Українцям за кордоном може стати складніше: у Європі знову дорожчає життя – WSJ

У Німеччині та Іспанії зафіксували новий стрибок інфляції. Головною причиною стало різке подорожчання енергоносіїв на тлі нафтової кризи та війни навколо Ірану.

Інфляція в Європі зростає

Інфляція в Європі зростає / © pixabay.com

Європа зіткнулася з новим інфляційним ударом на тлі нафтової кризи та війни на Близькому Сході. У Німеччині та Іспанії ціни у квітні знову зросли швидше, ніж очікували економісти.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на The Wall Street Journal.

За даними видання, у Німеччині споживчі ціни зросли на 2,9% у річному вимірі. Це більше, ніж у березні, коли інфляція становила 2,8%. Німецьке статистичне агентство Destatis підтвердило, що це найвищий показник від початку 2024 року.

Ще різкіше ціни зросли в Іспанії. Там інфляція підскочила до 3,5%. Іспанське агентство INE зафіксувало найвищий рівень подорожчання за останній рік.

Головним чинником нового стрибка цін стали енергоносії. Через здорожчання пального та електроенергії дорожчають товари й послуги. У Німеччині витрати на енергоносії зросли на 10,1% — це найсильніший удар по споживачах із часів енергетичної кризи 2023 року.

Аналітики пов’язують ситуацію з перекриттям Ормузької протоки та загостренням навколо Ірану. Нафта марки Brent уже перевищила 110 доларів за барель, а переговори між США та Іраном зайшли в глухий кут. Це посилює нервозність на ринках і тисне на ціни.

У Європейському центральному банку уважно стежать за ситуацією. Найближчі загальні дані щодо інфляції в єврозоні можуть вплинути на рішення щодо відсоткових ставок. Поки експерти очікують, що ставки залишать без змін.

Президентка ЄЦБ Крістін Лагард попередила, що швидкого повернення до попередньої цінової ситуації чекати не варто.

«Немає легкого шляху назад до того, де ми були до спалаху цього конфлікту. Домогосподарства та фірми щойно пережили великий інфляційний шок і можуть бути більш чутливими до зростання витрат. М’язова пам’ять ще свіжа», — заявила Лагард.

Бізнес-очікування в Європі також погіршуються. Індикатор економічних настроїв опустився до рівня пандемійного 2020 року. Якщо тоді економіку стримували локдауни, то тепер — війна, дорога енергія та ризики для постачання.

За оцінками ЄЦБ, кожне зростання цін на нафту на 14% додає приблизно 0,5% до загальної інфляції. 2026 року середній показник інфляції може становити 2,6%, що вище за ціль ЄЦБ у 2%.

Найпесимістичніший сценарій передбачає, що у разі затягування конфлікту пік інфляції може сягнути 4,8% 2027 року. Для мільйонів європейців це означатиме тривалий період дорогого життя та зниження купівельної спроможності.

Для українців ця ситуація також важлива. У Німеччині нині перебуває понад мільйон українців із тимчасовим захистом, хоча від початку повномасштабної війни країну вже залишили понад 471 тисяча людей, які прибули з України. В Іспанії, за офіційними даними, легально проживають понад 326 тисяч українців.

Світова економічна криза – останні новини

Раніше Світовий банк попереджав, що війна навколо Ірану та фактичне перекриття Ормузької протоки можуть спричинити найсильніший сировинний шок із 2022 року. За оцінками аналітиків, загальний товарний індекс може зрости на 16% уже цього року.

Особливо відчутним буде удар по енергоринку. До війни через Ормузьку протоку проходила значна частина світової морської торгівлі нафтою, тому перебої з постачанням одразу вплинули на ціни. За базовим сценарієм Світового банку, навіть якщо найгостріші проблеми завершаться у травні, енергетичний індекс цьогоріч може зрости приблизно на 24%.

Водночас міжнародні організації попереджають і про продовольчі ризики. Через подорожчання нафти, добрив і логістики можуть зрости ціни на продукти, промислові товари та сировину. За оцінками Всесвітньої продовольчої програми, якщо конфлікт не завершиться до червня, ще десятки мільйонів людей можуть опинитися в умовах гострої продовольчої нестачі.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie