються українські охоронці і якими маршрутами пересуваються.

Коли їхні звички стали відомими, первинний план полягав у тому, щоб затримати їх під час перевезення зброї, що дозволило б сформувати наратив про тероризм або незаконну торгівлю зброєю. Саме тому до операції залучили TEK, яку особисто координував Фаркаш з оперативного центру, у присутності представників цивільних спецслужб.

Однак план пішов не за сценарієм. Після рейду з’ясувалося, що все — документи, фінансові операції та сам процес перевезення — було повністю законним, а у водіїв та охоронців навіть не було зброї.

План «Б»

За словами кількох джерел, стало очевидно, що ані рейд, ні затримання, ні допити без адвокатів, ні подальша депортація не мали правових підстав. Тому було оперативно вигадано «план Б»: податкову службу (NAV) змусили розпочати розслідування щодо відмивання коштів, щоб постфактум надати подіям вигляду законності.

Це викликало обурення навіть усередині самої NAV, оскільки на початковому етапі навіть підрозділ служби, який займається боротьбою з відмиванням коштів, не був залучений.

Політичний і імпровізований характер операції підтверджує ще одна деталь: попри заяви про «військову мафію», військову розвідку не поінформували, а Міністерство оборони дізналося про операцію лише тоді, коли TEK зрозумів, що не має транспорту для перевезення вилучених авто і вантажу — і довелося звертатися по допомогу до військових.

За даними Саболча Паньї, організатори операції у вузькому колі хизувалися її «найважливішим результатом». Вони вважають, що інформація про рейд швидко дійшла до президента України Володимира Зеленського, який того ж дня — 5 березня — під час пресконференції емоційно відреагував.

Зокрема, він заявив, що міг би передати своїм військовим адресу людини, яка блокує фінансову допомогу ЄС для України. Цю заяву багато хто сприйняв як особисту погрозу Віктору Орбану.

Паньї зазначає, що не зміг незалежно підтвердити, що Зеленський справді реагував саме на цей рейд. Водночас у оточенні Орбана події трактують саме так — як доказ того, що провокація спрацювала і вдалося викликати реакцію, яку можна використати у передвиборчій кампанії.

Канцелярія прем’єр-міністра, яка контролює спецслужби, а також податкова служба NAV не відповіли на запити журналістів. Тим часом юридичний представник «Ощадбанку» подав заяву до угорської прокуратури, звинувативши посадовців у зловживанні владою та підозрі у вчиненні терористичного акту.

Світкування, що завершилося трагедією

Як повідомляє Саболч Паньї, 5 березня — того ж дня, коли відбувся рейд на українських інкасаторів — один із ключових посадовців NAV, генерал-лейтенант Д. Т., організував на фермі в регіоні Шомодь масштабне святкування з нагоди свого підвищення. На заході були присутні понад 100 гостей, серед яких високопосадовці NAV, урядовці та політики, зокрема Орш Фаркаш і урядовий уповноважений Міністерства закордонних справ і зовнішньої торгівлі Дьюла Будаї.

Однак подію затьмарила трагедія: одного з гостей — генерала NAV — наступного дня знайшли мертвим у ставку біля ферми. За внутрішніми оцінками, йдеться про нещасний випадок, але ні поліція, ні NAV не надали публічних пояснень.

За словами джерел, інформацію могли приховати через чутливість ситуації — з огляду на час, коло учасників і збіг із політично чутливою операцією проти українських інкасаторів. Фаркаш і Будаї згодом заявили, що були запрошені на захід, але участі в ньому не брали.

Раніше проєкт розслідувань VSquare з посиланням на джерела у європейських службах безпеки повідомляло, що президент Росії Владімір Путін доручив групі політичних технологів і фахівців із інформаційних операцій втрутитися у виборчу кампанію в Угорщині. Їхнє завдання — впливати на інформаційний простір і допомогти правлячій партії Fidesz утримати владу.

Орбан атакує Україну перед виборами

Нагадаємо, прем’єр Угорщини Віктор Орбан активно використовує тему України у своїй передвиборчій кампанії, формуючи образ зовнішньої загрози. Як пише France24, така риторика є частиною політичної стратегії на тлі складної боротьби за владу перед парламентськими виборами 2026 року. За даними журналістів, вперше за багато років позиції Орбана похитнулися: його партія стикається із серйозним викликом з боку опозиції. У цій ситуації влада робить ставку на мобілізацію електорату через страх і протиставлення.

У своїх заявах Орбан та його союзники стверджують, що Україна нібито: створює загрозу енергетичній безпеці Угорщини, може втягнути країну у війну, впливає на внутрішню політику тощо. Водночас експерти наголошують: значна частина цих тверджень є перебільшенням або не має підтверджень.