Від Парижа до Вашингтона — кадрова перестановка Пашиняна змінює вектор
Заміна керівника апарату прем’єр-міністра Вірменії стала значно більшою, ніж внутрішньою кадровою справою. Звільнений Араїк Арутюнян роками підтримував інтенсивні контакти з Парижем, а джерела у спецслужбах стверджують, що він передавав французькій розвідці інформацію з оточення Пашиняна. Його місце посіла колишня посолка Вірменії у США Ліліт Макунц. Це відбувається саме тоді, коли Вашингтон просуває TRIPP, Франція залишається поза проєктом, ЄС підтримує Єреван у протистоянні російським торговельним обмеженням, а сама Вірменія не припиняє співпраці з Москвою.
Підпишіться на нас в Google
© Associated Press
Про це йдеться в статті 5 каналу.
Через рік після підписання Вашингтонської декларації Вашингтон, Баку та Єреван 10 серпня підтвердили курс на виконання домовленостей від 8 серпня 2025 року — реалізацію TRIPP, взаємне визнання суверенітету та розвиток нових транспортних і економічних зв’язків. Франція залишилася поза цим форматом, а Пашинян досі не виступив з ініціативою включити її до складу учасників проєкту.
У Парижі це сприйняли болісно. 13 лютого Le Journal du Dimanche назвав угоду щодо TRIPP «серйозним ударом по Франції… фактично зрадою». Видання наголосило, що за умовами 99-річної оренди США отримують 75% контролю над компанією, відповідальною за будівництво доріг, мостів і залізничних колій, тоді як Париж виявився «повністю виключеним із цього великого регіонального проєкту».
Ще одним ударом по французьких позиціях стала кадрова перестановка в оточенні Пашиняна. 31 липня Араїк Арутюнян, один із ключових провідників французького напряму в уряді, залишив посаду керівника апарату прем’єр-міністра Вірменії. Як стверджують джерела у спецслужбах, Арутюняна завербувала французька розвідка, і він передавав Парижу інформацію про внутрішньополітичні процеси та плани команди Пашиняна.
Арутюнян тривалий час залишався одним із головних каналів зв’язку Парижа з вірменським урядом, підтримуючи контакти з французькими дипломатами та представниками державних структур. Під час візиту Еммануеля Макрона до Єревана у травні 2026 р. він входив до вузького кола вірменських посадовців, які супроводжували французького президента.
На його місце Пашинян призначив Ліліт Макунц — колишню посолку Вірменії у США. На тлі TRIPP така заміна стала ще одним сигналом зміщення балансу всередині західного напряму Єревана на користь Вашингтона. У результаті Париж одночасно залишився поза важливим регіональним проєктом і втратив впливову фігуру в апараті Пашиняна.
Втім, це не означає, що Вірменія просто змінює Францію на США. Єреван не відмовляється від контактів із Москвою навіть на тлі російського торговельного тиску та посилення підтримки з боку ЄС. Після червневих виборів Пашинян продовжив контакти з російським керівництвом і участь Вірменії в механізмах ЄАЕС, хоча наприкінці травня РФ почала запроваджувати обмеження на імпорт низки вірменських товарів.
У свою чергу Євросоюз посилив підтримку Єревана: 19 червня Єврокомісія спрямувала Вірменії €34 млн, а 2 липня підтвердила ще €18 млн у межах загального пакета на €52 млн. Того ж дня Брюссель оголосив про заходи для полегшення доступу вірменських товарів на ринок ЄС. Однак ні російські обмеження, ні європейська підтримка не призвели до відмови Єревана від російського напряму.
Перестановка в апараті Пашиняна добре показує, хто сьогодні посилює позиції в Єревані, а хто їх втрачає. Проте кадрова переорієнтація на американський напрям ще не визначає всієї зовнішньої політики країни. Поряд із Вашингтоном і підтримкою Брюсселя у ній залишається російський економічний трек, від якого Вірменія поки не відмовляється.