Життя без покарань дітей: Швеція першою у світі заборонила будь-як кривдити малечу

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Наслідки цього, запевняють шведи, виявилися гарними.

Українці бояться, що діти можуть сісти на голову, якщо на них не гримати, а от шведи не побоялись піти проти таких древніх форм виховання і суворо заборонили дітей бити, на них кричати і всіляко тиснути. Вже кілька поколінь виросло без ляпасів, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Випросив велисипед, а їхати боїться – плаче. Дитина вовтузиться біля своєї іграшки понад годину, однак мама не смикає, не оцінює, не нервується – поважає навіть істерику. І це типово по-шведськи, але так було не завжди. Шведи-фанати правил ходили у публічну бібліотеку і півтора століття тому, там читали  поради-інструкції, як саме, якою різочкою, з якого дерева краще бити своїх дітей. Лупцювати радили починати раніше, поки дитя не зіпсувалося. За яскравим фасадом будинків ховалося  зовсім не таке веселе життя родин. Лише 150 років тому у Швеції заборонили бити прислугу та дружин, а до цього – можна було.

Відео"Рідний кат": як вгамувати дитину без ляпаса - досвід європейських країн

Українці бояться, що діти можуть сісти на голову, якщо на них взагалі не гримати. А шведи не побоялись піти проти таких усталених форм виховання і суворо заборонили дітей бити, на них кричати і всіляко тиснути. Вже кілька поколінь виросло без ляпасів. Чи не зіпсувало це націю - у черговій серії "Рідний кат". 

"Рідний кат": як вгамувати дитину без ляпаса - досвід європейських країн

Першою почала говорити про зміни Астрід Ліндгре, вона була шалено популярним лідером думок. Її питали і про консервацію, і про політику, вона виступила на захист дітей і вже за рік Швеція першою в світі оголосила, що жорстко каратиме кожного, хто підніме руку на дитину. Це – Cедерберги, вони пережили всі реформи. В родині аж три покоління: ті, хто пам'ятає часи до закону, хто перед голосуванням народився, і для кого бійка – це лише гра. Батьки визнають, що бажання взяти в руки пасок виникало дуже сильне, але все ж дорослі стримувалися – і тепер сином пишаються. Колишній нервомот сам нині батько трьох хлопців. 

Як шведи перекроїли собі мізки? Секрет закону 79-го року в тому, що пішов далі кабінетів – міністерство юстиції дало гроші на масштабну піар-кампанію. Родина просто була приречена на те, щоб на кожному кроці їм говорили: нас бити неможна, ми виховуємо людей, які віритимуть в себе, в свої права, в свою державу. Про це торочили з телеекранів, про це писали навіть на пакетах з молоком, давали поради про те, як виховувати дітей без приниження, агітаційні листівки вкладали в поштові скриньки. У кожній газеті був телефон гарячої лінії. Вам зносить дах? Ви не можете впоратися з вередливим малюком? Безкоштовна гаряча лінія підтримки не тільки дітей, а навіть батьків – досі працює у Швеції.

Диспетчер-психолог консультує: зранку розбирає конфлікти з батьками, по обіді - з дітьми. Правозахисна організація "Бріс", яка активно пропагувала закон, не припиняє боротьби і нині. "Ми вивчаємо сучасне цифрове покоління і розробили емоджі. Ось тут агресія, тут образа і синці. Ми вчимо дітей за допомогою таких емоджі розпізнавати насилля в Інтернеті, бо часто їм важко зрозуміти, що ж зі мною не так", - пояснюють там. Батьків постійно підтримує держава, левову частку виховання бере на себе дитячий садок. Секрет виховання простий: на першому місці – повага до дитини, на другому – повага дитини до інших

При вході кожного садка є правила, оздоблені дитячими ручками: "не битися",  "не тягнути одне одного",  "ми поважаємо",  "ми вислуховуємо", "ми чекаємо черги", "ми відповідальні за свій вибір". Про свої дитячі права зростати без застосування насильства знають навіть 2-річні діти. Це – чи не найперша наука, яку опановують у Швеції. Як вчитися казати "ні", куди звертатися, якщо батьки неадекватні – сусіди радо викличуть соцслужбу, чужих дітей тут просто нема. "Був випадок в автобусі, коли іноземець почав кричати на сина, і водій зупинився та разом із пасажирами поставив батька на місце. Для іноземців у нас є такий посібник спрощеною шведською", - пояснюють шведи.

Цю книжку, певне, не читав італійський політик, який 2011-го під час відпустки в Стокгольмі побив свою дитину. У 2014-му те саме зробив малайзійський дипломат, синці побачив учитель і доповів, куди треба – був політичний скандал, але високопосадовців засудили до ув'язнень та штрафів. "Якщо вчителі у школі чи вихователі помітили на тілі дитини ушкодження, синця, садна – це говорить про те, що дитині погано в родині і її можуть забрати в той самий день", - пояснюють у країні. Алла – представниця нової, суто шведської професії. Колишня черкащанка тепер інструктор для іноземних батьків. Вона пояснює емігрантам усю серйозність місцевого закону: "У Швеції дитину не можна бити. Це основне правило, котрі наші батьки не сприймають. Ну як це? Як встановити межі, якщо не бити". Шведи радять: заспокоїтися, все обговорити, а повагу старшим потрібно заслужити зовсім не силою.

Метод працює: ми бачимо, як розбишаки питають дозволу на солодке, прибирають кімнату і дивляться телевізор за графіком. У Швеції високо цінується право на власну думку, якщо ви можете її донести словами, а не кулаком. Результат зусиль тієї кампанії вражає: якщо в 60-х роках 90% шведів хоча б інколи смикали своїх дошкільнят, то нині це практикують лише кілька відсотків. Їм навіть за цю взірцеву статистику - соромно.

Кореспондент ТСН Марина Макущенко

Залиште свій коментар

Вибір редакції