Військові навчання Росії в Білорусі: в чому подвійна гра Кремля і до чого готуватися світові

Північна Корея на іншому кінці континенту погрожує світові ядерними ракетами.

На північних кордонах України, там, де Білорусь, закипає військовий котел. Російсько-білоруські навчання "Захід-2017" - уже змусили мобілізуватися Східну Європу та країни Балтії. І можуть розсварити Путіна та Лукашенка. Бо російських військ європейська розвідка там нарахувала більше, ніж було заявлено. А самих білорусів уже випробовують на міцність танковою дивізією.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Оборонно-наступальні навчання – на півдні Білорусі та на самих українських кордонах. Там, за задумом Кремля, утворилася країна НАТО - Вейшнорія. Проти неї російські та білоруські солдати запекло топчуть землю.

12 тисяч військових, які офіційно беруть участь у навчаннях, дислокують у білоруських селах. Та запевняють, що від офіційних даних не відхиляються, з НАТО хочуть дружити, і військової агресії не планують.

Ще 100 тисяч солдатів – на кордоні з Польщею, Литвою, Латвією, Естонією та навіть Фінляндією, яких військові зведення уникають, фіксує європейська розвідка. Інші, паралельні з офіційними, навчання російська армія розгортає в обхід спостерігачів. Москва вчить військових прориватися через країни Балтії, коридором до Калінінградської області. Та масово перекидає до Білорусі свої війська поза впливом білоруської влади.

Про те, що Росія веде подвійну гру на чужій території, першим стає зрозуміло європейцям. На завелику кількість вояків вказують поляки та латвійці.

"Російські військові довкола наших кордонів, російська присутність у Сирії – це все показники того, що Росія стає вже звичною для нас загрозою", - говорить міністр оборони Литви Раймундас Каробліс.

Про те, що грати за їхніми правилами росіяни не будуть, сам Мінськ розуміє лише згодом. Виявляється, білоруси не здатні порахувати, скільки насправді техніки пригнали росіяни на їхню територію. Та очевидним, що Москва веде подвійну гру, стає після шокуючого повідомлення російського Міноборони. Без узгодження з Мінськом росіяни за тривогою піднімають танкову дивізію із Підмосков'я, яка рушає до Білорусі. Зупиняти її посеред ночі вирушають білоруські опозиціонери. Загроза, втім, не підтверджується.

Країни Балтії б'ють на сполох - чи не розпочинає Путін гібридну війну проти Білорусі? І чи не рушить його техніка на Схід? А Захід тим часом – інформаційну наживку проковтує, не дивлячись. Психологічні ігри із ядерним присмаком розгортаються на іншому кінці світу.

Про війну не гібридну, а ядерну на Корейському півострові просить Кім Че Ин. Японські острови – він погрожує затопити, а свого головного ворога – США – занурити у попіл та темряву. Такі заяви із Пхеньяна лунають після нових санкцій ООН. Введених за нахабний демарш проти світової спільноти.

Випробування водневої бомби в 10 разів сильнішої за ту, яку скинули на Нагасакі. Вибух силою 250 кілотонн у Кореї спровокував цілий землетрус. Та до тектонічних змін у світовій політиці не призвів.

Економічні обмеження проти режиму світ вводить уже вдев'яте за останні 10 років. Спочатку плани Радбезу ООН були рішучі – залишити країну взагалі без нафти. Та врешті під тиском економічних союзників Кіма – Росії та Китаю – підписи ставлять під документом, який одразу називають розбавленим водою. ООН забороняє Пхеньяну експортувати свій текстиль і всього лиш обмежує постачання палива. Західні медіа, тим часом, виявлять таємні поставки дизелю з Росії. Тож замість злякатися Пхеньян святкує. Та засипає своїх творців бомби квітами.

Більше того, така слабка реакція ООН навіть підштовхує Кім Чен Ина до чергової атаки на світовий порядок.

Уже вдруге за місяць ракета пролітає над японським островом Хоккайдо. Вона долає 3700 кілометрів та падає у Тихому океані. Японію не зачепило, та корейський лідер ще раз нагадав, що міг би вразити військову базу американців на острові Гуам.

Тепер Сеул розгортає зенітно-ракетні комплекси. І вчиться збивати ворожі об'єкти на відстані за 400 кілометрів. А США – визнають Пхеньян світовою загрозою. Але, що робити з союзниками ядерного Кіма? Бо в той час, як США заявляють, що реально готові застосувати свої ядерні можливості, з Владивостока до корейських берегів йдуть танкери з нафтою.

Світ змінився і спізнився. Пхеньян з ядерною бомбою - це вже зовсім інша реальність. Це плата за зламаний світовий порядок і маловпливовість ООН та інших міжнародних інституцій світу. На щорічній конференції "Ялтинська економічна стратегія" ці зміни змусили президента України Петра Порошенка сказати майже крамольну річ про втрачені ядерні можливості:

"Той, хто думає, що світ повернеться до того, яким був раніше, - помиляється. Не можна воскресити тисячі загиблих українців. Не можна склеїти розірвані контракти. І десятки будапештських меморандумів, на жаль, дають менше безпеки, ніж один ядерний заряд".

І все ж Петро Порошенко продовжує вірити в ідею застосування миротворчих військ ООН на Донбасі. Попри всі застороги, що це може бути російською пасткою, наступного тижня він відстоюватиме цей план у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН. Там президент України зустрінеться із президентом США Дональдом Трампом і це вдалий дипломатичний момент. Тим часом американські журналісти розкопали кремлівський секретний план з поновлення російсько-американської дружби. Утім Вашингтон нібито від нього відмовився. Як і від російської версії розміщення миротворців.

Україна хоче бачити блакитні шоломи по всій окупованій території та, головне, на українсько-російському кордоні. Путін - тільки на лінії розмежування і місцях дислокації ОБСЄ. Наразі і в США, і у Європі назвали такий підхід Москви безглуздим та навіть небезпечним.

Нинішня російська реакція досить промовиста - активна фаза білоруських навчань. У світі врешті визнають, що розшифрувати наміри Росії не можуть. НАТО розпочало повітряне патрулювання повітря над країнами Балтії. А Швеція разом з Францією - власні військові навчання, найбільші за 20 років.

Поки Захід думав, як розірвати нескінченне коло провокацій та засуджень, Кремль стягнув до його кордонів цілу армаду і вона боєготова.

Катерина Шипко, Ганна Бока

Залиште свій коментар

Наступна публікація