Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
У Польщі вшанували пам’ять 366 українців, розстріляних поляками наприкінці Другої світової війни

Церемонія відбувалася на тлі погіршення стосунків саме через нові трактування офіційною Варшавою історії тих часів.

У польському селі Павлокоми вшановували українців, загиблих під час етнічної чистки у березні 1945 року. Півстоліття про місця розстрілів знали лише очевидці, бо жертв поховали у ямах за межами цвинтаря, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Солдати польської Армії Крайової зганяли українців до церкви, роздягали і вели на розстріл до старого сільського цвинтаря. За один день там убили 366 українців, урятувалося 38 – переважно жінки та малі діти. Як уцілілі від розстрілів залишали свої домівки, бачив Юліан Бак, який жив у сусідньому селі. "Випровадили їх за село і кажуть: ідіть на свою Україну. І ці жінки босі, це було 5 березня, отака погода, як сьогодні, на дорозі був лід, а їм позабирали черевики і вони йшли босі. Хто мав якісь шмати, то собі обгорнув ноги, а багато жінок йшли босо, так шо за ними лишалася кривава дорога", - розповів місцевий житель.

ВідеоУ польському селищі вшановували українців, які загинули під час етнічної чистки у березні 1945 року

Тоді польські вояки розстріляли майже чотири сотні людей, включно з жінками та дітьми. Півстоліття про місця розстрілів знали лише очевидці, бо жертв поховали у ямах за межами цвинтаря. Нині спільну історію двох народів згадували дуже обережно. Адже вшанування загиблих відбувається на тлі розхолодження відносин між державами.

У польському селищі вшановували українців, які загинули під час етнічної чистки у березні 1945 року

Більше півтисячі українців приїхали, щоб ушанувати своїх земляків, які загинули 73 роки тому, до пам’ятного знаку з іменами загиблих поклали квіти і запалили лампадки.  Розстріляних закопали у трьох ямах, на місцях яких зараз хрести. "Тут поєднувалися вбивства з політичними цілями, щоб тут українців не було і з типовим мародерством, що гидко взагалі. Було сміттєзвалище – ні огорожі, ні могил, нічого. Люди були закопані в ямах без жодної пошани християнської до них, пам’яті про них", - розповів голова об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” Володимир Середа.

 Перемовини між Україною і Польщею про гідне поховання жертв і встановлення меморіалу тривали більше 10 років, і лише в 2006-му президенти Ющенко та Качинський відкрили пам’ятний хрест. Нині спільну непросту історію двох народів згадували дуже обережно, адже вшанування загиблих відбувається на тлі розхолодження відносин між двома державами після ухвалення в Польщі скандального закону про кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів. "Треба мати відвагу, щоб про важке минуле говорити відкрито і випрацювати єдину, спільну оцінку минулого. Між нашим народами є добрий і поганий досвід, але добрих моментів більше, отже порозуміння між українцями і поляками потрібне і можливе", - вважає воєвода Підкарпатський Ева Леніарт. "Чи можна звинувачувати символи – я категорично проти цього. Чи можна маніпулювати поняттями УПА, яка боролася за визволення України? Я готовий віддати шану полякам, які загинули, я готовий поїхати разом з вами, я готовий це робити, готовий розуміти вас. А чи готові ви це зробити, якщо не готові – тоді це не по-людськи, це політика", - наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Біля цвинтаря чергувало кілька десятків польських правоохоронців. Попри побоювання, тамтешні праворадикали на українські заходи вшанування не приїхали. 

Кореспондент ТСН Наталка Волосацька

Залиште свій коментар

Вибір редакції