Теракт у метро Санкт-Петербурга. Експерти розповіли, кому вигідно підривати Росію

Дата публікації
Теракт у метро Санкт-Петербурга. Експерти розповіли, кому вигідно підривати Росію

Reuters

Неоднозначна репутація ФСБ і політичний шлях самого Путіна багатьох наводять на думку про причетність російської влади до вибуху.

3 квітня у метро Санкт-Петербурга стався теракт. Вибух пролунав на перегоні між станціями "Сінна площа" і "Технологічний інститут".

У потоці повідомлень про жертви, обставини і версії трагедії поступово почала з'являтися реакція інтернет-користувачів, в тому числі й російських. Основним лейтмотивом повідомлень у соцмережах стала теза "ФСБ підриває Росію" – за назвою книги, співавтором якої є колишній співробітник ФСБ Олександр Литвиненко (той самий, якого у 2006-му отруїли полонієм у Лондоні). 

Багато хто з росіян допускає, що за вибухом у метро стоїть Федеральна служба безпеки. На користь цієї версії наводять аргумент про майбутні президентські вибори, перед якими президент РФ Володимир Путін хоче отримати лояльність населення, а також розглядають як привід заборонити акції опозиції, які нещодавно прокотилися російськими містами.

Деякі з українських експертів-міжнародників підтримують цю версію, аж надто часто ключові події у політичній історії Путіна супроводжувалися подібними трагедіями. Зокрема, наприкінці 1999-го року поряд зі страхом, який зростав у російському суспільстві через Чеченську війну і теракти, зростала й популярність Путіна як борця з тероризмом. Після терактів у московському метро 2010 року також говорили про причетність ФСБ до їхньої організації.

Відтак і нинішні підозри все більше спричиняє неоднозначна репутація служби безпеки РФ і самого Путіна.

Водночас інші експерти зазначають, що ще зарано без жодних доказів стверджувати, що дозвіл на теракт у Санкт-Петербурзі надійшов саме від Путіна. Ймовірно, терористи і справді діяли самостійно. Адже реальність світу наразі – це низка терактів по всьому світу, проміжки часу між якими скорочуються.

Facebook/Олександр Мережко
Олександр Мережко, доктор юридичних наук:

- По-перше, з урахуванням того, що Росія - поліцейська авторитарна держава, де все перебуває під контролем і наглядом, дуже важко повірити в те, що теракти у пітерському метро могли бути здійснені без участі російських спецслужб.

По-друге, такого роду теракти - не випадковий епізод, а продовження тих терактів, які сталися в Україні. У них видно типовий почерк російських спецслужб.

Багато що стане зрозуміло після того, коли Кремль призначить винних у скоєнні пітерських терактів.

В принципі у Кремля є три варіанти.

Найбільш ймовірний - звинуватити у скоєнні теракту чеченців або дагестанців, які нібито виконують волю "Ісламської держави". Що це дає Кремлю? Посилення репресій на Кавказі і звернення до Заходу, мовляв, давайте разом, єдиним фронтом боротися з ісламським тероризмом, забувши при цьому про окупацію Криму й війну Росії проти України.

Другий кандидат - антикремлівська опозиція на чолі з Навальним. Тоді Кремль (і тут згадується вбивство Кірова) отримує привід для знищення опозиції і заборони її діяльності. Особливо напередодні виборів.

Третій кандидат - "бандерівці". Наприклад, буде виявлений доказ у вигляді нової "візитівки Яроша". Тоді справа серйозніша. Тоді Кремль може шукати привід для більш масштабного вторгнення в Україну.

А взагалі ці теракти матимуть непередбачувані наслідки. У тому числі і для самого Путіна.

УНІАН
Богдан Яременко, голова Фонду "Майдан закордонних справ":

- Звинувачувати ФСБ в організації терактів в Росії - це вже традиційний дискурс в українській політичній культурі. Я думаю, що хто б за цим не стояв, на рівні з терактом в Лондоні це є черговим нагадуванням про те, що ніхто у світі не застрахований від тероризму, що об'єктом тероризму все частіше стають найменш захищені об'єкти і громадяни.

І це мають усвідомити не тільки українські спецслужби, а й українське суспільство. І рівень підготовки українських спецслужб до локалізації наслідків (навіть не упередження, бо після вбивства Вороненкова і обстрілу генконсульства Польщі в Луцьку ми вже бачимо, що з цим у нас є проблеми), тобто рятувальні роботи, відновлення - ось тут Україні треба дуже серйозно готуватися. Тому що те, що відбувається в Лондоні, у Санкт-Петербурзі - обов'язково колись станеться і тут.

А ці спекуляції щодо ролі ФСБ в організації терактів - не дуже хороша українська політична культура. Наш ворог серйозний, і ми теж повинні серйозно його оцінювати без розкидання такими обвинуваченнями, які ні на чому не базуються.

Авраам Шмулевич, президент Інституту східного партнерства (Єрусалим):

- 90% ймовірності - це справа рук влади. Путін загнаний у кут. Є висока ймовірність того, що теракт у Петербурзі - це тільки початок. Початок хвилі масового терору, такої ж, яка була перед приходом Путіна до влади.

Нагадаю. Вересень 1999 року ввійшов в історію Росії чорною серією вибухів житлових будинків у Буйнакську, Москві, Волгодонську. Загинули понад 300 людей, близько тисячі отримали поранення. Країна була у глибокому стані шоку. І хоча російське правосуддя оперативно відзвітувало про затримання винних, дуже багато хто вважає, що ці вибухи були організовані владою, щоб очистити Путіну дорогу у владу.

Апофеозом стали події в Рязані 22 вересня 1999 року, коли міліції вдалося затримати групу терористів під час закладки гексогену в житловий будинок. Ними виявилися співробітники ФСБ. Влада оголосила все це "антитерористичними навчаннями", але з тих пір вислів "рязанський цукор" міцно увійшов у побут.

Зараз Путін опинився у скрутному становищі. Наближаються президентські вибори. Йому нема чого запропонувати виборцеві - ні в економіці, ні в ідеології. Колишні мантри обдурення вже не працюють, ресурс псевдопатріотизму й імперської істерії вичерпаний. На акції протесту виходить вже молодь, навіть школярі.

Читайте більше у блозі Авраама Шмулевича: Путін знову підриває Росію

Сергій Постоловський/Facebook
Сергій Постоловский, політичний консультант:

- Дві найбільш вірогідні версії – це або ісламський тероризм, або сама російська влада.

Російській владі це вигідно. Згадаємо 1999 рік, коли Путін приходив до влади. Тоді відбулися вибухи будинків у Москві і в Буйнакську. Їх приписують саме ФСБ і Володимиру Путіну. Покійний Олександр Литвиненко написав про це книгу ("ФСБ підриває Росію", - ред.). А в ракурсі акцій протесту опозиції та страйку дальнобійників це може бути цілком вірогідна версія. Цей інцидент може посилити образ Путіна як доброго царя, якого всі хочуть знищити.

Як показує досвід, якщо це дійсно якесь терористичне угрупування, то вони, як правило, беруть на себе відповідальність за такі теракти. Тому наразі треба чекати подальшого розвитку подій.

Ольга Скичко

Наступна публікація