Вилив нафти 30-річної давності продовжує знищувати світовий океан. Розповідаємо, як на життя планети вплинула катастрофа Exxon Valdez
  • Кількість переглядів 6305

Руйнівні наслідки виливу нафти простежується й дотепер.

Тридцять років тому, 24 березня 1989 нафтовий танкер Exxon Valdez врізався у риф за три кілометри від Аляски.

Корабель було навантажено понад 50 мільйонами галонів нафти. Унаслідок зіткнення 11 з них потрапили у море, через що загинули тисячі тварин. Наслідки цієї катастрофи, як й низки інших, що були після неї, не ліквідовані і донині.

Що трапилося

23 березня 1989 року завантажений більш ніж 50 тонами нафти танкер Exxon Valdez відчалив з терміналу Валдіз на Алясці. Він прямував  до Лонг-Біч, Каліфорнія. Шлях туди проклали через протоку Принца Вільгельма.

Спершу судном керував лоцман, проте згодом він передав контроль над керуванням танкером капітану Джозефу Джефрі Хейзелвуду. Ввечері напередодні трагедії останній вирішив відхилитися від курсу на північ, щоб уникнути зіткнення з айсбергами у протоці біля льодовика Колумбія.

О 23 годині капітан передав командування третьому помічнику Грегорі Коузінісу та матросу Роберту Кугану. Перед тим, як піти до власної каюти, він наказав Коузінсу: "Почати повертати в перешийок, як тільки корабель буде на траверзі острова двома хвилинами вище".

Коузінс виконав наказ та дав рульовому команду повернути, проте судно не змогло здійснити маневр достатньо швидко і врізалося у Блайт-риф. Це трапилося, коли на годиннику було 28 хвилин опівночі.

вилив нафти
Associated Press

Зіткнення пошкодило танкер, унаслідок чого у воду вилилося 11 мільйонів галонів (близько 40 мільйонів літрів) нафти. У перші дні після трагедії вона простягалася вздовж 1,9 км берегової лінії.

Розслідування інциденту тривало рік. Встановили, що причиною стали помилки у маневруванні. Причина неуважності моряків могла полягати у тому, що Коузінс та Куган заступили на нічну зміну відразу після попередньої, без відпочинку.  

Протягом розслідування також з’ясувалося, що на кораблі, відтоді як він покинув термінал Валдіз, не працював радар, через що екіпаж не зміг вчасно помітити перешкоду, а капітан судна протягом рейсу вживав спиртне.

Зазначалося, що Хейзелвуд також покинув управління кораблем тоді, коли той проходив через небезпечний регіон. Через це капітана звинувати у недбалості, оштрафували на 50 тисяч доларів та засудили до 1000 годин громадської роботи.

Саму ж компанію Exxon у 1994 році зобов’язали виплатити 287 мільйонів доларів компенсації збитків та 5 мільярдів штрафних виплат. Згодом представникам організації вдалося оскаржити рішення та зменшити штрафні виплати спочатку до 2, 5 мільярдів доларів, а згодом - до 507, 5 мільйона доларів.

Компанія наголошувала на тому,  що причиною екологічної трагедії був не злочин, а нещасний випадок.

Екологічні наслідки

Відразу після аварії ніхто достеменно не знав, як впоратися з забрудненням такого масштабу. Спочатку очистити море намагалися за допомогою диспергентів – речовин, що перешкоджають осаду. Проте море було занадто спокійним і вони не змішувалися з нафтою.

Позбутися нафти намагалися також за допомогою підпалу речовини та механічної очистки. Однак попри усі зусилля, за даними NOAA, більш ніж 98 тисяч нафти просочилися у ґрунт вздовж берега.Унаслідок трагедії загинули 250 тисяч морських птахів, близько 3 тисяч видр, 300 чайок, 250 орлів, 22 китів та мільйони ікринок лосося.

Наслідки трагедії прослідковуються і зараз. Так, Рік Стейнер, що був морським радником Університету Аляски на момент трагедії, у коментарі National Geographic зазначив, що повністю очистити океан від нафти неможливо, і наслідки від подібних катастроф можуть тривати протягом десятиліть.

За його словами, навіть тридцять років потому популяція китів та морських птахів у регіоні не відновилася. Затримується також зріст популяції горбуші.

Нещодавно проба зразків землі у регіоні встановила, що вздовж узбережжя Аляски на глибині 10-20 сантиметрів під Землею під шаром з піску, гравію та каміння зберігається нафта.

У дослідженні 2017 року, проведеному науковицею Жаклін Мішель, геохіміком, що спеціалізується на виливах нафти, йдеться про те, що така ситуація може тривати ще протягом десятків років.

Не лише Exxon Valdez

Попри свої руйнівні наслідки, аварія Exxon Valdez стала далеко не єдиною, що мала згубний вплив на екологію. Насправді, у топі найгірших вона посідає лише 36 сходинку. Найперший масштабний вилив нафти відбувся за два роки до Exxon Valdez, у 1967 році. Тоді з танкеру Torrey Canyon у море потрапило 36 мільйонів галонів нафти.

А 1979 року поблизу узбережжя Тобаго у Вест-Індії унаслідок зіткнення Atlantic Empress з іншим танкером у воду потрапило 287 тисяч тон сирої нафти. Для порівняння, Valdez втратив лише 37 тисяч тонн.

2000 рік позначився інцидентом на державному нафтопереробному заводі в Бразилії. Тоді з трубопроводу в затоку Гуанабара вилилося майже 350 тисяч галонів сирої нафти. Розлив зруйнував мангрові екосистеми і важливі місця розмноження риб, птахів і ракоподібних.

вилив нафти
Associated Press

Ще одна руйнівна аварія трапилася 2010 року у Мексиканській затоці. Тоді унаслідок вибуху на нафтовому буровому майданчику Deepwater Horizon загинуло 11 робітників, а у затоку за три місяці – з квітня по липень - потрапило 680 тисяч тонн (приблизно 5 мільйонів барелів) нафти із зруйнованої свердловини. Витік вартував компанії BP 61, 6 мільярда доларів та у 19 разів перевищував той, що трапився унаслідок катастрофи Exxon Valdez.

Наразі, зазначає Business Insider, вдалося прибрати лише 25 % пролитої нафти, а 154 мільйонів галонів речовини досі перебувають у океані.

Внаслідок трагедії, йдеться у дослідженні Center for Biological Diversity, з високою ймовірністю загинули 82 тисячі птахів, понад 6 тисяч морських черепах та майже 26 тисяч морських ссавців (зокрема, дельфінів та кашалотів). 

А у січні 2018 року унаслідок зіткнення з іншим судном іранський танкер Sanchi розлив понад 117 тисяч тонн надзвичайно легкозаймистої та токсичної сирої нафти.  Ніхто з 32 членів екіпажу не вижив через спричинену аварією пожежу. Природоохоронна організація "Клуб Сьєрра" назвала інцидент "найгіршим за кілька десятиліть".

Інші види забруднення

Нафтове забруднення є не єдиним, шо загрожує світовим водоймам. Забруднюються вони також стічними водами – у Мексиканській затоці їхній потік створив "мертву зону" для морського життя, яка є гіпоксичною. Там серйозно бракує кисню, через що вижити живим організмам за таких умов складно.

Проте однією з найбільших загроз наразі є забруднення пластиком. Так, у північній частині Тихого океану між Гаваями та Каліфорнією розташована величезна сміттєва пляма.

Воно щороку збільшується і наразі охоплює площу понад 1,6 млн квадратних кілометрів. Сміттєва пляма накопичує мікрочастинки пластику, що є згубними для морських організмів.

Так, нещодавно, у шлунку кита, якого викинуло на узбережжя Філіппін, виявили 40 кілограмів пластикових пакетів. Увійшов пластик також і в харчовий ланцюг людини. Минулоріч вченим вдалося виявити частинки мікропластику у екскрементах 8 добровольців.

ВідеоЕкологічне лихо на Запоріжжі: у лісосмузі знайшли кількасот мертвих птахів

Кількасот мертвих граків та ворон знайшли в лісосмузі Приазов'я. Місцеві жителі звинувачують в усьому фермерів. Кажуть, перед посівною ті використовують отруту, яка нищить усе живе. Підприємці свою провину заперечують.   

Екологічне лихо на Запоріжжі: у лісосмузі знайшли кількасот мертвих птахів

 

Залиште свій коментар