Таємниці українських палаців: прокляття Маріїнського

Таємниці українських палаців: прокляття Маріїнського

В Києві для відвідувачів відкрили Маріїнський палац, який довгий час мав славу проклятого місця.

Україна не мала своїх королів, а російські та польські монархи сприймали цю землю скоріше як місце запеклих боїв або пізніше як дачу для відпочинку. Тому у нас більше фортець та панських маєтків, ніж класичних палаців для вінценосних осіб.

Туризм. ТСН.ua розповідає легенди тих нечисленних палаців, що збереглися в Україні та відкриті для відвідування широкій публіці.

Єдиний в Києві палац саме такого парадного типу – Маріїнський, чия історія є зловісною та повною різних легенд та таємниць. Палац горів, став місцем смерті безлічі людей і інколи роками стояв в запустінні.

Цариця і пастух

Почнемо з того, що будувати палац над урвищем із промовистою назвою Провалля, з самого початку було дивною ідеєю. Містяни і тоді, і досі вважають Провалля неофіційною Лисою горою. Але проєктом керувало серце закоханої королеви Єлизавети. Вона мріяла, що тут на високих пагорбах над Дніпром буде квітнути її кохання зі своїм таємним чоловіком Олексієм Розумовським – колишнім українським пастухом з села Лемеші. Навіть прообразом Маріїнського палацу став весільний палац з села Перово, де пройшло таємне вінчання цариці і пастуха.

Фото: Ірина Геращенко/Facebook

Київський бароковий палац за проектом Растреллі побудують у 1752 року, але легковажне серце Єлизавети вже знайшло нового коханця, а потім померла і вона сама, і палац той київський так ніколи й не побачила.

Очищення вогнем та водою

Під час Наполеонівських воєн в царському палаці розмістили полонених саксонців із Великої армії Наполеона. Кажуть, що всі ті нещасні померли не від ран, а від невідомого мору. Ставши казармою-лазаретом, палац був спустошений, перетворений на пустку. Пожежа в напівдерев’янному спустілому будинку була тільки справою часу. І у 1819 р. будівля спалахнула - верхній поверх цілком зник у вогні − і в такому вигляді палац простояв майже пів століття.

А у 1830-х роках палац орендувало Акціонерне Товариство мінеральних вод. Ставши санаторієм, він знову поміняв внутрішнє оздоблення і зовнішній вигляд − у центральному корпусі тепер були ванни, у флігелях − номери. Функціонували курортна зала, готель і буфет. Тут же можна було придбати за помірну ціну штучні мінеральні води, розлиті у пляшки. А сад навколо (нині Маріїнський парк) товариство здавало в оренду киянам … під парники!

Притулок вигнаниць

В кінці XIX століття царська влада вирішує повернути палац. Імператор Олександр II у 1868 році, наказав розірвати договір із «купальниками» та відреставрувати палац для своєї вже давно не коханої дружини. Саме тоді палац отримає ім’я Маріїнській на честь Марії Олександрівни – дружина імператора Олександра II. На той час вона стала чимось на зразок цариці у вигнанні. Серцем Олександра повністю заволоділа коханка Катерина Довгорука. Тож імператор і влаштував класичну сцену – зникне з очей, зійде з думки.

Фото: Сегодня

Вигнанка полюбила палац і наказала розбити на місці величезного пустельного військового плацу перед палацом парк, який також отримав її ім'я. Царський сад, який розташовано за заднім фасадом, також ушляхетнили, надавши йому риси англійського пейзажу.

Наступна Марія влаштується в Маріїнському на довгий час. Вдова-імператриця Марія Федорівна – дружина царя Олександра III, мати імператора Миколи II – проживе в Києві від 1915 по 1917 рік. І саме в Маріїнському палаці вона дізналась, що імперія впала, а її син Микола II зрікся престолу. Її майже силою вивозять до Криму, а звідти вона потрапить до Данії, де і буде жити до самої смерті.

Небратська могила

Сучасний Маріїнський парк в урядовому кварталі Києва приховує величезну кількість поховань.

А першими похованими тут під час Української революції стали жертви протистояння більшовиків і військ Київського військового округу в кінці жовтня 1917.  У Києві це поховання називали могилою п'ятисот офіцерів, а радянська влада над ним просто встановила табличку "Жертвам за владу Рад".

Фото: Архів

Пізніше перед палацом з'явилися вже поховання революціонерів, пов'язані зі спробою більшовиків в січні 1918 р повалити владу УНР. З приходом до влади кривавого Муравйова, тут ховали жертв терору, кількість яких становила кілька тисяч.

Сумно, але й в 21 столітті напрочуд гарний і затишний парк був знову скроплений кров’ю, в лютому 2014 року під час Революції гідності.

Брежнєв  та німці

Під час Другої світової війни у Маріїнському господарювали німці, аж поки в палац не влучила бомба. Хоча є версія, що насправді під ним спрацювала радянська міна, яка зруйнувала будівлю не повністю. Німці з палацу пішли, але подаруночок залишили. 

Після війни в підвалах палацу знайшли банку німецької бронзової фарби, її використовували замість золота. Що це була за фарба, невідомо досі, але на повітрі на фасаді вона почала чорніти. Кілька разів реставратори зафарбовували ці місця золотом, але чорний колір все поглинав! Була навіть ідея: під час реконструкції вирізати верхівки колон і встановити нові.

Маріїнський палац реставрують / Фото: УНІАН

Тож на початку 1980-х на палац чекала чергова масштабна реконструкція – у ньому чекали на візит Леоніда Брежнєва. Повністю було відновлено мармурові сходи на другий поверх, відтворено за кресленнями і малюнками старовинні меблі та люстри, а головне − наново викладено віртуозний набірний паркет, який і сьогодні викликає захоплення у відвідувачів. Та запам’ятається палацу той генсек зовсім іншим – заради «дорогого Леоніда Ілліча» зруйнували імператорський кабінет Олександра ІІ, щоб побудувати для Брежнєва ліфт.

Нагадуємо також, що від 4 вересня 2020 року Маріїнський палац відкриють для відвідувачів.

Повʼязані теми:

Наступна публікація