Страта за перегляд порно та інформаційна ізоляція. Як Північна Корея використовує технології для контролю громадян

Страта за перегляд порно та інформаційна ізоляція. Як Північна Корея використовує технології для контролю громадян

Фото: tsn.ua

Перелік технологічних заходів, які застосовуються для контролю північнокорейців, надзвичайно великий.

Північна Корея суворо контролює доступ своїх громадян до інформації. Інтернет, смартфони, телебачення та радіо існують у КНДР, проте під незмінним контролем “Великого брата”. 

Проте, як саме це працює? Журналіст та експерт з технологій Північної Кореї Мартін Вільямс у праці для Комітету з прав людини в Північній Кореї (HRNK) розповів, як Кім Чен Ин та його режим використовують технології, щоб тримати у незнанні щодо того, що відбувається у світі, передає Business Insider. 

Тотальний контроль над Інтернетом

Північна Корея не є повністю відрізаною від Мережі – це підтверджують різноманітні хакерські атаки зсередини країни. Проте тривалий час у північній Кореї Інтернет був не надто доступним для пересічного громадянина.

Зараз, коли усе більше мешканців країни купують собі смартфони, цей феномен змінюється. Проте доступ до інформації досі суворо регулюється.

“Уся інфраструктура контролюється державою, а безпекові сервіси – глибоко інтегровані в управління мережею телекомунікацій”, – зазначив Вільямс у своєму звіті.

Відповідає за “нагляд” за громадянами державне агентство, відоме як  “Підрозділ 27”  або Підрозділ із спостереження за передаванням сигналу. 

На телефонах і комп’ютерах – шпигунське програмне забезпечення

Сматфони до Північної Кореї імпортуються з Китаю і мають вигляд, як усі дешеві телефони Андроїд, які можна купити практично будь-де.

Проте продають ці смартфони під назвою північнокорейського бренду та  мають одну цікаву особливість – їхнє програмне забезпечення модифіковане таким чином, щоб воно було здатним шпигувати за користувачем. 

Фото: Associated Press

Уникнути шпигунства складно. Як альтернатива, мешканці Північної Кореї можуть придбати контрабандні телефони, що доставляються через кордон з Китаєм. Проте їм загрожує небезпека того, що їх відстежують через мобільну мережу. 

Подібна ситуація з комп’ютерами – Північна Корея виробляє власну операційну систему на базі Linux. Вона має назву “Червона зірка” (Red Star) і шпигує за діяльністю користувачів. 

Програми фіксують, куди заходять користувачі

Android – операційна система з відкритим кодом, тож північнокорейські інженери модифікують її таким чином, щоб програмне забезпечення містило  програму, відому як “Червоний прапор” (Red Flag). 

Вона спостерігає за усім, що робить користувач, та робить скриншоти екрану з довільним інтервалом часу, щоб зафіксувати активність. Ці скриншоти потім входять до загальної бази під назвою Trace Viewer.

І хоча Північна Корея, ймовірно, не має достатньо часу, щоб перевіряти інформацію про кожного користувача, це хороший спосіб посприяти самоцензурі. 

Режим знає про перегляд іноземних медіа

Серед інших методів контролю – спеціальне програмне забезпечення, що позначає тегом та відстежує будь-який медіа файл, що відкривається на пристрої (неважливо, на комп'ютері чи на телефоні). 

За допомогою цього можна зафіксувати кожен гаджет, на якому переглядається файл, – тож якщо одна людина поширює публікації іноземних ЗМІ серед своїх співгромадян, режим про це знатиме. 

За межі Північної Кореї телефонувати не можна 

Телекомунікаційна система, що існує у країні, створена у співробітництві з єгипетською фірмою Orascom. За даними Вільямса, вона розбита на дві половини – для місцевих громадян та іноземців.

Так, мешканці Північної Кореї мають телефонні номери з префіксом 191-260, а у іноземців вони починаються з 191-250.

Завдяки цьому північнокорейські громадяни не можуть здійснювати дзвінки за межі країни. Натомість туристи та громадяни інших держав можуть телефонувати за кордон, однак не здатні спілкуватися між собою. 

SIM карти туристів під час потрапляння до Північної Кореї деактивуються – щоб не було ризику, що мешканці країни зможуть якимось чином ними заволодіти. 

Перегляд порно – смертний вирок 

Низка осіб, яким вдалося втекти з Північної Кореї, розповіли Вільямсу, що режим може засудити до смертної кари людей, які дивилися іноземний контент. Особливо це стосується того, що є нелегальним – на кшталт порно або критики сім’ї Кіма. 

Це підтверджують і дані Amnesty International – організація у одному зі своїх звітів повідомляла, що у країні за перегляд порно позбавили життя чоловіка, який дивився еротичні відео разом з дружиною та ще однією жінкою, а містян зібрали для того, щоб вони спостерігали за стратою. 

Однак зовсім викорінити звичку дивитися порно не вдалося – люди купують контрабандні карти пам’яті з пікантними роликами з Китаю. Задоволення недешеве – вони коштують до 500 $. 

Радіо налаштоване на урядові частоти

Контролюється і радіо. Так, офіційно придбані радіоприймачі працюють лише на частотах, затверджених урядом. Незважаючи на це, у багатьох північнокорейців є друге радіо, завдяки якому можна слухати іноземні трансляції.

Проте прослуховування іноземного радіо чи перегляд іноземного телебачення є незаконними. Щоб впевнитися, що люди не споживають “забороненого” контенту, уряд систематично проводить рейди. Північнокорейці під час них ховають нелегальні приймачі та показують інспекторам лише “офіційний” пристрій. 

Фото: Associated Press

Окрім рейдів, Північна Корея також робить усе можливе для того, щоб заглушити іноземні сигнали. Для цього на одних і тих самих частотах передають “гучний шум”, здатний пересилити мовлення. 

Особливо представники Північної Кореї концентруються на “приглушенні” двох станції , якими керує розвідувальна служба Південної Кореї, – "Голосу народу" та "Луни надії".

Існує своє телебачення 

У Північній Кореї немає Netflix, проте існує Manbang – інтерактивне цифрове телебачення, що працює за протоколом ІP.  Люди, які володіють ним, можуть переглядати величезну кількість державних продуктів, але не можуть налаштуватися на іноземні сервіси.

Примітно однак, що наразі у країні доступними є й традиційні трансляції (зокрема й закордонні, якщо громадяни мають додатковий телевізор). Однак, на думку Вільямса, Північна Корея колись може взагалі їх заборонити та розміщувати контент через IPTV. 

Мешканців відволікають за допомогою мобільних ігор 

Розваг у ізольованій від світу Північній Кореї ненадто багато.  Тож щоб вберегти мешканців Північної Кореї від спокуси ознайомитися з іноземними фільмами та іншими благами чужої культури, у Північній Кореї також існує понад 100 мобільних ігор. 

Вони надзвичайно різноманітні – від “Волейболу 2016” до “Майбутніх міст”. Їхнє призначення є досить очевидним: якщо люди проводять своє дозвілля, граючись у забавки, у них залишається менше часу для ознайомлення з контрабандними закордонними медіа. 

Відкриті мережі WiFi є забороненими

Забороненими є й відкриті мережі WiFi – принаймні, у тому вигляді, у якому вони відомі більшості світу  Проте так було не завжди. 

Певний час іноземні посольства в столиці Північної Кореї Пхеньяні працювали у відкритих мережах. Це призвело до того, що кмітливі громадяни затримувалися поблизу таких будівель, користуючись доступом до вільного Інтернету. 

Щоб не було “спокуси” робити це,  держава створила свою альтернативу – мережу Mirae. Для її використання потрібно застосовувати додаток. До того ж, вона надає доступ лише до інтрамережі Північної Кореї, а не глобального Інтернету. Натомість усі відкриті мережі WiFi заборонили.

Нагадаємо, у столиці Північної Кореї, Пхеньяні, розташовано грандіозний готель, відомий як "Готель Смерті". Будівництво 330-метрової бетонної піраміди розпочалося 1987 року, проте хмарочос досі недобудовано. Що про нього відомо - читайте у матеріалі ТСН.ua. 

Північна Корея випробовує нову зброю

Північна Корея випробовує нову зброю

Повʼязані теми:

Наступна публікація