Говоримо українською правильно: не "сосулька"

Багато хто, намагаючись описати застиглі льодові краплі, що звисають із дахів, вживає слово «сосулька». Проте мовознавці наголошують — це типовий росіянізм та калька, якої немає в українській літературній мові.

Як перекласти українською слово «сосулька»

Для позначення льодяного наросту, що утворюється під час стікання рідини, в українській мові існує милозвучне слово бурулька. Цікаво, що воно має тюркське коріння і походить від основи «boru», що означає «труба». Дослідники також пов’язують його етимологію зі словами «буран» та «бурав».

Згідно з Академічним тлумачним словником (СУМ), бурулька — це льодинка у формі загостреної донизу палички. Науково це явище називають крижаним сталактитом. Вони виникають на краях нависаючих предметів, скелях, галузках дерев або проводах у моменти, коли вода повільно стікає або капає при пошаровому наморожуванні.

Слово «бурулька» можна знайти у творах класичної літератури. Євген Гребінка описував, як «бурульки, що знай кругом бряжчали, уже зовсім пообпадали», а Юрій Яновський використовував цей образ у порівняннях, зазначаючи, що серце персонажа «розтоплювалось, як крижана бурулька».

Як ще можна назвати бурульку: діалектне різноманіття

Українська мова багата на діалектизми, окрім загальновживаної бурульки, у різних куточках України можна почути такі варіанти:

• мерзляк;

• висуля або висулька;

• копень.