Вірменський протест. За що стоїть Електромайдан

Дата публікації
Перегляди
554
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Вірменський протест. За що стоїть Електромайдан

twitter.com/Ar_Avetisyan / Фото: twitter.com/Ar_Avetisyan

Масштабні протести у Вірменії українці порівнюють з Євромайданом. ТСН.ua з'ясував, чи може невдоволення комунальними тарифами перерости в революцію.

twitter.com/Ar_Avetisyan

19 червня на площі Свободи в Єревані зібралося кілька сотень людей, які протестували проти чергового подорожчання електроенергії. Протестний рух отримав назву "Ні грабежу". Причиною протестів стало чергове підвищення тарифів, які в небагатій країні відбуваються практично щороку.

Після останнього, у серпні 2014 року, вірмени вимушені були платити 42 вірменских драми за 1 кВт/г (близько 2 грн – ред.). Для порівняння, українці платять 37 коп. за 1 кВт/г.

На початку червня уряд країни погодив чергове підвищення тарифу ще на 16% до 48 драмів (майже  2,2 грн – ред.) для місцевого монополіста "Електричні мережі Вірменії".

Оскільки влада на протести не відреагувала, люди перекрили рух однієї з центральних вулиць Єревана – проспекті Баграмяна, де знаходиться резиденція президента країни.

Близько четвертої ранку 23 червня місцеві силовики жорстко, з використанням водометів, розігнали мітинг. За офіційними повідомленнями, 7 людей були травмовані, 237 – затримані.

twitter.com/Ar_Avetisyan
Вже під вечір того ж дня в центрі Єревану зібралася нова акція протесту, в якій взяли участь близько 10 тис. людей. Через жорсткий розгін попередньої акції, учасниками якої була переважно молодь, до нової вже долучилися люди старшого віку. А до незадоволення тарифами додалися і політичні вимоги про відставку президента країни Сержа Саргсяна та уряду. До протестів долучилися і мешканці другого за розмірами міста Вірменії – Гюмрі – та інших.

У відповідь влада висунула пропозицію сформувати ініціативну групу з активістів для переговорів. Однак протестувальники на це не погодились і почали зводити імпровізовані барикади з сміттєвих баків поблизу президентської резиденції, яку щільно охороняє поліція.

В ніч проти 24 червня протестувальників залишилося близько тисячі. Вони не розходяться. До них долучилася низка опозиційних депутатів. Протести досі тривають. Основною їхньою вимогою залишається відмова від чергового підвищення тарифів та демонополізація енергетики країни.

twitter.com/Ar_Avetisyan

Прозваний "Електромайданом" вірменський протест має ще й антиросійський характер. Справа в тому, що енергетичний монополіст "Електричні мережі Вірменії" з 2005 року повністю належить російський компанії "Інтер РАО", яку контролює голова "Роснафти" та близький соратник президента РФ Володмира Путіна Ігор Сєчін. З того часу і почалися регулярні подорожчання, які мотивують обмілінням річок, де стоять ГРЕС, та необхідністю ремонту Вірменської АЕС.

"Що стосується антиросійської спрямованості - так, є. Є, і він (протест – ред.) вже несе антиросійську спрямованість. Тут навіть справа не в тому, що Сєчін там, російська компанія і так далі. Ні, вся справа в тому, що російська держава, російська влада стала реальною причиною гальмування розвитку всього пострадянського простору. Я розумію, що це насамперед б'є по Росії, але в даному випадку логіку молоді Вірменії можна зрозуміти: припустимо, російський народ вибрав собі таку владу, ми тут до чого? Так що це протест заради майбутнього", - сказав в коментарі ТСН.ua грузинський політолог Гела Васадзе.

До того ж антиросійські настрої підігріті нещодавнім вбивством російським військовослужбовцем цілої вірменської родини у місті Гюмрі, де розташована російська військова база. Тоді це також викликало масштабні антиросійські протести в країні. Крім того, росіяни відмовились видавати вбивцю вірменському правосуддю, судили його на території власної військової бази за російським законодавством і зрештою визнали психічно хворим.

twitter.com/Ar_Avetisyan

Не можна спрощувати нинішній протест до незадоволення тарифною політикою влади, каже вірменський політолог Степан Григорян. Він вважає, що тарифи - лише привід, а справжньою причиною є незадоволення громадян масштабами корупції в країні, бідністю та економічною кризою, яка в значній мірі спровокована прив'язкою Вірменії до Росії.

"Головна причина - в тому, що Вірменія впродовж багатьох років все сильніше пов'язувала себе економічно, енергетично і політично з Росією. На додаток з 2 січня Вірменія стала членом Євразійського економічного союзу (ЄЕС). Тому кризу, яка почалася в Росії через наростаючі з березня минулого року санкції Заходу, дуже швидко "підхопила" і Вірменія", - заявив Григорян в коментарі ТСН.ua

Він також проводить паралелі між тим, що відбувається зараз у Єревані, та українським Євромайданом. Каже у обох цих явищ багато спільного. Зокрема те, що головним рушієм протесту є молодь.

"Протести у Вірменії, вже названі Електромайданом, мають всі шанси покласти початок тектонічним змінам в країні. Цілком можливо таких, до яких призвів Євромайдан в Україні. Тому що ці протести не випадковий епізод - це логічне продовження дуже об'єктивного і назрілого процесу. Головна ж відмінність протестів в тому, що в Києві плечем до плеча з народом стала на той момент опозиція, політики вищого ешелону. Хороші вони чи погані - це не принципово. Головне, що вони прийняли сторону протестувальників. У Вірменії цього не сталося і не станеться. Тому що наша так звана опозиція, як і влада, теж проросійська", - каже Григорян.

twitter.com/Ar_Avetisyan

В свою чергу не перебільшувати масштабів протесту закликає виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Він звертає увагу на Карабаський конфлікт, в якому Вірменія потребує російської підтримки.

"Свого часу у Вірменії були набагато ширші протести, в які включалися значно більш широкі групи населення  - йдеться про національно-визвольні протести, Карабаський конфлікт і т. ін. Тут треба розуміти, що поки це доволі маргінальний протест, незважаючи на те, що воно виглядає начебто масштабно. У мене поки що немає таких відчуттів, що відбувається щось таке грандіозне і що серйозно може вплинути на майбутнє регіону. Сьогодні вірменська правляча еліта значною мірою сформована з карабаських вірмен. Карабаське питання значною мірою сформувало цей політичний клас, тому навряд чи щось там може змінитися кардинально", - вважає Семиволос.

При цьому він припускає, що розвиток ситуації може змінитися під впливом випадкових чинників. Наприклад, за умови застосування невиправданого насильства.

Повʼязані теми:

Дата публікації
Перегляди
554
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація