У Молдові працює два уряди, парламент і міністерства підконтрольні різним владам. Що там відбувається
  • Кількість переглядів 2448

ЄС та Росія визнали новий уряд Молдови.

На вихідних 8-9 червня Молдова опинилась у гострій фазі політичної кризи. У країні сформувався новий уряд, однак старий не планує йти у відставку. Міністерства країни та поліція продовжують підпорядковуватись старій владі, тоді як секретаріат парламенту перейшов під протекторат нової. Прихильники колишнього уряду блокують адмінбудівлі, тоді як президент країни Ігор Додон закликає населення залишатися вдома задля уникнення сутичок.

Через події у Молдові в Україні навіть було скликано екстрену нараду Ради національної безпеки і оборони, а також посилено прикордонний контроль. Навіть СБУ зацікавилась ситуацією в сусідній країні та пильно стежить за її перебігом.

ТСН.ua розповідає, як у Молдові сталася політична криза, яку владу визнає світ і чому це є важливим для України.

Хроніка подій

Після низки політичних перетворень та протестів упродовж останніх кількох років влада в Молдові перейшла до проєвропейської Демократичної партії. Її лідера – олігарха Влада Плахотнюка – називали фактично керівником держави. 2016 року на президентських виборах переміг лідер проросійської Соціалістичної партії Ігор Додон, що спричиняло конфлікти всередині влади. Однак через те, що Молдова є парламентською республікою, уряд та парламент стабільно ухвалював законопроєкти, а у разі відмови Додона підписувати їх – Конституційний суд тимчасово відсторонював його від посади.

У лютому 2019 року в країні відбулись чергові парламентські вибори, на яких перемогу здобули соціалісти (31,15%), друге місце посів новостворений проєвропейський блок ACUM (26.84%), а на третьому опинилися демократи (23,62%). Усі три партії перед виборами відкрито заявляли, що не планують об’єднуватись одна з одною.

Зрештою, за понад три місяці домовленості про коаліцію досягти не вдалося і президент Молдови Ігор Додон пообіцяв розпустити парламент 10 червня. Водночас, Конституційний суд країни 7 червня ухвалив рішення про кінець терміну формування коаліції і надав дозвіл на розпуск парламенту.

Однак, 8 червня парламент Молдови збирається на екстрене засідання, адже проросійські соціалісти та проєвропейський блок ACUM таки дійшли згоди проти "олігархічного правління". Того ж дня вони затверджують новий склад уряду на чолі із представницею ACUM Майєю Санду, а спікером парламенту обирають кандидатку від соціалістів Зінаїду Гречані. Також парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав Молдову "захопленою країною".

Демократи ж цю владу не визнали і вже 9 червня КС тимчасово відсторонює Додона з посади, що дозволяє колишньому прем’єр-міністру Павлу Філіпу підписати указ про розпуск парламенту. Він також призначив дострокові парламентські вибори на 6 вересня. У цей момент на вулиці виходять прихильники демократів, які блокують адміністративні будівлі, щоб там не почали працювати нові міністри. Сам Додон закликав громадян не виходити на мітинги, аби уникнути зіткнень та сутичок із іншим табором.

У понеділок, 10 червня, стався апогей політичної кризи – у країні одночасно провели засідання два уряди на чолі із Санду та Філіпом. Фактично, у Молдові виникло двовладдя і чиї рішення наразі є законними – невідомо.

ВідеоПротести почались у Молдові внаслідок формування нової коаліції

"Ситуація, близька до вибуху" і офіційне визнання держави "захопленою". Такі заяви прозвучали на екстреному засіданні парламенту Молдови. Політична криза, що триває там після парламентських виборів, набирає обертів. На вулиці Кишинева почали виходити тисячі людей.      

Протести почались у Молдові внаслідок формування нової коаліції

Як працюють державні органи

На ранок 10 червня держслужбовці Молдови вийшли на роботу у штатному режимі. За словами спікерки парламенту Зінаїди Гречані, увесь секретаріат перейшов у підпорядкування новій владі.

"Всі підкорилися новому керівництву і продовжують працювати. Секретаріат парламенту - не політичний орган, він забезпечує роботу всіх депутатів. Ми не збираємося нікого звільняти, ми поговорили з усіма главами управлінь. Вони працюють для всіх", - зазначила вона.

Водночас, у міністерствах країни продовжують працювати під керівництвом міністрів уряду Філіпа. Зокрема, про це розповіли виданню NewsMaker у Міністерстві економіки та інфраструктури, Міністерстві фінансів, Міністерстві сільського господарства, регіонального розвитку та довкілля.

Так само не захотіла підпорядковуватись новому уряду і поліція країни. "Ми діємо згідно з чинним законодавством і конституційними нормами. Мій начальник - це міністр Жиздан", - заявив голова Генерального інспекторату поліції Олександр Пинзар.

Уже наступного дня на засіданні уряд Санду ухвалив рішення про звільнення Пинзаря з посади очільника поліції.

"Додон же і його партія соціалістів могли і місяць тому укласти цю угоду, але він цілеспрямовано відтягував до того моменту, доки не з'явився казус, що Конституційний суд вирішує одне, а парламент легітимний або нелегітимний - вирішує інше. Чиновники не розуміють, що їм робити. У нас вже частина керівників місцевих рівнів у містах оголошують декларації, що підтримують старий уряд, деякі – що новий", – розповів у коментарі ТСН.ua очільник Асоціації українців у Молдові Михайло Багас.

За його словами, країну стовідсотково чекають перевибори.

"Однозначно будуть перевибори, тому що партія демократів і влада, яка є сьогодні, вони вже заявили, що дата виборів буде 6 вересня, це п'ятниця, але вони мотивували це тим, що у нас за три місяці потрібно оголосити про дату виборів, тому шосте число обрано. Блок ACUM і соціалісти теж оголошували, коли вони підуть на цю угоду між собою, вони ухвалять певний пакет законів, поміняють суддів КС і прокурорів і після цього вони саморозпустяться і підуть на дострокові вибори", – підкреслив він.

Реакція світу

Водночас, світова спільнота у своїй реакції доволі одностайно і переважно визнала новий уряд Молдови.

У США закликали всі сторони до конструктивних перемовин задля спільного демократичного майбутнього Молдови.

"США закликають всі сторони в Молдові проявити стриманість і погодитися на вихід із ситуації за допомогою політичного діалогу. Парламентські вибори 24 лютого були конкурентними, і основні права були дотримані. Воля народу Молдови в тому вигляді, в якому вона була виражена на цих виборах, повинна бути дотримана без будь-якого втручання", – йдеться у заяві Держдепу.

Водночас, у ЄС заявили про готовність співпраці із новим урядом країни.

"ЄС позитивно сприймає рішення, ухвалені в суботу парламентом Республіки Молдова, зокрема і про формування керівної коаліції. ЄС готовий працювати з демократично легітимним урядом на основі взаємної прихильності реформам і основним принципам, закріпленим в нашій Угоді про асоціацію", – пояснили у Євросоюзі.

Згодом, 10 червня, новий уряд Молдови визнав і ще один із найголовніших партнерів країни – Росія.

"У Москві вітають формування в Республіці Молдова керівної коаліції і уряду. Налаштовані на спільну роботу з демократично обраними органами влади Молдови із відновлення взаємовигідних російсько-молдовських зв'язків у різних сферах відповідно до положень Договору про дружбу і співробітництво від 2001 року", – заявили в МЗС Росії.

Очільник Асоціації українців у Молдові Михайло Багас пояснює, що наразі всі в країні очікують висновку Венеціанської комісії про законність ухвалених рішень Конституційним судом.

"Все висить, тому що ніхто не може зрозуміти, як нам виходити з цієї ситуації, єдине – ось зараз всі чекають на рішення Венеціанської комісії, тому що депутати подали запит до Венеціанської комісії щодо законності ухвалення рішення Конституційним судом. Країна у нас конституційна, тому рішення Конституційного суду є фінальними, вони не обговорюються. Відповідно, країна розділилася в форматі того, що чиновники кажуть, мовляв, ми присягаємо Конституції і ви там вирішуйте самі, що робити з Конституційним судом, але ми зобов'язані підкорятися рішенням Конституційного суду", – зазначив він.

Як відреагували в Україні

Своєю чергою, Україна відреагувала на події в Молдові набагато серйозніше та навіть більше – через ситуацію в країні скликала нараду РНБО.

"Провів розширену нараду на базі РНБО щодо загострення політичної кризи в Молдові. Проаналізували можливі загрози безпековій ситуації в регіоні. Визначили завдання з відстежування ситуації та можливі заходи реагування у випадку її загострення", – заявив секретар РНБО Олександр Данилюк.

Тим часом Міністерство закордонних справ України заявляє, що із занепокоєнням спостерігає за розвитком політичної ситуації у Молдові, і закликає політичні сили сусідньої країни "діяти в межах правового поля, вирішувати суперечки шляхом політичного діалогу з метою уникнення силового протистояння".

"Важливим для країни та безпекової ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни", – йдеться у повідомленні.

Про активне стеження за подіями у сусідній країні заявили і в СБУ та навіть посилили прикордонний контроль з Молдовою.

"У межах партнерських відносин СБУ постійно обмінюється інформацією із молдовськими колегами для збереження спокою та стабільності в регіоні. З метою недопущення загострення ситуації в Кишиневі, пов`язаної з іноземним втручанням у внутрішні процеси, наразі посилено контррозвідувальний режим на в`їзді до Молдови через територію України щодо радикально налаштованих громадян Російської Федерації", – зазначили у Службі безпеки.

ВідеоСБУ посилює контроль на кордоні з Молдовою, щоб не допустити проїзд радикально налаштованих громадян РФ

Київ вважає, що нестабільну політичну ситуацію у сусідів спричинили проросійські сили, і закликає Кишинів до примирення. Ситуація в Молдові погіршилась за останні три дні. Конституційний суд відсторонив від влади чинного президента Ігоря Додона, бо той відмовився розпускати парламент.

СБУ посилює контроль на кордоні з Молдовою, щоб не допустити проїзд радикально налаштованих громадян РФ

Окрім цього, до Молдови навіть екстрено вирушить представник від МЗС, який відповідає за Придністровське врегулювання.

"Завтра в Кишиневі буде Віктор Крижанівський, що відповідає за координацію зусиль з Придністровського врегулювання і дуже добре знається на молдовському контексті. Непокоїть, що сьогодні постійно збільшується ймовірність та відповідні ризики "добрих послуг" з боку зовнішніх гравців. На жаль, більше посередництва – менше суб’єктності. Нам усім дуже потрібна європейська демократична Молдова і зовсім не пасує перспектива нового російського плацдарму, який створюватиме загрозу для українського півдня", – наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Нам реально небайдуже, що відбувається у сусідній Молдові. Ми це дуже пильно моніторимо. Завтра в Кишиневі буде Віктор...

Опубліковано Pavlo Klimkin Понеділок, 10 червня 2019 р.

На думку політичного експерта та голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, ситуація в Молдові не загрожує Україні серйозними проблемами, однак може свідчити ЄС про те, що країни Східного партнерства через можливість таких політичних колізій ще не готові до вступу до Євросоюзу.

"Поки підстав для гарячки немає, там є протистояння – але воно носить інституційний характер. Інша справа, що у нас зараз свої проблеми – вибори і процес зміни влади, тому ми не готові зараз виступати в ролі посередників у врегулюванні цієї кризи, тому що для нас не вигідна конфліктна ситуація. У чому ще негатив – цей конфлікт дає аргументи противникам розширення Євросоюзу на схід. Тому негативні наслідки можуть бути, але скоріше в перспективі такого поганого прикладу, що може бути два паралельних уряди, а по-друге, це аргумент, що країни Східного партнерства поки не готові до перспективи членства в Європейському Союзі", – зазначив він у коментарі ТСН.ua.

Олексій Ярмоленко

ВідеоПротести почались у Молдові внаслідок формування нової коаліції

"Ситуація, близька до вибуху" і офіційне визнання держави "захопленою". Такі заяви прозвучали на екстреному засіданні парламенту Молдови. Політична криза, що триває там після парламентських виборів, набирає обертів. На вулиці Кишинева почали виходити тисячі людей.      

Протести почались у Молдові внаслідок формування нової коаліції

ВідеоСБУ посилює контроль на кордоні з Молдовою, щоб не допустити проїзд радикально налаштованих громадян РФ

Київ вважає, що нестабільну політичну ситуацію у сусідів спричинили проросійські сили, і закликає Кишинів до примирення. Ситуація в Молдові погіршилась за останні три дні. Конституційний суд відсторонив від влади чинного президента Ігоря Додона, бо той відмовився розпускати парламент.

СБУ посилює контроль на кордоні з Молдовою, щоб не допустити проїзд радикально налаштованих громадян РФ

Залиште свій коментар