Херсонські науковці створили пластик з грибів: чим унікальний матеріал

Пластик із грибів створили херсонські науковці. Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.

Що далі робитимуть із випадковим винаходом, розповіли у ТСН.Ранок 25 листопада. 

Все почалося з грибних експериментів. Вчені вивчали, на якому саме субстраті гливи дають більше врожаю, а потім  помітили, що за місяць вони перетворили солому з лушпинням на твердий матеріал.

"Просто подрібнена солома з лушпинням соняшника, яка була заражена міцелієм гливи. Можна різати, можна пиляти, можна розминати і використовувати як наповнювач", - розповів Ігор Чернишов, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції Херсонського державного аграрно-економічного університету. 

З отриманого матеріалу спробували створити кілька речей: вазон, абажур, кухоль для пива. Спеціальну суміш, заражену грибом, вкладали у форми, давали розвинутись міцелію, а згодом розмноження грибів штучно припиняли. "Все, що необхідно для побуту, можна з цього матеріалу робити. Природа сама створює такі предмети, ми тільки їх формуємо", - каже доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.

Нині науковці експериментують, що можна робити з такого матеріалу. Назву йому поки що не придумали. Саму ж технологію запатентували як спосіб використання сільськогосподарських відходів. Твердять, що винахід екологічний. Робити з такого полімеру, кажуть, можна усе - від будматеріалів до декору.

Тим часом в іншій лабораторії з грибів формують макарони. "З добавлянням порошка гливи звичайної. Тут згідно рецептури, різне дозування цього порошку", - пояснив Генадій Каращук, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ.

Патент з технологією створення грибного полімеру вже виклали у відкритий доступ в Інтернет, аби цю ідею розвивали усі охочі.