Українські дрони заганяють Росію у найгіршу паливну кризу — FT
Від початку 2026 року об’єкти нафтопереробної галузі Росії були атаковані щонайменше 194 рази.
Атака на Росію / © ТСН.ua
Україна різко збільшила інтенсивність ударів по російській енергетичній інфраструктурі, перетворивши кампанію далекобійних атак на один із головних чинників тиску на Росію.
Як повідомляє Financial Times, саме безпрецедентна частота атак українських безпілотників призвела до найгіршої паливної кризи в РФ за останні десятиліття.
За інформацією видання, лише у травні українські сили завдали рекордних 16 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Загалом від початку 2026 року об’єкти нафтопереробної галузі Росії були атаковані щонайменше 194 рази — це в одинадцять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Паливна криза охоплює Росію
Попри заяви Міноборони РФ про масове перехоплення українських безпілотників, зростання кількості атак призвело до дедалі більшої кількості влучань по стратегічних енергетичних об’єктах.
Наслідком кампанії стали масштабні перебої з пальним. Понад половина російських регіонів була змушена запровадити обмеження на продаж пального, а на автозаправних станціях утворилися довгі черги.
У червні українські безпілотники неодноразово атакували єдиний московський нафтопереробний завод, спричинивши великі пожежі та дефіцит пального навіть у російській столиці.
Технологічний прорив України
Аналітики пов’язують різке зростання ефективності українських ударів із масштабуванням виробництва далекобійних безпілотників, удосконаленням систем управління та використанням сучасних технологій планування операцій.
Свою роль відіграла, зокрема, американська розвідувальна допомога у прокладанні найкращих маршрутів для дронів для обходу російських систем ППО, розповіли Financial Times українські високопосадовці.
Експерти зазначають, що кампанія вже вийшла далеко за межі атак виключно на нафтову інфраструктуру. Тепер її метою є одночасне послаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії, що створює додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони та змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критично важливих об’єктів.
Кремль не демонструє готовності до поступок
Попри зростання економічного та військового тиску, Financial Times зазначає, що російське керівництво поки не демонструє готовності змінити свою переговорну позицію.
За даними співрозмовників видання, Москва й надалі наполягає на максималістських вимогах і не сигналізує про намір піти на компроміс, незважаючи на дедалі відчутніші наслідки української кампанії далекобійних ударів.
Нагадаємо, 25 червня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з головою СБУ генерал-майором Євгенієм Хмарою затвердив 40-денну операцію впливу на державу-агресорку, метою якої є спонукання Росії до закінчення війни.