"Добрий день" чи "Доброго дня", Добрий ранок" чи "Доброго ранку" - яку форму правильно використовувати
Як правильно вітатися "Добрий день" чи "Доброго дня", "Добрий ранок" чи "Доброго ранку"
В українській мові традиційно вітатися як "Добрий ранок", «Добрий день», «Добрий вечір». "Вислів "Доброго дня" непритаманний українській мові" - зазначається на освітньому порталі
Але багато хто вважає, що потрібно вітатися саме "Доброго ранку", "Доброго дня".
Чому виникла форма "Доброго дня", Доброго вечора"
- Дехто вважає, що варіанти "Доброго дня", "Доброго ранку" мають форму побажань, на відміну від "банальної" форми "Добрий день", яка ніби-то лише констатує факт, що день добрий.
- Тому люди часто вітаються таким чином, бо вважають, що так звучить ввічливіше, так би мовити, культурніше.
- Така думка могла виникнути й через те, що форми "Доброго дня" немає в російській мові.
Розвінчуємо міфи
- Для побажання є свої форми - “Гарного дня!”, “Вдалого дня”, які, зазвичай говорять на прощання, а не під час зустрічі
- По-друге, форми, за допомогою яких вітаються, самі по собі є побажаннями. Хіба ми не бажаємо доброго дня, коли кажемо “Добрий вечір тобі, пане господарю".
- Як у творах письменників, так і в народній творчості українці вживали “Добрий день” і “Добрий вечір”.
В інших слов’янських мовах також використовуються форми в називному відмінку. У поляків, наприклад, не має аналога формі “Доброго ранку”, із самого ранку вони кажуть “Dzień dobry”. Словаки кажуть "dobrý deň", білоруси - "добры дзень", серби - "добар дан". Зате стягнені форми вітань “Добридень” та “Добривечiр" не мають аналогів у сусідніх мовах. Ці форми найчастіше застосовуються у неформальному спілкуванні.
Читайте також: