Дивна прикордонна аномалія північної Європи: туристів приваблює місто, яке ділять дві держави

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

В місті Баарле навіть кімнати одного будинку можуть бути в різних країнах.

У північній Європі, на кордоні Бельгії та Нідерландів, існує геополітична аномалія. Розмежування між країнами тут настільки заплутане, що проходить буквально через будівлі мешканців обох країн. Тобто, виходить так, що одна кімната розташована на бельгійських землях, інша – на нідерландських. Зробивши кілька кроків, людина опиняється в сусідній країні.

Мешканці міст, що опинились в такому каламбурі, інколи навіть переносять вхідні двері на кілька метрів, щоб користуватися привілеями сусідньої країни, пише BBC.

Справа в тому, що частина бельгійської області Баарле-Гертог не має земельного сполучення з цією країною. Вона оточена землями Нідерландів та розділена приблизно на 20 клаптиків-анклавів. Своєю чергою, ці анклави вміщують в собі невеличкі ділянки, приналежні нідерландському муніципалітету Баарле-Нассау. Тому одна дорога може перетинати кордон кілька разів, деякі будинки розташовуються в обох країнах одночасно, а закони до них застосовуються тієї, куди виходять двері. Тут навіть переходячи вулицю, можна опинитись у сусідній державі. А це приваблює до муніципалітетів безліч туристів.

Бельгія, Барле-Гертог
www.flickr.com/Barry Mangham

"Чи діє ця прикордонна плутанина на користь муніципалітетам? Безумовно, це приваблює туристів, - розповідає глава місцевої туристичної організації. - Кількість магазинів, готелів та кафе, які ми маємо, більше підійде для міста на 40 тисяч жителів, а не на 9 тисяч. І коли бельгійські магазини в неділю закриваються, то заповзятливі нідерландці цього не роблять".

На мапі бельгійська область схожа на амебу, ядра якої - це невеличкі території Нідерландів.

Плутанина почалась в 1831 році, коли Бельгія стала незалежною. Спірні землі належали різним аристократичним сім’ям та були до кінця не розділені між країнами, аж до 1995 року. Весь цей час ні міська влада, ні державні чиновники не могли зрозуміти, що й кому належить. Але після численних переговорів останній клаптик передали Бельгії.

Нині забудова бельгійського Баарле-Гертог практично не відрізняється від будівель з червоної цегли Нідерландів. Найперше, що виділяється,  - розмітка білими хрестами на тротуарах кордонів між країнами та номери будівель, відзначені відповідним прапором. Більше розбіжностей можна віднайти в деталях. Так, нідерландські квартали забудовані одноманітно та стримано, а бельгійські більш вишукані в архітектурі. Насамперед, це помітно в озелененні, хоча нідерландці вже почали копіювати дещо у своїх сусідів.

Бельгія, Барле-Гертог_2
visualhunt.com/iamdanw

Однак, щоб досягти подібної гармонії між жителями та чиновниками, муніципалітети перетерпіли чимало суперечок. А вони виникали в найнеочікуваніших ситуаціях, через воду, інфраструктуру та освіту. Особливо складно було визначити, як сплачуватимуть жителі за вуличне освітлення, каналізацію та водопостачання.

Ще одне спірне питання стосується алкоголю. Так, у Нідерландах підлітки можуть вживати алкоголь з 18 років, а в Бельгії  – з 16. А тому, якщо комусь не продають спиртне, то вони просто можуть облаяти бармена та зайти до підхожого закладу.

"Але якщо є 100 проблем, 98 з них легко вирішувані – після великої кількості обговорень, звичайно", – розповідає голова бельгійського муніципалітету.

Бельгія, Барле-Гертог_3
www.flickr.com/Henk Lamers

Приєднуйтесь також до групи ТСН.Туризм на facebook і стежте за оновленнями розділу!

Залиште свій коментар

Вибір редакції