"Я був впевнений, що нас застрелять". Заручник розповів про теракт у паризькому клубі

Стефан Т., батько трьох дітей, досі не може повірити, що залишився живий після того, як терористи взяли його в заручники у паризькому концерт-холі "Батаклан". Він сидів на балконі, коли терористи увійшли через головний вхід. Вони почали стріляти в натовп, що був прямо під Стефаном.  Спочатку люди не розуміли, що відбувається і думали, що це вибухають петарди. А потім почалася паніка і музиканти швидко залишили сцену. 

Стефан лежав на підлозі, коли двоє терористів піднялися на балкон. Вони загнали людей у куток і сказали, що є бійцями Ісламської держави. Пояснили, що прийшли в концерт-хол для того, щоб помститися за своїх дружин та дітей, яких французький уряд постійно тероризує авіаударами. 

Далі терористи вивели заручників з балкона у коридор. Декому вони наказали спостерігати з вікна за тим, що відбувається в будівлі напроти. Когось розмістили на вході до концерт-холу. Інших - в протилежному кінці коридора, біля сходів, що вели за куліси. Заручники провели там більше двох годин. В якийсь момент терористи попросили в кількох із них номери мобільних, щоб поліція могла передзвонити на них. Бійцям вони сказали таке: "Ми - "Ісламська держава." Якщо ви не очистите периметр навколо театру, ми всі підірвемо пояси смертників." Також терористи намагалися з'ясувати, чи є серед заручників пари. Вони хотіли одного послати з відповідними інструкціями до поліцейських, а іншого - залишити всередині. Якщо перший не повернеться протягом двох хвилин, то його партнера буде вбито.

"Я був впевнений, що нас або застрелять, або підірвуть. Іншого виходу я не бачив. Але я не відчуваю ненависті до тих, хто тримав мене в заручниках. Швидше, я не розумію, що штовхає людей на подібні вчинки. Я ставлю собі питання: як люди доходять до тієї межі, за якою йдуть такі дії? І ще одне, чому вони не вбили нас?", - розповідає Стефан.

Терористи вели переговори з поліцією, а потім спецназ почав штурм. Жодного з заручників не було поранено. Серед заручників почалась паніка. Люди стали кричати: "Вони підірвуть нас, ми прямо біля дверей, не підходьте!"

Після цього терористи відкрили вогонь з автоматів Калашникова. Поліцейські почали кидати світло-шумові гранати, одна з яких вибухнула біля ніг Стефана. Поліція увірвалась всередину.

"В мене перед очима стоїть картина, коли один з терористів, стріляючи, поклав руку на пояс смертника. Досі не розумію, чому він так і не смикнув за детонатор."

Терористи відступили всередину, давши можливість бійцям вивести людей з будівлі.

Стефан досі не може повірити, що все це трапилося з ним: "Таке враження, що я переказую сюжет фільму з Брюсом Уіллісом." Психологи стверджують, що бажання дистанціюватися від пережитого в цьому випадку є абсолютно нормальним явищем. 

"Я обожнюю концерти, це важлива частина мого життя. Але чи зможу я найближчим часом відвідувати подібні заходи? Зараз на це питання я відповіді дати не можу. Я здригаюся від деяких звуків, навіть у власній квартирі, став по-іншому дивитися на людей у громадському транспорті та на вулиці. Але дуже важливо зараз пройти через все це і продовжувати жити. Саме це я і змушую себе робити."

Стефан розповідає, що хоче знайти в соціальних мережах інших заручників, з якими він провів ті пекельні дві з половиною години. Хоче зустрітися з ними найближчим часом, піти разом кудись і сказати: "Нам пощастило отримати другий шанс. Тепер ми маємо жити на повну!"

Нагадаємо, що стали відомі особи п'яти терористів, які здійснили криваві теракти в Парижі. Про це у понеділок, 16 листопада, заявив  прокурор міста.