США ліквідували іранського генерала Касема Сулеймані: хто він такий і чому на нього полювали американці
  • Кількість коментарів 8
  • Кількість переглядів 25189

Сулеймані називали одним із найвпливовіших осіб на Близькому Сході.

Уночі проти 3 січня неподалік Міжнародного аеропорту Багдаду сталися ракетні обстріли – у районі впали щонайменше чотири ракети. За даними ЗМІ, обстріл був проведений США за допомогою безпілотників. У результаті удару був ліквідований командир елітного підрозділу "Аль-Кудс" Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), генерал-майор Касем Сулеймані. Крім Сулеймані, загинув заступник командувача Силами народної мобілізації Іраку Абу Махді аль-Мухандіс. Всього повідомляється про щонайменше 10 загиблих, серед яких – цивільні.

напад в Іраку
Associated Press
Місце вбивства Сулеймані

Після цієї події ситуація на Близькому Сході різко спалахнула: в Ірані обіцяють помститися США, влада Іраку засудила операцію американців, а Держдеп США опублікував повідомлення із проханням негайно покинути територію Іраку усім американцям.

ТСН.ua розповідає, хто такий Касем Сулеймані і чому його вбивство викликало такий резонанс у світі і може спричинити чергову гарячу війну на Близькому Сході.

Біографія Сулеймані

Майбутній генерал народився 1957 року у селищі провінції Керман – найбільшій провінції Ірану. Він ріс у бідній родині і  в дуже юному віці переїхав до столиці провінції, де працював різноробом. Згодом він зміг влаштуватись до місцевої водоочисної організації, де навіть став заступником інженера.

1979 року Сулеймані захопився ідеями Ісламської революції та одразу ж вступив до новоствореного Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Під час ірано-іракської війни очолював групу військових зі своєї провінції, яких він тренував самостійно. Саме тоді Сулеймані здобув славу хороброго командувача, особливо за низку успішних розвідувальних операцій в тилу ворога.

Наприкінці 1990-х – початку 2000-х Сулеймані було призначено командувачем спеціального підрозділу "Аль-Кудс" Корпусу вартових ісламської революції. "Аль-Кудс" в Ірані схожі на ПВК "Вагнера" у Росії. Цей воєнізований підрозділ займається виконанням державних задач Ірану в інших країнах світу, переважно це стосується країн Близького Сходу. Генералом він став у 2011 році.

На Заході Сулеймані називають "тіньовим командиром". Низка експертів вважають його одним із найвпливовіших людей Близького Сходу. Його підрозділ "Аль-Кудс" допомагає таким організаціям як ХАМАС у Секторі Гази або "Хезболлі" у Лівані, надаючи їм військову та політичну підтримку. Неабияку роль він відігравав і у Сирії під час "арабської весни" задля збереження влади Башара Асада, а також збудував цілу мережу іранського впливу на політику Іраку.

Для розуміння впливу Сулеймані та його ролі в іранській зовнішній політиці зазначимо, коли минулого року до Ірану приїжджав президент Сирії Башар Асад, то на цій зустрічі не було міністра закордонних справ Ірану, а Сулеймані був. Він також літав до Багдада на перемовини із активістами під час масових антиурядових протестів в Іраку минулого року. Сулеймані самостійно керував багатьма операціями сирійських та іракських військових у війні проти терористів "Ісламської держави" та неодноразово відвідував лінію фронту та їхні передові позиції.

В Ірані Сулеймані мав величезну популярність. Про нього складали пісні та знімали фільми. Двічі, під час президентських виборів 2013 та 2017 років поширювались чутки про його можливе балотування, однак щоразу генерал їх спростовував, заявляючи, що хоче бути військовим до кінця своїх днів. Торішнє опитування показало, що понад 76% іранців позитивно ставляться до Сулеймані. Зокрема, на вулиці рідного міста генерала вийшло чимало людей у чорному одязі після звістки про його загибель.

Наприкінці 2019 року британське видання The Guardian склало рейтинг 10 найбільш впливових непублічних політичних радників світу. До цього списку увійшли як і скандально відомий в Україні помічник Путіна Владислав Сурков, який неформально курує так звані "республіки" на окупованому Донбасі, так і Сулеймані.

Міжнародні санкції

Сулеймані неодноразово опинявся під прицілом міжнародних санкцій за його діяльність. Ще у травні 2007 року він був у санкційному списку Радбезу ООН, який був накладений на Іран через його ядерну програму. Того ж року США визнали підрозділ "Аль-Кудс" терористичною організацією.

Через деякий час, 2011 року, на нього наклали санкції США та Європейський союз через підтримку режиму Башара Асада у Сирії. У квітні 2019 року Адміністрація Трампа назвала терористичною організацією увесь Корпус вартових ісламської революції.

Як реагує світ

На вбивство Сулеймані у своєму Twitter уже відреагували лідери Ірану – аятола Хаменеї та президент Хасан Рухані.

"Іранський народ вшанує пам'ять благородного генерал-майора Сулеймані і його мучеників, особливо великого Абу Махді аль-Мухандіса, і я оголошую 3 дні жалоби у всій країні. Я висловлюю співчуття його родині", - заявив Хаменеї.

За словами Рухані, Іран продовжить боротьбу з США.

"Прапор генерала Сулеймані на захист територіальної цілісності країни і боротьби з тероризмом і екстремізмом в регіоні буде піднято, і шлях опору ексцесам США буде продовжено. Великий народ Ірану помститься за цей огидний злочин", - зазначив він.

Розкритикували вбивство генерала і в Іраку та Лівані, де вплив Ірану неймовірно високий. У Росії також вважають, що такі дії матимуть "тяжкі наслідки" для миру в регіоні.

"Із тривогою сприйняли інформацію про загибель командувача силами спеціального призначення "Кудс" Корпусу вартових ісламської революції Ірану К.Сулеймані під час удару збройних сил США по аеропорту Багдада. Цей крок Вашингтона загрожує тяжкими наслідками для регіонального миру і стабільності. Виходимо з того, що подібні акції не сприяють знаходженню розв’язання складних проблем, що накопичилися на Близькому Сході, а навпаки ведуть до нового раунду ескалації напруженості в регіоні", - йдеться у заяві МЗС РФ.

Водночас, США мають і підтримку у свої операції. Зокрема, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу терміново перервав свій міжнародний візит та повернувся до країни. Він зазначив, що Сулеймані був відповідальним за вбивства багатьох американців. У ЄС зазначили, що генерал входив до їхніх терористичних списків, а МЗС Німеччини підкреслило, що ліквідація Сулеймані була відповіддю США на низку його провокаційних дій.

"Іран ніколи не вигравав війну, але ніколи не програвав переговорів!" - так прокоментував вбивство генерала президент США Дональд Трамп. На його думку, така операція змусить іранську владу сісти за стіл перемовин.

Водночас, державний секретар США Майк Помпео повідомив про низку міжнародних дзвінків, зокрема із міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та членом Політбюро Китаю, у яких він пояснював мету такої спецоперації з боку Штатів і наголошував, що вбивство було "заходом оборони". У цей же час стало відомо, що США направили близько 750 військових для захисту свого посольства у Багдаді.

Однак у США також не всі підтримали операцію Трампа. Наприклад, головний його конкурент на майбутніх президентських виборах Джо Байден зазначив, що жоден американець не буде шкодувати за смертю Сулеймані та що він заслужив на неї, однак таким вбивством Трамп фактично "кинув динаміт у порохову бочку".

"У заяві адміністрації йдеться про те, що мета полягає в тому, щоб стримувати майбутні напади з боку Ірану, але ці дії майже напевно матимуть зворотній ефект. Президент Трамп щойно кинув динаміт у порохову бочку, і він повинен пояснити американському народу стратегію і план із забезпечення безпеки наших військ і персоналу посольства, наших людей і наших інтересів, як у себе вдома, так і за кордоном, і наших партнерів у всьому регіоні і за його межами. Я не причетний до розвідки, і багато чого залишається невідомим, але Іран обов'язково відповість. Ми можемо опинитися на межі великого конфлікту на Близькому Сході", - повідомив Байден.

Також із критикою виступила і спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі. Вона назвала атаку "провокативною та невідповідною", а також заявила, що Трамп не радився з Конгресом перед тим, як віддати наказ ліквідувати Сулеймані, і виступила з вимогою "негайно поінформувати" конгресменів про подробиці операції.

Водночас, на ескалацію на Близькому Сході, як завжди, уже відреагував нафтовий ринок. У середньому ціни на нафту одразу ж зросли майже на 3%. Також підскочили ціни і на золото – майже на 1,5%.

Відео Держсекретар США Майк Помпео відкладає візит до України через події в Іраку

Його у Києві чекали в межах турне країнами Європи та середньої Азії. Окрім України, американський держсек збирався у Білорусь, Казахстан, Узбекистан та на Кіпр. Утім, через події в Іраку та напад на американську дипмісію в Багдаді усі заплановані поїздки перенесли на невизначений термін.  

Держсекретар США Майк Помпео відкладає візит до України через події в Іраку

Залиште свій коментар