Від Бандери до Скрипаля: найбільш резонансні отруєння в сучасній історії. Інфографіка

Отруєння стало найбільш типовим почерком радянських, а згодом і російських спецслужб.

Ще з часів Античності та Середньовіччя, отруєння було класичним способом для будь-кого прибрати на своєму шляху так званих ворогів. Минули тисячоліття, однак цей спосіб зовсім не зник з арсеналу світових спецслужб, а навпаки – лише вишукано модернізувався у цілу низку сучасних механізмів та речовин.

Незважаючи на те, що у світі є конвенція, яка забороняє використовувати хімічну зброю, до якої належать і отрути, спецслужби різних країн продовжують виробляти та, найголовніше, використовувати її під час замахів на вбивства тих чи інших опонентів, противників або критиків.

Найголовнішим є те, що попри офіційні звинувачення та якісь покарання для виконавців, найчастіше, замовники подібних отруєнь лишаються або невстановленими, або уникають покарання. Все через те, що застосування хімічної зброї в жодній країні ніколи не буде здійснено дилетантом, а тому за цим стоять елітні підрозділи світових спецслужб, про операцію яких, безперечно, завжди буде знати та тримати під особистим контролем безпосередньо очільник країни. 

Останнім яскравим прикладом стало отруєння російського екс-шпигуна ГРУ Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. За даними британської поліції, вони були отруєні нервово-паралітичною речовиною "Новачок". Офіційно Велика Британія звинуватила в отруєнні російську владу.

ТСН.ua зібрав випадки найбільш резонансних отруєнь в сучасній історії. Що цікаво, більшість з постраждалих є людьми з країн колишнього Радянського союзу, що говорить про класичний почерк тодішнього Комітету державної безпеки (КДБ), а нині російської Федеральної служби безпеки.

найрезонансніші отруєння, інфографіка
ТСН.ua

Степан Бандера – відомий широкому колу осіб український націоналіст, борець за незалежність України. Для Радянського союзу був одним із найзапекліших ворогів. Під час Другої світової війни та після неї він очолював революційну Організацію українських націоналістів. Після війни, коли Бандері разом з ОУН та Українською повстанською армією не вдалося створити незалежну Україну, він втік до Німеччини. Радянські спецслужби масово зачищали членів УПА на Західній Україні після війни, але основною метою був саме Бандера як лідер тогочасних українських націоналістів.

15 жовтня 1959 року в своєму будинку в Мюнхені Бандера був застрелений зі спеціального пістолету. У під’їзді на нього чекав агент КДБ Богдан Сташинський, який вистрілив йому в обличчя струменем ціанистого калію. Бандера помер дорогою до лікарні. Лише за два роки до того, в тому ж таки Мюнхені, ідентичним чином Сташинський застрелив і ще одного лідера ОУН Льва Ребета.

Георгій Марков  - болгарський письменник та дисидент. У Болгарії його твори дуже любили та шанували, однак з часом вони ставали все критичнішими до радянської влади. В 1969 році він тікає до Великої Британії через переслідування та погрози, там влаштовується працювати на ВВС. Розуміючи, що Марков не збирається повертатись, Болгарія анулює його закордонний паспорт та засуджує до 6,5 року ув’язнення як "неповерненця".

7 вересня 1978 року в Лондоні він вийшов з роботи та прямував до автомобіля. Дорогою невідомий випадково зачепив його ногу парасолькою та вибачився. В цей момент Марков відчув якийсь укол. Наступного дня йому стало дуже зле, Маркова екстрено госпіталізували. Однак, через чотири дні він помер. Розслідування встановило, що через парасольку йому ввели капсулу з отрутою рицином.

Халад Машаль – нині лідер палестинського угруповання "ХАМАС", а під час отруєння очолював відділ цього угруповання в Йорданії. 25 вересня 1997 року в йорданській столиці Аммані кілька співробітників ізраїльських спецслужб впорснули надвелику дозу анальгетика фентанілу йому в вухо. Охоронці Машаля одразу ж затримали нападників. У справу втрутився король Йорданії Хусейн, який висунув вимогу Ізраїлю надати протиотруту, інакше стосунки між країнами значно погіршаться. Він навіть погрожував розірвати історичну мирну угоду 1994 року між країнами. Зрештою Ізраїль погодився надати протиотруту в обмін на співробітників своїх спецслужб. Вона врятувала життя Машаля.

Віктор Ющенко – президент України у 2005-2010 роках, отруєння якого припало саме на час активної передвиборчої кампанії. Це отруєння є найбільш відомим та резонансним для сучасної України, більшість вважає, що саме воно створило для Ющенка "образ жертви" та дало змогу перемогти на президентських виборах.

5 вересня 2004 року кандидат у президенти Ющенко провів дві вечері: на дачі одного з власників мережі магазинів "Фокстрот" Шульги та на дачі заступника голови СБУ Володимира Сацюка, де був присутній сам очільник українських спецслужб Ігор Смешко. Наступного дня Ющенко поскаржився на сильний біль, від якого не міг навіть встати з ліжка. Через кілька днів його екстрено доправляють до австрійської лікарні, де лікарі констатують отруєння діоксином. Ющенко вижив, однак отримав численні пошкодження шкіри на обличчі. Через кілька місяців, після Помаранчевої революції, він перемагає на виборах та стає президентом України.

Роман Цепов – російський підприємець, згодом очільник охорони найвищих посадовців Росії. Також він був задіяний і в кількох кримінальних угрупованнях Санкт-Петербурга. Після приходу до влади Володимира Путіна став одним із найвпливовіших осіб у російській політиці. Журналісти називали його "олігархом безпеки" через тісні зв’язки з очільниками всіх правоохоронних структур РФ та самим Путіним.

11 вересня 2004 року він зайшов до колег у місцевому відділені ФСБ на чашку чаю. Того ж дня йому стало зле. 24 вересня він помер у лікарні. За даними розслідування, він був отруєний невідомою радіоактивною речовиною.

Олександр Литвиненко – найбільш відомий екс-співробітник російської ФСБ. У 1998 році публічно заявив, що отримав від керівництва спецслужб усний наказ вбити олігарха Бориса Березовського, однак разом із колегами відмовився це робити. Після цього йому стали погрожувати фізичною розправою та навіть вчиняли замахи на його життя. У 2000 році він втік до Великої Британії, де згодом отримав підданство та політичний притулок. Він був особистим критиком російської влади, зокрема Путіна, якого він публічно звинувачував у педофілії, а також випустив книгу "ФСБ підриває будинки", в якій розповідає, що вибухи в житлових будинках Росії в 1999 році були не терактами, а спецоперацією ФСБ для того, щоб привести Путіна до влади.

1 листопада 2006 року, як заявив сам Литвиненко, він провів зустріч із екс-колегою з ФСБ Андрієм Луговим та невідомим, який назвався Володимиром. За словами Литвиненка, цей "Володимир" постійно наполягав на чашці чаю. Повернувшись додому, йому стало зле й він, запідозривши отруєння, негайно промив шлунок та викликав лікарів. Медики констатували отруєння радіоактивною речовиною талієм (згодом вони почали говорити про полоній-210), шанси вижити були 50/50. Але 23 листопада стан здоров’я Литвиненка різко погіршився і ввечері того ж дня він помер.

Кім Чен Нам – зведений брат чинного лідера КНДР Кім Чен Ина. Саме його вважали правонаступником свого батька Кім Ір Сена. Наприкінці 90-х отримав найвищі посади в керівництві КНДР та курував розвиток інформаційних технологій. У 2001 році він намагався в’їхати до Японії за підробленим паспортом. Його викрили та депортували до Китаю. Цей випадок викликав невдоволення у Кім Ір Сена, особливо після того, як Кім Чен Нам розповів, що подібні поїздки за підробленими паспортами є досить популярними серед еліт Північної Кореї. Після цього інциденту до КНДР він так і не повернувся, постійно проживав у Китаї та був відкритим для спілкування із журналістами. Існує інформація, що його батько планував вбивство Кім Чен Нама, однак відмовився від цього під тиском Пекіна.

13 лютого 2017 року в аеропорту Куала-Лумпура дві жінки накинули йому на голову пакет, просочений нервово-паралітичною речовиною VX. Він помер дорогою до лікарні. Малайзія досі проводить розслідування, за офіційними звинуваченнями, до цього причетні особи, які наразі перебувають в КНДР.

Сергій Скрипаль – колишній шпигун Генерального розвідувального управління Росії. У 2006 році його викрили за шпигунство на користь Великої Британії та засудили за державну зраду, однак у 2010 році вислали за кордон шляхом обміну на російських шпигунів.

4 березня 2018 року його разом із дочкою Юлією було знайдено непритомними в британському місті Солсбері. Їх екстрено госпіталізували. Британська поліція заявила, що вони були отруєні нервово-паралітичною речовиною "Новачок", прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей офіційно звинуватила в отруєнні Росію. Правоохоронці вважають, що отрута була нанесена на ручку дверей. 9 квітня дочку Скрипаля Юлію виписали з лікарні, згодом виписали і її батька, хоча більшість медиків давали невтішні прогнози. Наразі влада Великої Британії приховує їхнє місце проживання.

Відео За отруєнням Скрипалів у Солсбері могли стояти дві групи з Росії

Одні – доправляли, другі – труїли. Про це у слідчих органах довідалося британське видання The Mirror. Одна група могла привезти речовину "Новачок" на британську землю, інша ж – здійснила атаку. Колишнього шпигуна ГРУ та його доньку отруїти намагалися у березні, але життя обох лікарі вберегли. 

За отруєнням Скрипалів у Солсбері могли стояти дві групи з Росії

 

Залиште свій коментар

Вибір редакції