Інженерний трюк: чому в ілюмінаторах літаків завжди є маленький отвір
Ця непомітна деталь конструкції вікна насправді є важливим елементом системи безпеки, що рятує скло від руйнування через перепади тиску та температур.
- Автор публікації
-
Отвір в ілюмінаторі літака має важливу фукцію для безпеки пасажирів
Пасажири комерційних авіарейсів, коли розглядають краєвиди з висоти 10 тисяч метрів, часто помічають у нижній частині ілюмінатора загадковий маленький отвір. Ця технічна особливість, відома як «дихальний отвір», є не дефектом, а продуманим інженерним рішенням для регулювання тиску та захисту конструкції лайнера.
Про призначення цього елемента детально розповідає IFLScience.
Ілюмінатори більшості сучасних літаків складаються з трьох шарів міцної синтетичної смоли, щоб витримувати колосальну різницю тиску між салоном та атмосферою. Зовнішній та середній шари є основними силовими елементами, тоді як внутрішня панель — та, якої торкаються пасажири — слугує лише захистом від подряпин і бруду.
Як працює «дихальний отвір»
Крихітний отвір зазвичай розташований саме у середній панелі й дозволяє повітрю з салону циркулювати у проміжку між середнім та зовнішнім склом. Це перерозподіляє навантаження таким чином, що основний тиск бере на себе найміцніша зовнішня панель. Якщо ж зовнішнє скло якимось чином пошкодиться, середня панель завдяки цьому механізму зможе витримати тиск і зберегти герметичність салону.
Також цей отвір виконує функцію мінівентиляції, випускаючи вологу з міжвіконного простору. Завдяки цьому скло не запотіває і не вкривається памороззю навіть за різких перепадів температури під час зльоту чи приземлення, хоча іноді навколо отвору можна помітити крихітні кристали льоду.
Чому вікна мають заокруглену форму
Інженери свідомо відмовилися від використання прямокутних форм у конструкції ілюмінаторів на користь заокруглених кутів. Така специфічна геометрія дозволяє рівномірно розподіляти фізичне навантаження по всій площині вікна, що є критично важливим в умовах постійних перепадів тиску.
Прямі кути могли б стати слабкими місцями, де концентрується надмірна напруга, що значно підвищує ризик руйнування матеріалу. Завдяки плавним лініям та овальним формам ймовірність появи небезпечних тріщин у корпусі літака чи на самому склі зводиться до мінімуму.
Нагадаємо, авіапасажири рідко стикаються з реальною загрозою від гроз завдяки спеціальному алгоритму дій для пілотів. У штормову погоду вони обходять небезпечні ділянки за допомогою радарів та координації з диспетчерами, а літаки розраховані на удар блискавки.