Стовпи режиму Путіна. Усе, що треба знати про фігурантів "кремлівського списку" США

США готові застосувати обмеження щодо оточення режиму Путіна.

У вівторок, 30 січня, Міністерство фінансів США оприлюднило "кремлівський список" - перелік осіб, наближених до президента РФ Володимира Путіна, проти яких будь-якого часу можуть бути введені санкції.

Загалом до нього увійшло 210 осіб, з яких 114 з вищого політичного олімпу.

Інші 96 осіб представлені мільярдерами, чиї прізвища були взяті просто зі списку Forbes із статком більше мільярда доларів. Серед них відомі брати Борис і Аркадій Ротенберги, засновник Яндексу Аркадій Волож, Роман Абрамович, власник Лукойл Вагіт Алекперов, Євген Касперський та інші.

Антон Вайно – голова Адміністрації президента Росії. Класичний номенклатурник. Відповідав за протокол в Адміністрації президента. Входить до складу Ради Безпеки РФ. Вважає себе представником "нового російського дворянства".

Олексій Громов – перший заступник голови Адміністрації президента РФ. Від 1996 до 2000 року керував прес-службою Кремля. Ініціатор і куратор створення провладного каналу Russia Today. Колекціонує фігурки гномів.

Сергій Кириєнко – перший заступник голови Адміністрації президента РФ. В дитинстві змінив прізвище із Ізраітеля на Кириєнка. У 35 років призначений міністром палива та енергетики. Нетривалий час очолював уряд Росії. 2007 року був призначений головою корпорації "Росатом".

Магомедсалам Магомедов – працює в Адміністрації президента РФ. За його кар’єрний стрибок відповідальний батько, який очолював Дагестан. 2010 року Магомедсалам сав був призначений главою республіки. До його призначення, за даними ЗМІ, причетний мільярдер Сулейман Керімов. Фігурант корупційних скандалів. 

Володимир Островенко – заступник голови Адміністрації президента РФ. Тривалий час працював на дипломатичній службі.

Дмитро Пєсков – прес-секретар президента РФ. Від 2008 року працює директором із протоколу в Кремлі.

Владислав Китаєв – керівник протоколу в Кремлі. Працював на дипломатичній службі. Наразі організовує закордонні візити Володимира Путіна.

Андрій Белоусов – помічник президента РФ. Очолював міністерство економіки РФ. Під час робти в уряді Росії займався питаннями бюджету, інвестиціями. До кінця 2017 року – голова Ради директорів "Роснефти".

Лариса Бричева – помічник президента РФ.

Владислав Сурков – радник президента РФ. Вважається відповідальним за вихід Південної Осетії та Абхазії зі складу Грузії 2008 року, а також анексію Криму 2014 року. Головний перемовник Москви щодо врегулювання військового конфлікту у східних регіонах України.

Сурков, Захарченко, Бородай на відкритті пам'ятника бойовикам у Ростові.
Facebook/Олена Блоха
Сурков, Захарченко, Бородай на відкритті пам'ятника бойовикам у Ростові.

Ігор Левітін – помічник президента РФ. Народився в Одеській області. Був кадровим військовим, але від 1994 року працював на керівних посадах в російських компаніях. Очолював транспортне міністерство.

Володимир Кожин – помічник президента РФ з питань військово-технічного співробітництва. До 2014 року завідував справами в Адміністрації Путіна. У 1990-х познайомився з Путіним. ЗМІ пишуть про бізнес-зв'язок тодішнього петербурзького відділу КДБ на чолі з Путіним з компанією, яку очолював Кожин.

Юрій Ушаков – помічник президента РФ. Займається зовнішніми питаннями в Адміністрації президента. Часто супроводжує Путіна на переговорах або зустрічах із іноземними делегаціями. Упродовж 10 років працював послом РФ у США.

Андрій Фурсенко - помічник президента РФ. За даними ЗМІ, Фурсенко – сусід Путіна по дачному кооперативу "Озеро".

Микола Цуканов – помічник президента РФ. Має неоднозначну репутацію через низку корупційних скандалів на посаді очільника Калінінградської області.

Костянтин Чуйченко – помічник президента РФ. Керує контрольним управлінням в Адміністрації Путіна. У свій час очолював медіа-імперію "Газпрома". Фігурант корупційних скандалів.

Євген Школов – помічник президента РФ. Працював із Путіним у КДБ на території Східної Німеччини.

Ігор Щеголев – помічник президента РФ. Народився в Вінниці. Працював кореспондентом ТАСС у Франції, керівником прес-служби Кремля. Працював міністром зв’язку та масових комунікацій РФ.

Олександр Бедрицький – радник президента РФ. Очолював "Росгідромет". У Кремлі займається питаннями змін клімату.

Сергій Глазьєв – радник президента Росії з питань регіональної економічної інтеграції. Був депутатом Держдуми І, ІІІ, ІV скликань. Народився у Запорізькій області. 4 лютого 2009 року Глазьєва було обрано іноземним членом НАН України (відділення економіки, спеціальність: теорія економічного розвитку). Після Революції Гідності закликав "нанести удар по українській армії, аби не дати їй зміцніти". Заснував фонд "Ми всі – "Беркут" у Криму.

Сергій Григоров – радник президента Росії від 2011 року. Народився у Тбілісі. Заслужений спеціаліст Збройних сил СРСР, від 2004 до 2011 року був директором Федеральної служби з технічного та експортного контролю РФ, також був керівником Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці. Звання – генерал-полковник, Брав участь у війні в Афганістані та ліквідації аварії на ЧАЕС.

Герман Клименко – радник президента Росії з питань розвитку Інтернету. Народився у Москві. Директор і власник компанії LiveInternet (одна із найбільших блог-платформ, мережа щоденників + сервіс-знайомств + пошта il.ru). 1995 року заснував аудиторську фірму, пізніше – юридичну компанію. Голова Інституту розвитку Інтернету.

Антон Кобяков – радник президента Росії. Народився в Уфі. Був помічником депутата Держдуми, потім – заступником губернатора Кемеровської області. Також заступником гендиректора ВАТ "Объединенная угольная компания "Южкузбассуголь". Від 2005 до 2012 працював в Адміністрації президента. 2012-2014 – керівник Канцелярії президента РФ. Від квітня 2014 – радник.

Олександра Левицька – радник президента РФ. Народилася у Москві. У 90-х була президентом ВАТ "Федеральна фондова корпорація". 1999-2000 – помічник керівника Адміністрації президента. 2001-2004 – член ради директорів "Газпрому". Також у різний час була заступником керівника апарату уряду, заступником міністра охорони здоров’я і міністра економічного розвитку.

Володимир Толстой – радник президента Росії з питань культури. Правнук Льва Толстого. Есеїст, журналіст. Народився у Московській області. Працював директором музею-садиби "Ясна поляна", потім у Мінкульті, після цього – головою Центральної ради Асоціації музейних робітників, головою Міжнародної ради музеїв. 2012 року став довіреною особою кандидата в президенти Путіна.

Михайло Федотов – радник президента Росії, голова Ради при президентові РФ із розвитку громадянського суспільства та прав людини. Народився у Москві. 1992-1993 – міністр друку та інформації РФ, 1993-1998 – постійний представник РФ при ЮНЕСКО, вбачає необхідність у "десталінізації суспільної свідомості". Створив програму "десталінізації". Ініціював 1993 року створення "Російського авторського товариства".

Веніамін Яковлев – радник президента РФ. Народився в Уральській області СРСР (зараз Курганська обл.). Юрист, 1989-1990 – міністр юстиції СРСР. 1991 – голова Вищого арбітражного суду СРСР. 1992-2005 – керівник Вищого арбітражного суду РФ.

Артур Муравйов – повноважний представник президента РФ у Раді Федерації. Був депутатом Держдуми І скликання, працював на керівних посадах в Головному управлінні внутрішньої політики президента РФ, державно-правовому управлінні, управлінні зі зверненнями громадян і організації.

Гаррі Мінх – повноважний представник президента РФ у Державній думі. Народився у Томську. Працював в Адміністрації президента від 1992 року. Займав посаду повноважного представника президента РФ у Раді федерації. 2004 року працював у передвиборчому штабі Путіна, а 2008 року – головним юристом передвиборчого штабу Медвєдєва.

Михайло Кротов – повноважний представник президента РФ у конституційному суді. Народився у Ленінграді (Санкт-Петербург). Працював викладачем у Санкт-Петербурзькому університеті. 2005 року обійняв посаду першого заступника гендиректора ВАТ "Газпром-медіа" (найбільший російський медіахолдинг).

Анна Кузнєцова – уповноважена при президентові РФ із прав дитини. Народилася у Пензі.  Засновниця громадської організації "Благовіст", фонду "Покров". Пропагує сімейні цінності, впроваджувала програму "Життя – священний дар", займаючись скороченням кількості абортів. Член партії "Єдина Росія". Створила Громадську раду у структурі уповноваженого з прав дитини, куди залучила священиків РПЦ. Це викликало критику з боку громадськості. Ініціювала широкомасштабну боротьбу з педофілією.

Борис Титов – уповноважений при президентові РФ з прав підприємців. Співголова громадської організації "Ділова Росія". У 90-х займався бізнесом. Був президентом ЗАТ "Агрохімічна корпорація "Азот", що була спільним підприємством "Газпрому" та "Інтерхімпрому". Згодом, 2003 року, став головою правління Некомерційного партнерства "Координатор ринку газу", створеного за ініціативою "Газпрому". 2007 року став членом Вищої ради партії "Єдина Росія". Згодом створив партію "Праве діло". Партія висунула його кандидатом у президенти на виборах 2018 року.

Михайло Бабич – повноважний представник президента РФ у Приволзькому Федеральному окрузі. Народився у Рязані. Служив у ВДВ та КГБ СРСР. Керував корпорацією "Антей", що виробляла озброєння. Протягом 2002-2003 років обіймав посаду голови уряду Чеченської Республіки. Займав посаду помічника міністра економічного розвитку, обирався депутатом Держдуми IV та V скликань, призначений представником держкомісії щодо хімічного роззброєння. Був претендентом на посаду посла РФ В Україні 2016 року, однак отримав відмову від українського МЗС.

Олександр Бєглов – повноважний представник президента РФ у Північно-західному федеральному окрузі та чинний державний радник РФ 1 класу. Народився в місті Баку, Азербайджанської республіки. Працював на керівних посадах в державних інженерно-будівних організаціях. В 2002-2003 роках був віце-губернатором Санкт-Петербурга.

Олег Бєлавенцев – повноважний представник у Південному Кавказькому федеральному окрузі. Народився у Москві. Був кадровим військовим, працював у КДБ, але від 1982 року працював на керівних державних посадах. Від 2014 до 2016 року був повноважним представником президента РФ у Криму.

Олексій Гордієв – повноважний представник у Центральному федеральному окрузі та член ради безпеки РФ. Народився в місті Франкфурт-на-Одері, Німеччина. Працював на керівних посадах в різних державних сільськогосподарський підприємствах. Був міністром сільського господарства РФ та губернатором Воронезької області.

Сергій Меняйло – повноважний представник у Сибірському федеральному окрузі. Народився в місті Алагир, РФ. Обіймав керівні посади у військово-морському флоті РФ. Від 2014 до 2016 року був призначений так званим губернатором окупованого Севастополя.

Юрій Трутнев – віце-прем'єр-міністр та повноважний представник у Далекосхідному федеральному окрузі. Народився в місті Полазна, РФ. Працював на керівних посадах у різних підприємствах. Послідовно обіймав посади мера Пермі, губернатора Пермської області, міністра природних ресурсів та екології РФ й помічника президента РФ.

Владимир Устинов – повноважний представник у Південному федеральному окрузі. Народився в місті Ніколаєвськ-на-Амурі. Переважну частину своєї кар’єри обіймав посаду прокурора. Був генеральним прокурором та міністром юстиції РФ.

Ігор Холманських – повноважний представник в Уральському федеральному окрузі. Народився в Нижньому Тагілі. Обіймав керівні посади в компанії "Уралвагонзавод". Став відомий завдяки підтримці Володимира Путіна під час "Телемоста", підтримував його на виборах президента 2012 року та виступав проти антифальсифікаційних мітингів.

Олександр Манжосин – голова зовнішньополітичного відомства. Народився в Москві. Обіймав дипломатичні посади та був першим секретарем МВС РФ. Від 2004 обіймає посаду голови Управління адміністрації президента Російської Федерації з питань зовнішньої політики.

Володимир Чернов – голова управління міжрегіональних і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

Олег Говорун – голова управління соціально-економічними відносинами із країнами СНД, Абхазією та Південною Осетією. Народився в місті Братськ, РФ. Обіймав керівні посади державного апарату, а 2006 року став головою управління президента РФ з внутрішньої політики. Також був міністром регіонального розвитку РФ.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ

Дмитро Медведєв – прем’єр-міністр РФ. Народився в Санкт-Петербурзі. Один із найближчих до президента РФ Володимира Путіна федеральних чиновників. Обіймав різні керівні посади в державному апараті, був головою "Газпрому" й керівником адміністрації президента. 2008-2012 був президентом Російської Федерації.

Ігор Шувалов – перший віце-прем’єр. Народився в Білібіному, РФ. Був помічником президента Росії, головою Російського фонду федерального майна та заступником міністра державного майна РФ. Шувалов неодноразово опинявся в центрі скандалів через відмивання грошей (2011 року), несплату податків (2013 року) та через приховування майна від податкової інспекції (2016 року).

Сергій Приходько – віце-прем'єр-міністр і глава державного апарату. Народився в Москві. Професійний дипломат, обіймав керівні посади в державному апараті, був помічником президента РФ та першим заступником голови управління адміністрації президента РФ.

Олександр Хлопонін – віце-прем'єр-міністр РФ. Народився в місті Коломбо, Шрі-Ланка. Вивчав економічні відносини й працював у "Міжнародній фінансовій компанії", був губернатором Таймирського автономного округу та Краснодарського краю.

Віталій Мутко – віце-прем'єр-міністр РФ. Народився в станиці Куринській, РФ. Кар'єру розпочав у Санкт-Петербурзі. Був міністром спорту РФ, проте його піддали критиці за непрофесійне й безвідповідальне ставлення до спорту. 2016-го року Міжнародний олімпійський комітет звинуватив Мутка в причетності до використання допінгу російськими спортсменами на Олімпіаді. Було встановлено, що до справи також причетне ФСБ Росії.

Аркадій Дворкович – віце-прем'єр-міністр РФ. Народився в Москві. Працював на різних російських підприємствах, був радником міністра економічного розвитку й торгівлі РФ. 24 січня 2018 року Дворович заявив : "Не думаю, що у нас є олігархи, це була концепція 90-х. Зараз у нас є хороші працьовиті соціально відповідальні бізнесмени, які піклуються про країну і заробляють гроші, займаючись відповідальним бізнесом".

Ольга Голодець – віце-прем'єр-міністр РФ. Народилась у Москві. Була директором соціальних програм Фонду "Реформвугілля" та заступником директора в гірничо-металургійній компанії "Норильський нікель". Від 2001 року була заступником губернатора Таймирського автономного округу згаданого  вище Олександра Хлопоніна. Надалі Голодець обіймала різні керівні посади в державному апараті РФ.

Дмитро Козак – заступник глави уряду РФ. Народився в Кіровоградській області, але все життя пов’язане з Санкт-Петербургом. Із Путіним познайомився під час роботи в мерії Петербурга, яку тоді очолював Анатолій Собчак. Після приходу Путіна в Кремль Козак очолював різні напрями роботи, в тому числі і в уряді.

Дмитро Рогозін – заступник глави уряду РФ. Куратор військово-промислового комплексу. Відомий своїми антиукраїнськими заявами. Персона нон ґрата в Молдові. Вважається куратором з питань підтримки невизнаного Придністров’я. його кар’єра в уряді супроводжується низкою скандалів через невдалі запуски ракет та іншого військового устаткування.

Михайло Абизов – міністр зі зв’язків із "відкритим урядом". Входить до списку найбагатших людей Росії за версією Forbes. Підприємницьку діяльність розпочав із відкриття магазину, який торгував турецькими речами. Наразі відомий роботою у digital.

Олександр Ткачов – міністр сільського господарства РФ. Очолював Краснодарський край. Відомий тим, що вибудував потужну аграрну імперію. Від 2012 року спецпредставник президента РФ щодо невизнаної Абхазії. За даними ЗМІ, через низку афілійованих із ним компаній веде бізнес на території окупованого Криму. Відомий тим, що став ініціатором знищення санкційних товарів та розширення дії обмежувальних заходів щодо імпорту з низки країн. Фігурант корупційних скандалів.

Володимир Пучков – глава МНС.

Микола Нікіфоров – міністр зв’язку та масових комунікацій. Ініціатор введення "чорного списку" щодо відомих Інтернет-ресурсів.

Михайло Мень – глава Мінбудівництва. На початку 2000-х працював заступником мера Москви із питань міжрегіонального співробітництва та спорту. Очолював Іванівську область. Після його правління політична система регіону деградувала.

Володимир Мединський – міністр культури РФ. Народився в Смілі Черкаської області. Один із наскандальніших міністрів, який відомий переписуванням історії на державний лад, цензурою. Його звинуватили у плагіаті дисертацій. Фігурував у низці корупційних скандалів, які пов'язані з лобіюванням ігрового, пивного та рекламного бізнесів.

Сергій Шойгу – міністр оборони РФ. Очолював МНС РФ. Вважається наближеним до Путіна. Неодноразово був із ним на полюваннях, рибалці тощо. Розв’язав конфлікт з Україною. За його вказівок відбулась анексія Криму, російські військові беруть участь у військових діях на території Донбасу. Також він один із ініціаторів воєнної операції на території Сирії з підтримки режиму Башара Асада.

путін і шойгу на військово-морському параді у петербурзі_9
Reuters

Максим Орешкін – міністр економічного розвитку. Працював у низці банків на керівних посадах. Вважається головним фаворитом Путіна. Зближення особливо сталося після зростання тиску країн Заходу на Кремль. Відповідальний за зміни в економіці Росії.

Ольга Васильєва – міністр освіти РФ. Її призначення викликало скандал через наближеність до консервативного крила РПЦ. Займалась дослідженнями зв’язків церкви і держави. Знайома із "духівником" Путіна.

Олександр Новак – міністр енергетики РФ. Народився в Авдіївці Донецької області. До призначення працював у владних структурах Красноярського краю. Брав участь у переговорах щодо поставок газу до України.

Олександр Галушка – міністр з розвитку Далекого Сходу. Один із керівників пропутінського Загальноросійського народного фронту.

Антон Силуанов – міністр фінансів. Фігурант антикорупційних розслідувань. Володіє великою кількість об’єктів нерухомості в Москві. Родина Силуанова вважається однією з найбагатших в уряді РФ.

Сергій Лавров – міністр закордонних справ. Відомий своїми одіознмими заявами учасник переговорів щодо врегулювання військового конфлікту на території Східної України. Виправдовує анексію Криму. Підтримує на дипломатичному рівні сепаратизм в Грузії, Молдові, Україні тощо. Виступає з жорсткими заявами стосовно санкційної політики Заходу проти Кремля.

Вероніка Скворцова – міністр охорони здоров’я. виступає проти абортів. Її неодноразово звинувачували у корупційних скандалах щодо лобіювання інтересів фармвиробників.

Денис Мантуров – міністр промисловості. За даними ЗМІ, його кар’єрі сприяв Євген Кисіль, який фігурував у корупційних скандалах, зокрема, щодо продажу вертольотів Мі-8. Від 2003 до 2007 року працював директором "Оборонпрому". Власник дорогих автомобілів. Після переходу на державну службу бізнес-активи Мантуров передав своїй дружині та найближчому оточенню.

Володимир Колокольцев – глава МВС. Роботу в структурах внутрішніх справ почав із охорони дипломатичних представництв. Фігурував у справі зі зміни влади в Орловській області. Його внесок високо оцінили. 2009 року його призначили керувати московською міліцією, що означало повну поразку мера Лужкова. Поліцейські не соромляться застосовувати силу щодо критиків влади і затримувати протестувальників.

Олександр Коновалов – міністр юстиції. Один із творців законодавчого поля, яке створене під Володимира Путіна. 2005 року його звинуватили в дискримінації мусульман на користь РПЦ. Фактично не спілкується зі ЗМІ.

Максим Топілін – міністр праці і соціального захисту РФ. У свій час його критикував Путін за неналежне невиконання так званих травневих наказів, якими мали б підвищити соціальні стандарти.

Сергій Донськой – міністр природніх ресурсів та екології. Працював в гіганті "Лукойл", головою "Росгеології". 2017 року його звинуватили у конфлікті інтересів. Transparency International повідомила про те, що дружина міністра використовує своє становище задля отримання державної підтримки для свого фонду.

Лев Кузнецов – міністр у справах Північного Кавказу. Працював у потужних бізнес-структурах, які використовували державні фінанси. Під час роботи на посаді Красноярського краю його звинувачували в авторитарних методах управління. Фігурант корупційних розслідувань.

Павло Колобков – міністр спорту. Олімпійський чемпіон. Займався підготовкою до проведення Олімпіади в Сочі 2014 року.

Максим Соколов – міністр транспорту. Звинувачений у плагіаті дисертації. Путін виписав дисциплінарне стягнення за банкрутство компанії "ВІМ-Авіа". Виконавець будівництва мостового переходу др Криму. Вартість будівництва зросла в кілька разів.

Валентина Матвієнко –  голова Ради Федерації Федеральних Зборів РФ. Народилась у Хмельницькій області. Розпочала свою політичну діяльність ще за радянських часів, згодом працювала в МЗС Росії, Адміністрації президента та на посаді губернатора Санкт-Петербурга. Занесена на дошку ганьби рідного міста Шепетівка, оскільки Рада Федерації РФ під її головуванням дала дозвіл Путіну на введення російських військ на територію України.

Сергій Наришкін – директор Служби зовнішньої розвідки РФ, член Вищої ради партії "Єдина Росія". Колишній керівник адміністрації президента РФ. Включений до санкційного списку, запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію.

В’ячеслав Володін – голова Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації. У минулому – перший заступник керівника Адміністрації Президента РФ. 2013-го "Forbes", Російська служба BBC та блог Олексія Навального поширили інформацію про те, що йому належить незадекларована ділянка в дачному кооперативі "Сосни", хоча й антикорупційне управління жодних порушень з боку чиновника не виявило.

Сергій Іванов – спеціальний представник президента Російської Федерації з питань природоохоронної діяльності та транспорту. Розпочав свою кар’єру в КДБ, яку після реорганізації продовжив у Службі зовнішньої розвідки РФ. У минулому також обіймав посади глави Адміністрації президента РФ та міністра оборони. 2013-го отримав від України орден "за визначний особистий внесок у розвиток українсько-російських міждержавних відносин".

Микола Патрушев – секретар Ради безпеки Російської Федерації. Був начальником управління КДБ Російської Федерації по Карелії у ранзі полковника. Як каже колишній аналітик КДБ Юрій Швець, під час своєї служби у ленінградському управлінні КДБ займався організацією полювання та риболовлі для керівництва. 8 років обіймав посаду директора ФСБ, прийшовши на зміну Володимиру Путіну. Вищий суд Лондона визнав його причетним до вбивства Олександра Литвиненка – опонента уряду Путіна.

Володимир Булавін – керівник Федеральної митної служби. Колишній співробітник органів держбезпеки, обіймав посаду першого заступника секретаря Ради безпеки Російської Федерації. Раніше також був представником президента Росії у Північно-Західному федеральному окрузі.

Валерій Герасимов – начальник Генштабу Збройних сил РФ та перший заступник міністра оборони. За словами головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, Герасимов – головний організатор війни на сході України.

Ігор Коробов – начальник розвідки Генштабу Збройних Сил РФ, заступник начальника Генштабу Збройних Сил. Керує діями російських розвідників у Сирії. Входить до санкційного списку США у зв’язку з "діями з підриву демократії в США".

Рашид Нургалієв  – замсекретар Ради безпеки РФ, член і заступник голови Національного антитерористичного комітету. Очолював МВС Росії.

Георгій Полтавченко – губернатор Санкт-Петербурга. Працював у радянських органах нацбезпеки, згодом у податковій поліції РФ та був представником президента у Центральному Федеральному окрузі.

Сергій Собянін – мер Москви, член партії "Єдина Росія". У минулому очолював адміністрацію президента. Також був головою ради директорів Першого каналу.

Юрій Чайка – генпрокурор РФ. Фонд боротьби з корупцією Навального зняв фільм, де розкрито корупційну схему бізнесу сина Чайки, пов’язану з відкриттям готелю у Греції. Під час розслідування, зокрема, встановили, що Генпрокуратура прикриває, окрім корупційних схем, одне з найбезжальніших бандитських угруповань. 

Олександр Бастрикін – голова слідчого комітету Російської Федерації. Згідно з розслідуванням прокуратури Іспанії, він отримав цю посаду завдяки зв’язкам з мафією.

Віктор Золотов –   директор нацгвардії РФ. У минулому перший замміністра внутрішніх справ Росії. Очолює охорону Володимира Путіна. 

Дмитро Кочнєв – діяч органів нацбезпеки, директор служби охорони РФ, раніше очолював службу безпеки президента Росії.

Олександр Бортников – директор Федеральної служби безпеки Росії, голова Ради керівників органів безпеки і спецслужб країн СНД. 2006 року йому присвоїли звання генерала армії, його вважають причетним до вбивства Олександра Литвиненка та відмивання грошей різних комерційних структур, зокрема, банку Raiffeisen .

Андрій Артізов – керівник Федерального архівного агентства. Народився у Калузькій області. Працював викладачем, членом колегії Державної архівної служби Росії. Згодом обіймав посади консультанта, начальника відділу, радника Адміністрації президента. Входив до Комісії з протидії спроб фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ.

Юрій Чіханчін – голова Федеральної служби з фінансового моніторингу. 1978-1994 – служив у лавах КДБ. Народився у Красноярську. Працював керівником Департаменту Міністерства фінансів Росії, головою Східно-Сибірського регіонального управління валютного та експортного контролю, займав посаду керівника Секретаріату голови уряду.

Олександр Лінець – начальник Головного управління спеціальних програм президента РФ. Народився у Краснодарському краї. Від 1986 до 2015 року служив на офіцерських посадах в органах безпеки. До квітня 2015 року був начальником Управління ФСБ у Південному воєнному окрузі (куди входить окупований Крим).

Олександр Колпаков – керівник справами президента РФ. Обійняв посаду у травні 2014 року – після анексії Криму і під час початку агресії Росії на Донбасі. Обіймав високі посади у Федеральній службі охорони РФ. Керував управлінням "В" Служби охорони президента Росії ФСО.

Валерій Тихонов – директор Державної фельд’єгерської служби РФ (доставка особливо важливих, переважно секретних документів). Служив у КДБ.  Згодом в органах Федеральної служби безпеки. 2004 року був призначений віце-губернатором в уряді Санкт-Петербурга.

Олексій Міллер – голова правління, заступник голови ради директорів публічного акціонерного товариства "Газпром", 50% акцій якого належать державі. Є найбільш високооплачуваним менеджером Росії з річним доходом у 25-27 мільйонів доларів. Захоплюється кінним спортом. За керівництва Міллера "Газпромом" між Україною та Росією виникали численні газові суперечки, значне підвищення цін на блакитне паливо для України.

Ігор Сєчин – головний виконавчий директор нафтогазової компанії "Роснефть". Від 2008 до 2012 року обіймав посаду заступника голови Адміністрації президента РФ. Володіє 0,1273% акцій "Роснефті" вартістю близько 3 млрд рублів. За даними журналу Forbes і "Ведомости", Сєчин є другою за впливовістю людиною у Росії після Путіна. Працював у мерії Санкт-Петербурга на різних посадах.  Потрапив під санкції США ще 2014 року, що забороняло прямі ділові зв’язки американців з Сєчіним.

Ігор Сечин, Роснефть
Reuters

Герман Греф – президент і голова правління "Сбербанку". Колишній міністр економічного розвитку РФ. Член ради директорів компанії "Яндекс". Обіймав посади у держкомпаніях і держустановах у Санкт-Петербурзі: був віце-губернатором міста, входив до складу ради директорів "Морського порту Санкт-Петербурга". Мав посади і в російському уряді. Має 0,003096% акцій "Сбербанку" вартістю понад 27 мільйонів доларів.

Олег Белозьоров – генеральний директор – голова правління ВАТ "Російські залізниці". Працював керівником Державного дорожнього агентства, заступником, а згодом першим заступником міністра транспорту РФ. Дохід за 2014 рік склав понад 10,5 млн рублів.

Андрій Костін – президент і голова правління банку "ВТБ". Обіймав посади секретаря Європейського департаменту МЗС СРСР, був співробітником посольства СРСР у Великій Британії. Від 1993 року – банкір. 2007 року визнаний членом Вищої ради партії "Єдина Росія". У січні 2016 року назвав Трампа найкращою кандидатурою на посаду президента США. Володіє акціями "ВТБ" і "Роснефть". Банк ВТБ працює і в Україні. Власником понад 60% акцій є уряд РФ.

Сергей Чемезов – глава корпорації "Ростех". Познайомився з Путіним, коли той працював в структурах КДБ на території Східної Німеччини. До 1999 року очолював управління зовнішньоекономічних зв’язків в Кремлі. Працював тривалий час у головному оборонно-експортній структурі "Рособоронекспорт". Від 2007 року керує "Ростехом", до складу якого входять "КамАЗ", "АвтоВАЗ", "Оборонпром", "Вертольоти Росії" тощо. Перша дружина Чемезова – подруга колишньої дружини Путіна Людмили.

Олег Бударгін – глава компанії "Россети".

Борис Ковальчук – глава компанії "Інтер РАО ЄЕС". До свого призначення був заступником керівника компанії "Росатом". Син відомо російського мільярдера Юрія Ковальчука. Працював від 2006 до 2009 року першим заступником глави уряду РФ.

Олексій Лихачов – глава "Росатома". Працював заступником міністра економіки Росії. Корпорація – лідер на світовому ринку атомної промисловості за багатьма показниками, таким, як запаси урану (2-ге місце), його видобуток (5-те місце), виробництво електроенергії (4т-е місце). Росатом виробляє 40% світового обсягу збагаченого урану і 17% ядерного палива.

Микола Токарев – президент "Транснефти". Працював в управлінні справа в Кремлі. Працював на КДБ на території Східної Німеччини, де познайомився з Путіним. За даними ЗМІ, Токарев дружить з Путіним з часів спільної роботи. 2009 року увійшов до складу "Роснефти" на чолі із Сечіним. 2010 року керівництво "Транснефти" звинуватили у розкраданні грошей.

Андрій Акимов – глава "Газпромбанку". Професійний банкір. 2002 року призначений главою "Газпромбанку". За даними ЗМІ, він один із творців владної системи Путіна. Підтримує зв’язки з різними колами в оточенні Путіна. Банк вважають головним джерелом підтримки компаній, які стали фігурантами санкційного списку. 2006 року банк допомагав "Роснефти" викупити активи ЮКОСа.

Наїл Маганов – генеральний директор "Татнефти". Родина Маганових – відомі нафтовики. Його брат – перший виконавчий віце-президент "Лукойла". Його вважають одним із творців схеми експортної реалізації нафти не через державну структуру.

Віталій Савельєв – СЕО "Аерофлота". Очолює компанію від 2009 року. Держава втручається в операційну діяльність компанії. Зокрема, змушує купувати активи збанкрутілих авіакомпаній. "Аерофлот" порушує українське законодавство, здійснюючи польоти до окупованого Криму. Україна виставила рахунок за порушення нею повітряного простору.

Андрій Шишкін – СЕО "АНК Башнефть". Колишній топ із "Роснефти" прийшов на роботу в "Башнефть" 2016 року після гучної кампанії зі зміни власника останньої. До 1992 року Шишкін працював в КДБ. Входить до списку найбагатших людей РФ.

Юрій Слюсар – СЕО "Об’єднаної авіаційної корпорації". Компанію створили злиттям десятків інших підприємств. На неї покладено функції розвитку авіаційної галузі РФ. Однак низка проектів у громадянській авіації виявились провальними.

Микола Шульгінов – СЕО "РусГідро". Очолив компанію 2015 року. Компанія, яка володіє більшістю гідроелектростанції Росії.

Сергій Горьков – СЕО "Внешторгбанка". До краху імперії Михайла Ходорковського працював в його структурах. Після початку агресії РФ проти України, падіння цін на нафту та інші причини банк відчував величезний дефіцит грошей. Фінанси вливали через державний бюджет РФ.

Сергій Іванов – СЕО "АЛРОСА". Син екс-глави Адміністрації президента РФ. АЛРОСА  – російська група алмазовидобувних компаній, що перебуває на чільній позиції у світі за обсягом видобутку алмазів.

Роман Дашков – СЕО "Сахалін Енерджі". Компанія-оператор проекту "Сахалін-2", який розробляє газовидобуні проекти. 

ОЛІГАРХИ

Олександр Абрамов – російський доларовий мільярдер, голова ради директорів і крупний акціонер металургійної і гірничовидобувної компанії Evraz Group. Від 1992 року почав займатися металургійним бізнесом, заснувавши компанію "Євразметал". Згодом створив холдинг "Євразхолдинг", до якого увійшла низка підприємств. Станом на 2011 рік мав особисті статки у понад 7,5 млрд доларів. Оформив громадянство Кіпру. 

Роман Абрамович – російський мільярдер, колишній губернатор Чукотського автономного округу. Станом на 2011 рік статки Абрамовича оцінюються у понад 13,4 млрд доларів. Подейкували, що Абрамович фінансував передвиборчу кампанію президента Єльцина, дехто заявляв, що олігарх був "скарбником" оточення тодішнього глави держави. До кінця 90-х мав ділові стосунки з Березовським, однак згодом між ними почалися конфлікти. 

абрамович
Reuters

Араз Агаларов – російський і азербайджанський підприємець, президент і власник групи компаній торгової і виставкової нерухомості Crocus Group. Компанія є одним із найбільших орендодавців Росії з активами понад 1,2 мільярда доларів.  2013 року Агаларов мав зустріч із теперішнім президентом США Дональдом Трампом. Вони були діловими партнерами, поки президент США займався справами бізнесу. Американські ЗМІ стверджували, що син Агаларова Емін був посередником між Трампом-молодшим і російським адвокатом Наталією Весельницькою, котра мала надати компромат проти Клінтон. 

Врхад Ахмедов – російський бізнесмен азербайджанського походження. Голова ради директорів і акціонер харчової компанії ЗАТ "Азнар" (виготовлення соків). У 2004-2007 роках був представником Адміністрації Краснодарського краю у Раді Федерації. Станом на 2013 рік статки Ахмедова склали 1,3 млрд доларів. 

Вагіт Алекперов – президент і співвласник нафтової компанії "Лукойл". 2016 року статки оцінювалися у розмірі 8,9 мільярда доларів. ЗМІ стверджували, що після анексії Криму Алекперов 2016 року викупив виноградники на території півострова. 

Ігор Алтушкін – російський підприємець, мільярдер. Голова "Руської мідної компанії", третього у Росії виробника рафінованої міді. Статки станом на 2016 рік склали 1,4 мільярда доларів. 

Олексій Ананьєв – російський підприємець, співвласник холдингу "Промсвязькапитал". До нього входить один із найбільших банків Росії – "Промсвязьбанк", видавничий дім "Аргументи і факти" тощо. Станом на 2013 рік особисті статки складали близько 1,7 мільярда доларів. Є одним із найбільших православних меценатів, час від час служить у церкві. 

Дмитро Ананьєв – співвласник холдингу "Промсвязькапитал" разом з братом Олексієм. Станом на 2017 рік має статки у розмірі 1,4 мільярда доларів. Після скандалу зі зникненням кредитних досьє "Промсвязьбанка" на суму понад 109 мільярдів доларів виїхав до Великої Британії. 

Василь Анісімов – російський мільярдер. президент Федерації дзюдо Росії (цим спортом професійно займався Путін). Володіє одним із найбільших гірничо-металургійних холдингів Росії "Газметал", а також компанією Coalco, що контролює низку комбінатів та заводів. Станом на 2013 рік статки склали близько 3,6 мільярда доларів. 

Роман Авдєєв – російський мільярдер, власник 55,73% акцій "Московського кредитного банку". Також володіє мережею аптек, футбольним клубом "Торпедо" тощо. Володіє статками у розмірі 1,3 мільярда доларів. 

Петро Авен – російський підприємець, колишній міністр зовнішніх економічних зв’язків РФ (протягом 1992 року). Голова ради директорів групи "Альфа-Банкку" – одного з найбільших банків Росії. Член Президії Російської ради з міжнародних справ. Станом на 2007 рік статки оцінювалися у 3,6 мільярда доларів. 

Олена Батуріна – російський підприємець, володіла акціями "Газпрому", "Сбербанку", інвестиційно-будівельною корпорацією "Інтеко". Наразі володіє мережею готелів за кордоном і в Росії. Її статки 2017 року склали 1 мільярд доларів, тож вона є єдиною росіянкою-мільярдером і найбагатшою жінкою Росії. 

Олексій Богачев – російський бізнесмен, мільярдер. Власник активів мережі продуктових магазинів "Магніт", а також 100% активів банку "Система". Статки оцінюються у 1 мільярд доларів. 

Володимир Богданов – російський інженер, підприємець. Генеральний директор і співвласник ВАТ "Сургутнефтегаз". Особистий статок станом на 2015 рік сягав 2 мільярдів доларів.  

Леонід Богуславський – російський підприємець, один із найбільших інвесторів в Інтернет і сферу IT. Засновник інвестиційної компанії ru-Net. Інвестував у компанію "Яндекс". У 90-х співпрацював з Борисом Березовським. Головуючи у компанії LVS, співпрацював з парламентом щодо інформатизації та комп’ютеризації Держдуми. 

Андрій Бокарєв – підприємець, менеджер, співвласник ради директорів ЗАО "Трансмашхолдинг", ОАО "УК "Кузбассразрезуголь", член ради директорів "Уральської гірничо-металургійної компанії", ОАО "Алтай-кокс", президент фрістайла Росії.

Олег Бойко – підприємець, продюсер. Від 1996 р. президент інвестиційного холдингу Finstar, який став співвласником компанії Fashion TV, що керує 13 локальними компаніями в різних країнах світу. За повідомленнями ЗМІ, бізнесмену належав український оператор лотерей "Патріот". Згодом Бойко вийшов із власників капіталу влітку 2014 р. 16 січня 2015 р. компанія потрапила під критерії указу Порошенка і наразі перебуває під п’ятьма видами санкцій. Виступає продюсером фільмів : "Місто гріхів 2: жінка, заради якої варто вбивати", "Літній круїз". 2014 року ведучий і креативний директор ток-шоу "герої нашого часу", яке знімалось на XI зимовій паралімпіаді в Сочі. У 2005-2016 рр. входив до "100 найбагатших бізнесменів Росії" за версією Forbes.

Микола Буйнов – підприємець, член ради директорів ЗАО "ІНК- капітал". У 1995 р. працював інженером та директором ТОВ "Бодайбинська енергетична компанія". У 2017 р. увійшов до рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" і посів 45 місце. Його статки оцінюють у 2200 млн дол.

Олег Дерипаска –  російський підприємець українського кубанського походження, мільярдер, власник холдингу "Базовий Елемент", у портфель якого входять: "ГАЗ", "Інгосстрах", "Євросибенерго", "Главмосстрой". 1997 року Дерипаска ініціював створення однієї з перших промислових компаній в Росії – групи "Сибірський алюміній". 2000 року Олег Дерипаска призначений генеральним директором компанії "Російський алюміній". Олег Дерипаска – віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців, голова правління Російського національного комітету Міжнародної торгової палати, входить до Ради з конкурентоспроможності і підприємництва при Уряді РФ.

Олександр Джапаридзе – російський підприємець, акціонер-контролер і голова ради директорів ТОВ "Бурова компанія Євразія" (капітал 30,2%). 1989-го р. став головою радянсько-американського підприємства MD Seis. 2007-го р. вивів "БКЄ" на Лондонську фондову біржу. 2017-го ввійшов до "200 найбагатших бізнесменів Росії", посів 69 місце, його статки оцінюються у 1300 млн дол.

Леонід Федун – підприємець, віце-президент ПАТ "Лукойл", головний акціонер і голова ради директорів футбольного клубу "Спартак". 19,9 % акцій ВАТ "Открытие Холдинг". 2017 року посів 22 місце у рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" зі статками 6300 млн дол. Засновник благодійних фондів, у т. ч. фонду підтримки соціальних програм "ИФД КапиталЪ".

Гліб Фетісов – підприємець, член Ради Федерацій Федерального зібрання РФ у Воронезькій області, засновник і співвласник політичної партії "Альянс зелених – народна партія" (2012-2015 рр.). 2004-го р. отримав частку у телекомунікайному холдингу "Альфгруп". У 2014 р. був звинувачений у невиконанні зобов’язань перед вкладниками  на 6,5 млрд руб. Наприкінці 2016 р. зареєстрував компанію FIFA Entertainment у Голлівуді і скоро збирається розпочати виробництво  фільмів.

Михайло Фрідман – російський бізнесмен українсько-єврейського походження, творець консорціуму "Альфа-груп". Голова ради директорів Альфа-банку, голова ради директорів нафтової компанії "ТНК-ВР", член ради директорів компанії "Вимпелком" і член наглядової ради директорів Pyaterochka Holding N. V.  Член бюро і правління Російського союзу промисловців і підприємців, член Суспільної палати РФ, віце-президент Російського єврейського конгресу, голова Конференції керівників єврейських організацій Росії. Альфа-групп через компанії "Сторм" володіє долею українського стільникового оператора KyivStar і перебуває в конфлікті щодо прав володіння з іншим великим акціонером, норвезькою Telenor. Фрідман намагається витіснити норвежців, з метою політичної підтримки зустрічався з президентом Ющенком, і пізніше українські суди підтвердили контроль "Сторм" над KyivStar. Telenor оскаржує це рішення в американських судах. 2017 року посів 7 місце у рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" зі статками 14400 млн дол.

Олександр Фролов – російський підприємець, мультимільйонер, президент, голова ради директорів металургійної компанії "Євраз Груп С.А.", президент ООО "Євразхолдинг". Син – Олександр Фролов-молодший – партнер венчурного фонду Target Global

Філарет Гальчев – бізнесмен, один з найбільших акціонерів і голова ради директорів ЗАТ "Євроцемент груп". Від початку 1990-х років партнером Гальчева був Георгій Краснянський. 2007-го року він продав Гальчеву свій пакет, 23,8%, за $ 1 млрд, але гроші одразу не отримав. Угода завершилася розглядом в швейцарському арбітражному суді. Його статки на 2017 р. становлять 1300 млн дол (68 місце у рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії"). У лютому 2016 року Гальчев позбувся 6,12 % акцій найбільшого виробника цементу у світі LafargeHolcim вартістю 1,35 млрд дол.

Сергій Галіцкий російський підприємець, засновник і співвласник величезної роздрібної мережі "Магніт". Президент і власник ФК "Краснодар"[5]. Член наглядової ради банку ВТБ. 2000-го року змінив формат магазинів, перейменував мережу на "Мережу магазинів Магніт". 2001-го року "Магніт" з 250 магазинами став величезною роздрібною мережею в Росії.

Валентин Гапонцев – російський фізик і підприємець. У 1961 р. закінчив Львівський політехнічний інститут і почав працювати інженером у Міністерстві радіопромисловості у Львові. У 2006 р. визнаний підприємцем року за версією Ernst & Young New England. У 2010 за версією SPIE був включений до 28 визначних вчених світу в галузі лазерної фізики, техніки і технології. Гапонцев контролює близько 35% акцій компанії ІPG Photonics. Володіє близько 70 патентами  в галузі елементів лазерних систем. 10% – мінімальне очікуване зростання виручки у 2017 р.

Сергій Гордєєв – президент групи компаній ПІК, інвестує у нерухомість і девелоперські проекти. 2006 р. заснував фонд "Русский Авангард", завданням якого є збереження архітектурної спадщини. 2007-2010 рр. – голова у Раді Федерації від адміністрації Пермського краю. У 2016 р. купив девелоперську компанію "Мортон" і перепродав її групі ПІК. У 2017 р. вперше включений до рейтингу Форбс. Володіючи капіталом у 1,5 млрд дол., він потрапив на 57-ме місце російського рейтингу мільярдерів.

Андрій Гур`єв – російський підприємець-мільярдер, основний власник компанії ФосАгро (48,48%) і холдингу "Агроград", політик, у 2001–2013 – член Ради Федерації Мурманської області. Син Андрія Гур'єва – голова правління, генеральний директор, член ради директорів "ФосАгро". Сім’я Гур`євих – бенефіціари трасту, що інвестує у нерухомість. 150000 га перебувають під управлінням "АгроГраду".

Юрій Гущин – підприємець, засновник і голова ради директорів групи компаній "Гута", президент благодійного фонду "Здоров’я для всіх". Гущина чотири рази судили. Його дочка Олена Гущин працює помічником у питаннях охорони здоров’я першого віце-прем’єра Ігоря Шувалова. Володіє п’ятизірковими готелями: "Сава" у Москві та Savoy Resort & Spa на Сейшелах. Його статки оцінюють у 1000 млн дол.

Михайло Гуцерієв – головний акціонер промислово-фінансової групи САФМАР, до складу якої входять: ПАТ "Русснефть", АТ "НК "Нефтиса", ПАТ "Моспромстрой", ГК "А101", пенсійні фонди АТ "САФМАР", АТ "Довіра", лізингова компанія АТ "Європлан", страхова компанія "ВСК" і тд. Гуцерієв володіє контрольним пакетом акцій найбільших у Росії рітейл-компаній: ПАТ "М. Відео" і ТОВ "Ельдорадо". Гуцерієв має вісім радіостанцій, з-поміж яких "Весна FM", "Восток FM", "Столица FM", Love Radio, "Радио Дача", "Такси FM", "Шансон" и "Говорит Москва". Після того, як олігарх залишив пост президента холдингу "Русснефть" 2007 року олігарху повідомили про заочний арешт, а потім Гуцерієва було оголошено у міжнародний розшук. 2010 року всі звинувачення було знято. 2017 року мільярдер почав володіти групою компаній Bridge Media. Статки олігарха сягають 6300 млн  дол. У листопаді 2016 року відбулась ІРО "Русснефти", під час якої Гуцерієв виручив 501 млн дол. від продажу 20% простих акцій компанії.

Саїт-Салам Гуцерієв – бізнесмен, депутат Державної думи Російської Федерації третього і четвертого скликань. Співвласник фінансової групи САФМАР. У 2003-2006 рр. був членом Ради директорів ОАО "Русснефть". 2004-2008 рр. був членом Політради Московського регіонального відділення партії "Єдина Росія". До капіталу олігарха входять "Русснефть" (9,2%), "Нефтиса" (15%), "Корпорация А.Н.Д." (недвижимость группы "Сафмар", 30%), "Эльдорадо" (15%). Група Сафмар у "Рейтингу рантьє" у 2016 р. посіла 4-те місце з річним доходом 495 млн дол. від оренди комерційної нерухомості.  Наразі у рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" він посідає 54 місце. Статки мільярдера складають 1600 млн дол.

Зарах Ільєв – співвласник групи "Київська площа" (50%), що володіє комерційною і торговельною нерухомістю у Москві. 2016 року партнери придбали дім-книжку на Новому Арбаті, який буде перероблений у чотирьохзірковий готель. Влітку 2015 року партнери відкрили океанаріум на території ВДНГ. Сума інвестицій в об’єкт перевищила 260 млн дол. Підприємець будує у Москва-Сіті комплекс більше 315000 кв.м. з парковкою на 2500 машин. Дохід "Київської площі" від оренди 2016 року склав 1,27 млрд (1-ше місце у рейтингу рантьє Forbes). Олігарх посів 34 місце у рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії". Його статки складають 3100 млн дол.

Віктор Каменщик – голова ради директорів аеропорту "Домодєдово", власник DME Ltd., холдингової компанії аеропорту, що об’єднує 23 компанії. 2016 року СК РФ закрив кримінальне провадження проти Каменщика, що було порушену у зв’язку з терактом в аеропорту.

В’ячеслав Кантор – громадянин Ізраїлю, міжнародний суспільний діяч, підприємець-міьлярдер і філантроп. Президент Європейського конгресу, Європейської ради з примирення і толерантності, президент фонду "Всесвітній форум пам’яті Голокосту". Журнал Forbes оцінює статки Кантора на 2017 рік у 3,1 млрд дол. Володіє агрохімічним холдингом "Акрон" (84,5%).

Самвел Карапетян – російський підприємець, меценат, президент благодійного фонду  "Ташир", до складу якого входять близько 200 компаній різних галузей економіки РФ. Мільярдер володіє торговельно-розважальними центрами "Ріо". 2012 року отримав премію Путіна за фінансування відновлення Морського собору у Кронштадті. Станом на 2017 рік олігарх посідає 32 місце рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії", його статки оцінюють у 3400 млн дол.

Євгеній Касперський –  один із провідних світових спеціалістів у сфері інформаційної безпеки. Основний власник та голова "Лабораторії Касперського" – міжнародної компанії, що займається розробкою рішень для забезпечення ІТ-безпеки, яка має понад 30 регіональних офісів та веде бізнес у 200 країнах. 2015 року виручка "Лабораторії Касперського" знизилася на 8%, до $ 632 млн, чистий прибуток, навпаки, зріс на 43%, до $ 75 млн. 2016 року "Лабораторія Касперського" відкрила інтернет-магазин Lab-Shop, де продається сувенірна продукція. Статки оцінюють у 1300 млн дол. Він посів 70 місце у рейтингу Forbes серед двохсот російських бізнесменів.

Сергій Кацієв – приватний інвестор, співвласник ГК "Меркурій": "Мегаполіс" (найбільший тютюновий дистриб’ютор у РФ ) та DIXY Group. Кацієв також є власником компанії лікувальної мінеральної води "Нижній Кармадон" на Кавказі. 2015-го року було продано 10,5 млн л води, 2016-го року – на 30% більше. У рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" 2017-го року він посів 86 місце, його капітал оцінюють у 1100 млн дол.

Сулейман Керимов – російський підприємець і політик, лезгинського походження, член ради Ради Федерації від Дагестану. Контролює фінансово-промислову групу "Нафта Москва". Депутат Державної думи у 1999-2007 рр. Сім’ї Керимових належить 82,44% акцій компанії "Полюс", міжнародний аеропорт Махачкали. 2016 року компанія "Полюс Золото" продала 33,62% акцій, а виручка від продажу у сумі 3,6 млрд дол пішла на погашення боргу. У рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" у 2017 році він посів 21 місце, його капітал оцінюють у 6300 млн дол.

Ігор Кесаєв – власник ГК "Меркурій", до якої входять дистриб’юторська група "Мегаполіс" і 36 % акцій роздрібної DIXY Group (мережі "Діксі", "Вікторія", "Квартал", "Мінімарт").

За даними дослідження світового сектору роздрібної торгівлі компанії Deloitte 2015 року DIXY посіла 166-те місце в списку найбільших світових ритейлерів і увійшла до топ-10 роздрібних компаній світу, які найшвидше зростають. Олігарх володіє World Fashion Channel – російським цілодобовим супутниковим каналом про моду. У червні 2012 року Кесаєв домігся в суді Британських Віргінських островів (BVI) стягнення у сумі 13,1 млн дол. з компанії Featherwood Trading, яка належить співвласникові "Московського винно-коньячного заводу Кін" Армену Еганяну. Бізнесмен перебуває на 41 місці у списку найбагатших олігархів, зі статками у сумі 2400 млн дол.

Данило Хачатуров – підприємець, колишній президент групи компаній "Росгосстрах". 2016 року група "Росгосстрах" домовилася про об'єднання з групою "Відкриття". Відомо, що Хачатуров стане акціонером нової компанії. Зокрема, частка компанії на "Росгосстрах" на страховому ринку у 2016 році знизилась з 14,5% до 10,5%. У рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" у 2017 році він посів 48 місце, його капітал оцінюють у 2000 млн дол.

Герман Хан – російський бізнесмен, єврейського походження, другий після Фрідмана власник LetterOne Holdings (Dea; Vimpelcom, 56,2%; Turkcell, 13,22%) і активів консорціуму "Альфа-Груп" (Альфа-банк (90,1%), X5 Retail Group (48%), "A1", Росводоканал). Майже 200 млн дол. дивідендів  отримала компанія від турецького оператора Turkcell у 2015 р. У березні 2017 року оголосив про намір купівлі другої нафтогазової компанії  у США. У рейтингу "200 найбагатших бізнесменів Росії" 2017 року він посів 11 місце, його капітал оцінюють у 9300 млн дол.

Віктор Харітонін – член ради директорів холдингу Фармстандарт. 2016 року Харітонін став власником 99% акцій гоночної траси у Нюрбургрингу. 2017 року статки олігарха становили 1200 млн дол.

Олександр Клячин – власник девелоперської компанії KR Properties, мережі готелей Azimut Hotels. 2016 року орендний дохід від цих компаній становив 265 млн дол. Незважаючи на кризу на ринку нерухомості, 2016 року компанія Клячина ввела в експлуатацію  два нових офісних центра "Мещерин" і "Рассвет" у Москві. Статки олігарха оцінюють у 1300 млн дол.

Петро Кондрашов – один із співласників Солікамського магнієвого заводу. 60% виробництва товарного магнію в Росії припадає на це підприємство.

Андрій Косогов – акціонер LetterOne Holdings (Dea; Vimpelcom, 56,2%; Turkcell, 13,22%), володіє часткою Альфа-банку (3,7% акцій). У березні 2013 року "Альфа-Груп" виручила $ 14 млрд від продажу акцій TNK-BP "Роснефти". На частку Косогова припало $ 570 млн.

Юрій Ковальчук – акціонер банку "Росія". Син – голова правління державного ПАТ "Інтер РАО". Племінник Кирило – президент Національної медіагрупи (Перший канал, П'ятий канал, Рен-ТВ, "Известия" та інші активи).

Андрій Козіцин – володіє пакетом Уральської гірничо-металургійної компанії, "Кузбассразрезугля", "УГМК- Транс".

Олексій Кузьмічов – третій після Михайла Фрідмана і Германа Хана (№11) акціонер LetterOne Holdings (Dea; Vimpelcom, 56,2%; Turkcell, 13,22%) і "Альфа-Груп" (Альфа-банк (90,1%), X5 Retail Group (48%), "A1", Росводоканал).

Лев Квєтной – володіє акціями у "Новоросцемент", банку "Національний стандарт". 

Володимир Лісін – російський підприємець, мільярдер, власник активів Новолипецького металургійного комбінату, найбільшого металургійного підприємства у Росії. Стном на 2013 рік статок Лісіна склав 17,2 мільярда доларів. 2011 року обраний головою ради директорів ВАТ "Об’єднана суднобудівельна корпорація". Володіє також активами транспортно-логістичного холдингу Universal Cargo Logistics Holding.

Анатолій Ломакін – колишній депутат Держдуми РФ від "Єдиної Росії" (до лютого 2013 року). Бізнесмен, мільярдер, власник і гендиректор ЗАТ "Міжнародна калійна компанія". Статки станом на 2010 рік склали близько 1,3 мілярда доларів.

Зиявудин Магомедов – російський мільярдер із Дагестану. Власник і голова ради директорів групи компаній "Сумма", котра володіє активами транспортної компанії FESCO, "Об’єднаної зернової компанії", "Глобалелектросервіс", "Стройновация", Новоросійського морського торгового порту. 2012 року увійшов до складу Ради з модернізації економіки та інноваційного розвитку при президентові РФ. Мав зв’язки з бізнесменом, другом Путіна Аркадієм Ротенбергом. Статки станом на 2016 рік оцінюються у 900 мільйонів доларів.

Ігор Макаров – російський підприємець, мільярдер, президент холдингу "АРЕТИ". До холдингу входять інвестиційні компанії, компанії з поставок нафти та нафтопродуктів, енергетика, девелопмент, виготовлення і доставка продовольчих товарів. Статок – 2,1 мільярда доларів.

Іскандер Махмудов – російський мільярдер узбецького походження. Засновник і президент Уральської гірничо-металургійної компанії. Станом на 2017 рік статки склали 6,5 мільярда доларів. 2012 року купив футбольний клуб "ЦСКА".

Олександр Мамут – російський бізнесмен, фінансист. Володіє 9,2% акцій компанії "Поліметал", а також 16% акцій компанії "Група ПІК". Статки Мамета станом на 2017 рік становили 2,5 мільярда доларів.

Андрій Мельніченко – російський бізнесмен і меценат. Володіє 92,2% акцій "Сибірської вугільної енергетичної компанії", а також 92,2% "Сибірської генерувальної компанії". Статки оцінюються у 13,2 мільярда доларів.

Леонід Міхельсон – російський мільярдер, голова правління і акціонер газової компанії "Новатек", голова ради директорів і акціонер нафтохімічного холдингу "Сібур". Статки становлять 14,4 мільярда доларів США.

Юрій Мільнер – російський підприємець, власник міжнародного венчурного фонду, що інвестує в інтернет-компанії DST Global. Інвестував у Facebook, Twitter, WhatsApp, AirBnB, Xiaomi тощо. Акціонером компанії Мільнера став бізнесмен Алішер Усманов. Компанія DST Global володіє 1,96% акцій Facebook. Про це Мільнер особисто домовився із Марком Цукрбергом. Статки – 3,5 мільярда доларів. 

Борис Мінц – російський бізнесмен, голова ради директорів інвестиційної компанії O1 Group. Також має чин дійсного державного радника РФ. У 2001-2003 роках володів медіахолдингом "РЕН ТВ". Статки – 1,3 мільярда доларів.

Андрій Молчанов – російський підприємець, засновник і головний акціонер ПАТ "Група ЛСР", що займається виготовленням будівельних матеріалів та будівництвом нерухомості. До 2013 року був членом Ради Федерації Федерального зібрання РФ. Статки – 1,3 мільярда доларів.

Олексій Мордашов – російський підприємець, власник 25% німецької туристичної компанії TUI Group. Голова ради директорів та генеральний директор компанії "Северсталь". Статки складають 17,5 мільярда доларів.

Вадим Мошкович – російський підприємець, колишній член Ради Федерації від Білгородської області. Статки оцінюються у 1,3 мільярда доларів, основні напрями інвестицій – агробізнес і девелопмент. Засновник групи "Русагро".

Олександр Несіс – російський бізнесмен, президент групи інвестиційних компаній "ІСТ". Група, своєю чергою, володіє банком НОМОС-БАНК. Статки – 2,4 мільярда доларів.

Год Нісанов – російський бізнесмен, власник 50% акцій компанії готельного бізнесу і оренди нерухомості "Київська площа". Статки – 3,1 мільярда доларів.

Олександр Пономаренко – російський підприємець, інвестор у транспортний бізнес та нерухомість. Власник активів TPS Real Estate Holding, що займається будівництвом торгово-розважальних центрів, у том числі Ocean Plaza у Києві. Статки – 3 мільярди доларів.

Сергій Попов – російський підприємець, банкір та інвестор. Заробляє продажом промислових і банківських активів. Статки становлять 4,5 мільярда доларів.

Володимир Потанін – російський підприємець, протягом 1996-1997 років обіймав посаду першого заступника голови уряду РФ. Володіє акціями компанії "Норильський нікель", медіахолдинга "ПрофМедіа", гірськолижного курорту "Роза Хутір". Статки – 14,3 мільярда доларів.

Михайло Прохоров – російський підприємець і політик. Засновник і колишній президент інвестиційного фонду "ОНЕКСІМ". Засновник партії "Громадянська платформа", "Праве діло". Підтримав співака Андрія Макаревича, котрий, своєю чергою, підтримав Україну після анексії Росією Криму і агресії на Донбасі. Статки – 8,9 мільярда доларів.

Дмитро Пумпянський має контрольний пакет акцій ТМК і групи “Сінара” з активами в машинобудуванні, девелопменті, фінансах та агробізнесі.

Мегдет Рахімкулов володіє пакетом акцій угорського OTP Bank, нафтової компанії MOL, "Газпрому" і ВТБ. Інвестиціями управляє сімейна компанія Kafijat.

Андрій Раппопорт має 8,8% Ruspetro та 25% “Медицина АльфаСтрахования”. 2016 року BGEO Group заявила про викуп акцій Georgian Global Utilities, в числі акціонерів якої був Раппопорт.

Віктор Рашніков володіє пакет акцій ММК (87,26%).

Аркадій Ротенберг – "Стройгазмонтаж" (100%), "Міндобрива" (80%), TPS Avia (35%), СМП Банк (ефективна частка 49,99%).

Борис Ротенберг володіє акціями СМП Банк (43,2%).

Дмитро Риболовлєв має готівкові гроші від продажу 2010 року пакетів акцій "Уралкалія" (63%) і "Сільвінітом" (25%).

Айрат Шаймієв – власник групи ТАІФ, яка володіє пакетами акцій "ТАІФ-НК" (нафтопереробка), "Ніжнекамскнефтехіма" і "Казаньоргсинтез" (хімічне виробництво), ТГК-16 (електроенергетика).

Радік Шаймієв – власник групи ТАІФ, яка володіє пакетами акцій "ТАІФ-НК" (нафтопереробка), "Ніжнекамскнефтехіма" і "Казаньоргсинтез" (хімічне виробництво), ТГК-16 (електроенергетика).

Кирило Шамалов володіє акціями "Сибура" (20,88%).

Юрій Шефлер – засновник SPI Group, яка випускає алкогольну продукцію. Виручка у 2015 році склала $ 461 млн. SPI Group купила виробника текіли Fabrica de Tequila Finos (Мексика) за $19,1 млн і 72,5% акцій виробника рома Louisiana Spirits Company. Громадянин Великої Британії.

Альберт Шигабутдинов – займається нафтопереробкою.

Михайло Шишханов – власник "БІМБанка". Має частку в низці компаній, зокрема, "Ельдорадо".

Леонід Симановський – один із власників акції компанії "Новатек".

Андрій Скоч – володіє часткою в USM Holdings (30%), аеропорту Внукове.

Олександр Скоробогатько – один із співвласників TPS Real Estate Holding (будівництво та експлуатація торгово-розважальних центрів у Москві, Сочі, Краснодарі, Новосибірську, Києві) і TPS Avia, що стала 2016 року власником майже 70% аеропорту Шереметьєво.

Рустем Сультеєв – один із власників групи ТАИФ, яка володіє пакетами акцій "ТАИФ-НК" (нафтопереробка), "Нижнекамскнефтехима" і "Казанергсинтеза" (хімічне виробництво), ТГК-16 (електроенергетика).

Олександр Светаков – власник "Північно-Східної компанії" - найбільший гравець на ринку червоної ікри, обсяг щорічних поставок – 3000 т, виручка 2016 року – 4,6 млрд рублів.

Геннадій Тимченко – володіє пакетами акцій "Новатека" (23,5%), "Сибуру" (14,29%), "Будтрансгазу" (63%), "Стройтранснефтегаза" (31,5%), "Трансойл" (80%). Входить до найближчого оточення Путіна.

Олег Тіньков – належить контрольний пакет акцій Тінькофф Банку. Чистий прибуток за 2016 рік склав 11 млрд рублів (зростання на 579%).

Роман Троценко – володіє Aeon Corporation: 50% "Новапорту" (13 регіональних аеропортів перевезли 2016 року 14,7 млн пасажирів), Московське річкове пароплавство, Південний річковий порт, Волгоградський річковий порт, девелоперські проекти в Москві.

Алішер Усманов – основний акціонер (48%) USM Holdings, яка об'єднує активи в гірничорудній промисловості і металургії ("Металоінвест", Байкальська гірська компанія), телекомунікації ("Мегафон"), також у Усманова є частки в медіаактивах ("Новий медіахолдинг", ВД "Коммерсант"), девелопменті ("Химки Груп") та спорті (лондонський Arsenal).

Віктор Вексельберг – володіє UC Rusal (5,66%), швейцарські компанії Oerlikon (42,6%) і Sulzer (63,4%). $ 7 млрд отримав у березні 2013 року від продажу "Роснефти" частки в TNK-BP.

Аркадій Волож – пакет акцій "Яндексу" (11,82%).

Володимир Якунін – фармацевтичний холдинг "Протек" (83,2%), до якого входить дистриб'юторський бізнес ("Фирма ЦВ "Протек"), аптечні мережі ("Ріглі" і "Будь здоров!") і завод ("ФармФирма Сотекс").

Володимир Євтушенков – володіє АФК "Система" (64,2%): контрольні пакети акцій МТС, "Дитячого світу", "Інтуриста", мережі клінік "Медси". У лютому 2017 року відбулося IPO "Дитячого світу", під час якого компанія була оцінена в $ 1,06 млрд.

Гаврил Юшваєв – кошти від продажу частки в Polyus Gold, нерухомість, в тому числі 85-поверхова вежа ОКО в Москва-Сіті (354 м).

Залиште свій коментар

Вибір редакції