"Вулкан" в Туапсе виходить з-під контролю Кремля: зачепило навіть Путіна, росіяни на межі "бунту" (фото, відео)

У ніч проти 28 квітня російське місто Туапсе у Краснодарському краї опинилося в епіцентрі потужних вибухів. Невідомі безпілотники вчергове атакували місцевий нафтопереробний завод (НПЗ), спричинивши масштабну пожежу. Ситуація настільки критична, що Кремль був змушений змінити свою тактику замовчування та визнати значні збитки.

ТСН.ua зібрав усі подробиці.

Через пошкодження резервуарів нафта витекла за межі заводу, затопивши міські дороги та проникнувши в систему каналізації. На оприлюднених у мережі кадрах видно, як густа чорна суміш заливає житлові райони.

Фахівці застерігають: оскільки нафта потрапила в каналізаційні комунікації, існує критична небезпека того, що пожежа може спалахнути в будь-якій частині міста просто під ногами людей.

Телеграм-канали описували те, що відбувається, як справжнє природне лихо, зазначаючи, що станом на ніч проти 29 квітня «Туапсинський Вулкан 3.0 продовжує вивергатися».

Через розлив палива в муніципальному окрузі було негайно запроваджено режим надзвичайної ситуації регіонального рівня.

Боротьба з вогнем на самому НПЗ вимагала екстремальних заходів. Пожежа була настільки інтенсивною, що рятувальникам довелося повністю вимкнути насосні станції. Це спровокувало масштабний блекаут водопостачання: понад 30 вулиць міста залишилися без води.

При цьому, вже навіть самі росіяни відмовились від звичної моделі поведінки «замовчування» та не стримують критики в адресу керівництва, звинувачуючи його в жахливій ситуації в місті.

Місцева жителька опублікувала відео, в якому почала жалітись, що громадяни підтримували «СВО», а тепер не мають безпечного куточка.

«Ми вам вірили, за вас голосували, ми підтримували СВО! А нас за що?», — каже місцева.

Вона стверджує, що до якогось моменту росіяни «були захищені». Але тепер вона не «знає кому вірити».

Які наслідки атаки в Туапсе

Наслідки серії атак на Туапсинський нафтопереробний завод виявилися критичними для російської паливної промисловості. За даними видання Astra, після останнього удару підприємство було змушене повністю призупинити роботу свого єдиного нафтопереробного комплексу.

Важливість цього об’єкта важко переоцінити, адже його річна потужність становить 12 мільйонів тонн нафти. Фактично, через руйнування технологічних вузлів, завод перетворився на гігантське вогнище, втративши здатність виконувати свою основну функцію — переробку сировини.

Супутникові знімки, оприлюднені «Радіо Свобода», підтверджують масштаб катастрофи. На кадрах із космосу чітко видно густий дим, що підіймається безпосередньо над установками переробки. Це свідчить про те, що вогонь пошкодив не лише резервуари з готовим пальним, а й складне обладнання, без якого функціонування заводу є неможливим.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), протягом квітня 2026 року українські сили тричі завдавали ударів по цьому об’єкту — 16, 20 та 28 числа. Аналітики OSINT підбили проміжний підсумок цієї кампанії:

• Знищено 24 резервуари для зберігання нафти.

• Пошкоджено ще 4 великі ємності внаслідок останнього нальоту.

• Пошкоджено установку переробки, що призвело до повної зупинки експорту.

Експерти наголошують, що дим від масштабної пожежі 28 квітня розтягнувся на колосальну відстань — майже на 380 кілометрів. Хмара токсичного гару досягла навіть Будьонновська у Ставропольському краї РФ, що підкреслює інтенсивність горіння нафтопродуктів.

Як відреагували в Кремлі на удари по Туапсе

Масштаби пожежі та зупинка Туапсинського НПЗ змусили вище керівництво РФ вийти з публічними заявами. Хоча росіяни не відмовились від звичної для кремлівської машини риторики, проблему визнати все ж таки, довелось. Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав атаки на нафтосховища у Туапсе прямою загрозою світовій енергетичній безпеці. За словами рупора Кремля, Україна цілеспрямовано завдає ударів по об’єктах, де зберігається нафта, призначена для експорту та виконання міжнародних контрактних зобов’язань. При цьому, жодного разу «рупор Кремля» не вказав, що саме Росія є причиною всіх наслідків.

«Київ і надалі збільшує дефіцит нафти на світових ринках, які й без того зазнають значних труднощів через ситуацію в Ормузькій протоці, і провокує подальшу дестабілізацію на світових енергетичних ринках», — заявив Пєсков.

Попри спроби Пєскова засекретити деталі щодо конкретних уражених об’єктів, сам факт його коментаря свідчить про критичність ситуації для російського бюджету.

Особисте втручання Путіна

Через надзвичайну ситуацію регіонального рівня Володимир Путін провів екстрену зустріч із міністром з питань цивільної оборони та надзвичайних ситуацій Олександром Куренковим. Диктатор доручив очільнику МНС негайно вирушити до Туапсе, щоб особисто проконтролювати ліквідацію пожеж на нафтосховищах та мінімізувати наслідки розливу нафти.

Прибувши на місце, Куренков заявив, що ситуація нібито «контрольована», проте підтвердив залучення величезних ресурсів. До ліквідації залучені сотні рятувальників, десятки одиниць техніки та додаткові 300 спеціалістів, серед яких 40 водолазів.

Основним завданням «спецпосланця» Путіна стало запобігання потраплянню нафтопродуктів до акваторії Чорного моря, для чого на річці Туапсе встановили дев’ять ліній бонових загороджень.

Удари по Туапсе змусили Кремль змінити тактику — аналітики ISW

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті наголошує на нетиповості такої реакції з боку російської влади. Зазвичай Кремль намагається ігнорувати або замовчувати успішні українські удари по нафтовій інфраструктурі в глибокому тилу РФ. Однак цього разу вплив атаки був настільки потужним, що замовчувати його стало неможливо.

«Вплив українських ударів, очевидно, був настільки значним, що 28 квітня він викликав особисту відповідь Путіна та Пєскова», — констатують в ISW.

Аналітики підкреслюють, що Москва намагається використати занепокоєння світової спільноти щодо енергетичної кризи, щоб прикрити власні військові втрати та фінансові збитки від зупинки одного з найбільших НПЗ країни-агресорки.