Суперечка щодо Гренландії: чи може Європа піти на конфлікт із Трампом

Риторика президента США Дональда Трампа щодо Гренландії поставила Європу перед складним вибором: піти на відкрите протистояння з Вашингтоном чи шукати шлях до деескалації, навіть поступаючись принципами.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Заяви Трампа, які у Європі сприймають як спробу тиску на Данію – одного з найбільш лояльних союзників США по НАТО, – викликали хвилю обурення серед європейських політиків. Лунають заклики до жорсткої відповіді, зокрема із застосуванням так званої “торговельної базуки” ЄС – масштабних економічних контрзаходів проти США.

Втім, експерти застерігають: повноцінна торговельна війна з Вашингтоном може мати для Європи значно болючіші наслідки, ніж для Сполучених Штатів.

Європейське роздратування і межа тиску

Європейські лідери дедалі відвертіше визнають, що стратегія “умиротворення” Трампа – компліменти, дипломатичні поступки та демонстрація лояльності – не спрацювала. Навпаки, це лише зміцнило переконання американського президента у слабкості союзників, що підштовхує його до ще жорсткішого тиску.

При цьому аргументація Трампа щодо “необхідності” Гренландії для безпеки США викликає сумніви навіть серед американських фахівців. Колишній високопосадовець Держдепартаменту США Френк Роуз нагадує, що чинна оборонна угода між США та Данією ще з 1951 року дає Вашингтону надзвичайно широкі можливості на острові – без потреби змінювати суверенітет Гренландії.

Ставка Трампа — не лише на торгівлю

Ключова проблема для Європи полягає в тому, що Трамп не відокремлює економіку від безпеки. Торгівля, оборона, НАТО, підтримка України – усе це він розглядає як інструменти тиску.

Міністр фінансів США Скотт Бессент відкрито заявив: у Вашингтоні розраховують, що Європа не ризикне загострювати конфлікт, оскільки занадто залежить від американської військової потуги – як у рамках НАТО, так і в питанні допомоги Україні.

Для Польщі та країн Балтії вибір особливо драматичний: підтримка принципу територіальної цілісності проти ризику втратити американські гарантії безпеки від Росії. Аналогічні дилеми постають і перед іншими державами ЄС.

Розкол усередині Європи

Європа демонструє відсутність єдиного фронту. Італія, чия економіка, за даними аналітиків Bruegel, є однією з найбільш вразливих до торговельної війни зі США, не приєдналася до ініціативи Франції, Німеччини та Великої Британії щодо символічного розміщення військових у Гренландії.

Навіть обмежена присутність європейських військових у Нууку, яка мала стати демонстрацією рішучості, радше підкреслила слабкість Європи – і дала Трампу додатковий аргумент для тарифних погроз.

Велика Британія, яка відправила лише одного офіцера, також опинилася серед країн, яким погрожують митами. Прем’єр Кір Стармер назвав таку реакцію США “неправильною”, але водночас чітко дав зрозуміти: Лондон не готовий до конфронтації, яка може вдарити по економіці, інвестиціях і критично важливій співпраці у сфері безпеки та розвідки.

Чи наважиться Європа на конфлікт

Аналітики сходяться на думці: Європа занадто слабка і надто залежна від США, щоб виграти масштабну торговельну війну, яка неминуче вийде далеко за межі тарифів.

Найбільша надія Брюсселя – на внутрішній спротив у самих США. Частина республіканців уже критикує готовність Трампа ризикувати НАТО заради, по суті, особистого геополітичного проєкту.

Не останню роль у його наполегливості відіграє і символізм: анексія Гренландії зробила б Трампа першим президентом США з часів Вільяма Мак-Кінлі, який суттєво розширив територію країни. Сам Трамп навіть пов’язував свою “гренландську ініціативу” з відмовою Нобелівського комітету присудити йому премію миру.

У підсумку, суперечка навколо Гренландії дедалі менше стосується принципів міжнародного права і дедалі більше – балансу сил, у якому Європа ризикує опинитися слабшою стороною.

Нагадаємо, Трамп різко розкритикував Данію за неспроможність стримати начебто російську загрозу у Гренландії. Президент США заявив, що Копенгаген протягом 20 років ігнорував заклики НАТО щодо зміцнення безпеки стратегічного острова, і наголосив, що тепер Вашингтон бере ситуацію під власний контроль.