Вулкан спав 500 років, а потім прокинувся: вчені розкрили моторошну таємницю

На Далекому сході Росії, на Камчатці, вперше за понад 500 років вивергнувся вулкан, який «спав» 500 років. Це, на думку експертів, може бути пов’язане з потужним землетрусом, який стався торік у липні.

Про це повідомляють автори статті Sciencealert.

Йдеться про вулкан Крашенінникова, останнє виверження якого було зафіксоване ще у XV столітті. Зазначається, що Камчатка — одне з найбільш вулканічних місць на Землі, де близько 160 вулканів. З них 29 класифікують як такі, що діють.

Землетрус 30 липня 2025-го був один із найсильніших, коли-небудь зареєстрованих. Його магнітуда склала 8,8 бала. Потужні сейсмічні хвилі буквально «оживили» стародавні магматичні камери під півостровом. Вулкан викинув потужний стовп попелу заввишки близько 6 кілометрів.

Як мегаземлетрус «розбудив» вулкан

Група науковців під керівництвом вулканолога Джеймса Хікі з британського Університету Ексетеравивчила виверження та з’ясувала, як камчатський мегаземлетрус вирвав Крашеніннікова зі сну.

«Тривалі тектонічні коливання, ймовірно, сприяли поступовому вивільненню летких речовин, збільшенню розміру бульбашок і, зрештою, дестабілізації магматичного резервуара. Це сталося в системі, яка вже була механічно схильною до руйнування», — наголошують дослідники.

За їхніми словами, спокійні на перший погляд вулкани можуть приховувати критичні стани, які роблять їх особливо вразливими до сейсмічних збурень. Найбільший ризик виникає в умовах екстенсійних вулканічних дуг, де магма багата на леткі речовини та зазнає впливу повторних потужних землетрусів.

Регіон розташований над зоною субдукції, де Тихоокеанська плита занурюється під Охотську мікроплиту. Цей процес спричиняє потужну вулканічну активність і провокує сильні землетруси.

Приблизно через два дні після мегаземлетрусу район навколо Крашенинникова знову здригнувся. Лише за п’ять годин тут зафіксували 12 поштовхів магнітудою близько 4 балів. Супутникові дані допомогли вченим зрозуміти, що відбувалося під землею: магма пробивала собі шлях крізь земну кору, утворюючи майже вертикальний розлом.

Вчені вважають, що для руйнування магматичного резервуара потрібен надлишковий тиск у межах 1–10 мегапаскалів. Під час землетрусу виникло напруження близько 1,0 ± 0,6 мегапаскаля. Теоретично цього могло вистачити, щоб спровокувати активність сплячого вулкана. Однак дослідники вважають, що цього разу все було не так просто.

На це вказує щонайменше один важливий факт: Крашенінников не прокинувся одразу після землетрусу, а лише за два дні магма почала рухатися вгору, формуючи дайку.

Моделювання показало, що магма в резервуарі, ймовірно, містила багато розчинених газів. Саме тут, наголосили науковці, можуть мати значення 475 років спокою вулкана.

За цей час у магмі могли поступово накопичуватися газові бульбашки. Потужне й тривале тремтіння землі, ймовірно, сприяло потраплянню додаткового газу до них, через що бульбашки збільшувалися, а нові продовжували утворюватися. Що більше газу — то вищий тиск усередині магматичного резервуара. Зрештою система могла стати нестабільною: магма прорвалася в дайку, а далі почалося виверження Крашенінникова.

Після 475 років тиші вулкан нарешті прокинувся — і поштовхом до цього міг стати потужний землетрус. Дослідники називають це «прихованим критичним станом». Ймовірно, вулкан уже був готовий до виверження, але жодних очевидних сигналів про це не подавав.

Як повідомлялося, глибоко під Англією виявили апокаліптичну знахідку — величезну вулканічну кальдеру віком 454 мільйони років. На розгадку таємниці цієї зруйнованої часом структури та її вибухового минулого науковцям знадобилося цілих 30 років кропітких досліджень.