Перемогу пророкують Європейській народній партії.
Від 23 травня у Європейському союзі розпочались загальні вибори до Європарламенту. Через величезну кількість місць та виборців їх зазвичай розтягують на кілька днів. Цього разу вони триватимуть до 26 травня.
23 травня голосування відбувається у Нідерландах і Великій Британії. Наступного дня голосуватимуть Чехія та Ірландія. В суботу визначатимуться Мальта, Латвія, Словаччина. І решта країн — у неділю. Тож в неділю ввечері буде відомий результат.
ТСН.ua розповідає, які партії можуть увійти до Європарламенту та отримати більшість, як відбуватиметься голосування та чи мають шанси друзі Путіна у Європі активніше просувати невигідний для України порядок денний.
Система голосування
На виборах до Європарламенту жителі 28 країн ЄС обирають 751 депутата. Кандидати мають право висуватися як від партій, так і самовисуванцями. Кількість євродепутатів від конкретних країн напряму залежить від кількості населення країни – чим більше населення, тим більше депутатів їх представляє.
Окрім цього, після виборів до Європарламенту затверджується і новий склад Європейської комісії із новим очільником. Найбільшу кількість місць у Європарламенті із великою вірогідністю отримає Європейська народна партія, а тому її кандидат – німець Манфред Вебер, скоріше за все, очолить Єврокомісію.
Напередодні цих виборів Раді ЄС доводилося вносити правки до виборчого законодавства через можливий вихід Великої Британії із союзу. А тому кількість депутатів Європарламенту мала б бути скорочена до 705, однак британцям так і не вдалося ухвалити угоду з ЄС про вихід і він був відтермінований, що змусило їх брати участь у цих виборах.
Основні учасники
Європейська народна партія – найбільша партія у Європейському парламенті. Фактично, вона об’єднує майже всі керівні партії країн-членів ЄС, або ж найбільші опозиційні. Основу цієї партії складають німецькі Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз (Ангела Меркель). Також значну частину становлять партійці французької Республіканської партії (Ніколя Саркозі), іспанської Народної партії (Маріано Рахой), італійської "Вперед, Італія" (Сільвіо Берлусконі) та польської "Громадянської платформи" (Дональд Туск, Гжегож Схетина). Через конфлікти всередині партії тимчасово було призупинено членство угорської партії "Фідеш" (Віктор Орбан). Ця група позиціонує себе ліберал-консервативною та проєвропейською. Лідер – Манфред Вебер. 2014 року отримала 221 місце.
Прогресивний альянс соціалістів та демократів – основний партнер Європейської народної партії, що стосується проєвропейської, спільної позиції. Позиціонують себе як соціал-демократи. Її основу складають німецька Соціал-демократична партія (Мартін Шульц), італійська Демократична партія (Маттео Ренці), іспанська Соціалістична партія (Педро Санчес), французька Соціалістична партія (Франсуа Олланд, Бенуа Амон) та британська Лейбористська партія (Джеремі Корбін). Лідер – Франс Тіммерманс. 2014 року отримав 191 місце.
Альянс лібералів і демократів за Європу – чергова проєвропейська та ліберальна партія. Тут найголовнішими партіями є чеська ANO (Андрей Бабіш), іспанські сепаратистські партії, зокрема каталонські та країни Басків, бельгійський "Реформаторський рух" (Шарль Мішель). Також на цих виборах разом із Альянсом іде і партія президента Франції Еммануеля Макрона En Marche. Лідер – Гі Вергофстадт. 2014 року отримав 67 місць.
Європейські консерватори та реформісти – найбільша євроскептична партія у Європарламенті. Переважно сповідує ідеї консерватизму. Найвідомішими партіями у ній є британська Консервативна партія (Тереза Мей) та польська "Право і справедливість" (Ярослав Качинський). Лідер – Ян Заграділ. 2014 року отримали 70 місць.
Європейський альянс людей і націй Сальвіні – ще одна євроскептична партія, яка була створена саме напередодні цьогорічних виборів до Європарламенту. Вона є ультраправою, популістською та націоналістичною. Утворив її і очолює лідер італійського "Руху п’яти зірок" Маттео Сальвіні. Також сюди входять австрійська Партія свободи, яка нещодавно потрапила у величезний скандал через таємні перемовини з росіянами, що призвело до розпаду коаліції; а також Партія незалежності Сполученого королівства (Джерард Баттен). Одна із партій цього альянсу 2014 року отримала 36 місць.
Європейське об'єднання лівих – ліва, соціалістична, євроскептична партія. Фактично є об’єднанням майже всіх лівих партій країн-членів ЄС. Найпотужнішими партіями цього об’єднання є чеська Комуністична партія (Філіп Войтех), ірландська "Шинн Фейн" (Джеррі Адамс), іспанська "Подемос" (Пабло Іглесіас) та португальське об’єднання трьох комуністичних партій "Коаліція демократичної єдності" (Жеронімо де Соуза). Лідер – Віолетта Томіч. 2014 року отримало 52 місця.
Зелені — Європейський вільний альянс – об’єднання зелених партій країн-членів ЄС, які переважно борються за екологічні проблеми. Тут найголовнішими виступають німецька Зелена партія (Аналена Баербок) та французька Екологічна зелена партія (Давид Корман). Лідер – Бас Ейкхут. 2014 року отримав 50 місць.
Що показують соцопитування
Як і на минулих виборах, перемогу прогнозують Європейській народній партії. Єдине, над чим сперечаються соціологи – кількість їхніх мандатів. Загальна ж тенденція демонструє зниження рівня підтримки Європейської народної партії та Альянсу соціалістів-демократів, а натомість – зростання рівня підтримки євроскептичних та популістських партій.
За останніми соцопитуваннями, Європейська народна партія набирає майже 23%, соціал-демократи – 18%, Альянс лібералів і демократів – 13%, Європейський альянс людей і націй – 8,4%, а об’єднання консерваторів та реформістів – 8%.
У разі об’єднання перших трьох проєвропейських партій вони матимуть більшість у Європарламенті та зможуть і надалі формувати спільний порядок денний, однак через менше кількість євродепутатів, це буде відбуватися значно складніше.
Якщо ж брати загальну спрямованість, то до Європарламенту має пройти близько 470 проєвропейських депутатів, і близько 250 – євроскептичних. Це свідчить про незмінність європейського курсу на спільність основних позицій та продовження попередньої політики.
Чого чекати Україні
Через зростання підтримки радикальних партій нинішні вибори мають особливе значення для Європи. Є велика загроза того, що ЄС ще більше зосередиться на вирішенні внутрішніх протиріч, і Брюсселю точно буде не до боротьби на флангах, зокрема і до підтримки України в боротьбі з російською агресією. Очікувати на повну зміну позицію ЄС не варто, однак увага до української проблеми може знизитися.
"Що ж до України, нас хвилює, чи зможуть євроскептики, якщо прийдуть до влади, впливати на санкційну політику щодо Росії. На жаль, зможуть. Це не фантазії, а реальна загроза. Вже зараз видно, як мляво європейці реагують на пропозиції української сторони щодо підсилення санкцій і запровадження нових за роздачу паспортів українцям на непідконтрольних Києву територіях ОРДЛО", – пише у своєму матеріалі для УНІАН аналітик KyivStratPro Тарас Семенюк.
За його словами, хоча євроскептики і не зможуть набрати більшість у парламенті, однак цілком можуть організувати жорстку опозицію проєвропейським групам.
"І в опозиції однією з їхніх цілей буде просування критичної оцінки щодо подовження санкцій проти Росії", – наголошує експерт.
Водночас, експерт програм зовнішньої політики Разумков Центру В'ячеслав Голуб у своєму матеріалі для "Європейської правди" наголошує, що неймовірно важливим для України буде новий верховний представник ЄС із зовнішньополітичних питань, якого призначить більшість у Європарламенті. За його словами, посилення позицій Альянсу лібералів та демократів для України є хорошим знаком.
"Посилення ваги АЛДЄ та впливу цієї групи на законодавчий процес матиме позитивне значення для нашої держави. Ліберали виступають за посилення інтеграції в рамках ЄС, збільшення ролі наднаціональних інституцій. Група АЛДЄ традиційно прихильно ставиться до України, не виключаючи перспективи членства в ЄС для країн Східного партнерства", – пояснює він.
А тому вибори до Європейського парламенту стануть ще одним зовнішньополітичним викликом для нового президента України Володимира Зеленського. Йому доведеться неабияк боротися за увагу Брюсселя та просування українського порядку денного в ЄС. Оскільки через внутрішні проблеми Європи Україна може залишитися майже без підтримки у боротьбі із набагато сильнішим північним сусідом.
Олексій Ярмоленко