Китобійна станція пропрацювала 62 довгих роки.
Якщо ви згадаєте фільм "Чужий проти Хижака", то там події розвиваються на похмурій антарктичній китобійній станції. Але в реальності такі місця ще більш жахливі ніж їхня художня копія. Так, на субантарктичному острові Південна Джорджія є закинута китобійня, де було вбито та розібрано понад 175 тисяч китів. Нині судна з гарпунами стоять без діла, а об’єкти фабрики вкриваються іржею, і лише місцевий музей розповідає туристам про жахливе виробництво, яке було створене, здається, самим дияволом.
Сьогодні місто Грютвікен - це напрямок для екстремального промислового туризму, пише Daily Mail. Але ще близько півстоліття тому тут розбирали туші китів. Фабрика запрацювала 1904-го року й стала єдиною в цьому регіоні, а тому лише за перший сезон було відловлено близько 200 цих ссавців. Кожна їхня частина використовувалась для якогось виробництва: з жиру робили косметику, мило, маргарин та масло для світильників; м’ясо експортували як делікатес; кістки та інші решти перетворювали на добриво чи корм для тварин.
У Грютвікені в період його розквіту було близько 450 робітників і невелика ферма зі свинями, курми, вівцями та великою рогатою худобою. Єдиними жінками були дружини і дочки господарів станції, а також деякі співробітники кухні.
Загалом персонал такої фабрики міг розібрати до 45 китів за день. Працівники носили чоботи з підковами, щоб вони не ковзали по мерзлій землі, глибоко просякнутій кров’ю.
Завод працював в південні літні місяці з жовтня до березня, і кілька членів екіпажу залишалися взимку, щоб "тримати все під контролем", підтримуючи в належному стані човни і приміщення.
Китобійню закрили в грудні 1966 року, загалом вона пропарацювала 62 довгих роки. Туристи розповідають, що під час мандрівки на станцію навіть тепер не зустрічаються кити. Натомість, поблизу Грютвікена можна побачити залишки кісток, а ще китобійні судна з гарпунами, величезні діжки для жиру та інші приміщення, де жили та працювали приїжджі з Норвегії та Великої Британії заробітчани.
Крім фабрики та музею, у Грютвікені є могила відомого британо-ірландського дослідника Антарктики Ернеста Шеклтона.
Грютвікен розташовується на острові Південна Джорджія, в Південно-Атлантичному океані. Найближчий порт, з якого можна дістатись до китобійні, розташований за 2 тисячі кілометрів, і це місто Ушуайя в Аргентині.
Нагадаємо, раніше український бар в Антарктиді потрапив до списку найкращих місць планети. Крихітний заклад може вмістити лише сімох гостей, проте напої коштують там лише три долари.
Приєднуйтесь також до групи ТСН.Туризм на facebook і стежте за оновленнями розділу!