Інакше влізете в борги: біженка розповіла, що треба обов’язково зробити перед виїздом з Німеччини

Українські біженці у Німеччині можуть стикнутися з проблемами та навіть боргами на тисячі євро, якщо не будуть дотримуватися правил виїзду з країни.

Біженка Юлія Свистільник, яка повернулася з Німеччини до України, розповіла, що потрібно зробити перед виїздом з Німеччини, аби не потрапити у борги.

Що потрібно зробити перед виїздом з Німеччини до України

Сотні українців стикнулися з листами «щастя» про борги, які виникли в них у Німеччині через недотримання правил країни.

Якщо ви збираєтеся виїхати з Німеччини та закрити статус тимчасового захисту, варто зробити кілька важливих справ. Інакше вам можуть надіслати листи з боргами, навіть якщо ви нічого не купували у кредит і сплачували всі комунальні послуги.

Юлія поділилася, що спершу йшла у місцевий джоб-центр. Там вона взяла зразок заяви, яку необхідно заповнити та віддати на місці.

«Там треба написати, хто ви, коли ви збираєтеся їхати до України, вказати причину, чому ви їдете до України. Далі берете термін і йдете виписуватися зі свого місця проживання», — розповідає дівчина.

У джоб-центрі вам мають видати спеціальний документ з випискою, який потрібно подати у страхову компанію. Далі вам потрібно закрити своє страхування.

Також потрібно не забути закрити всі рахунки у німецьких банках, адже там щомісяця списують по 10–12 євро. Так ви уникнете заборгованості.

«Ми їхали додому 28 числа, а оскільки в місяці 30 днів, нам ще довелося повернути в джоб-центр майже 70 євро. Тому краще заяву в джоб-центр внести раніше і їхати в перших числах місяця, щоб не довелося повертати кошти», — поділилася досвідом біженка.

Правила для українців з кордоном — останні новини:

Нагадаємо, Польща підтримує ідею виключення українських чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту Євросоюзу та виступає за поступовий перехід біженців до загальних міграційних норм.

Цю позицію Варшава відстоює на неофіційних консультаціях у Брюсселі напередодні зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС. Польська сторона вважає, що скасування автоматичного статусу для військовозобов’язаних не суперечить гуманітарним принципам і допоможе Києву в умовах дефіциту особового складу на фронті.

Вплив Польщі в ЄС є значним, оскільки вона приймає понад 960 тисяч українців. Країна вже першою впровадила рекомендовану Єврокомісією «перехідну стратегію», запустивши картки CUKR для переходу біженців на звичайні трирічні дозволи на проживання.

Таку політику поступового згортання спеціальних пільг зі збереженням підтримки для вразливих груп позитивно оцінюють у ЄС. Спеціальна представниця ЄС Ілва Йоханссон також назвала не зовсім логічним надання захисту мобілізаційному резерву, проте повністю виключила можливість примусових депортацій.

4 червня Рада Євросоюзу з внутрішніх справ розпочне політичну дискусію щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, яка має сформувати орієнтири для подальших дій. Фінальне рішення цього дня не очікується.

Наразі на рівні послів країн ЄС розглядається аналітичний документ із різними сценаріями. Серед пропозицій держав-членів — звуження захисту за географічним принципом, обмеження його до «залишкового статусу» лише для вразливих категорій, а також можлива відмова в захисті чоловікам призовного віку.

Останній крок обговорюється з метою підтримки обороноздатності України, проте будь-які зміни стосуватимуться лише нових заявників.