«Нічийна земля» з тисячами жителів: правда та міфи про територію, від якої відмовилися всі держави

На планеті, де за кожен клаптик суші має «господаря», існує територія площею понад 2000 км², від якої офіційно відмовилися всі сусіди, але куди вже встигли поткнути носа росіяни.

Колоніальна аномалія: де залишилася єдина незатребувана ділянка суші на планеті

Колоніальна аномалія: де залишилася єдина незатребувана ділянка суші на планеті

На карті світу майже не залишилося територій, що нікому не належать. Навіть крихітні атоли в Тихому океані мають своїх господарів. Але є ділянка пустелі, яка офіційно не належить нікому. Вона називається Бір-Тавіль і розташована на кордоні між Єгиптом і Суданом.

Про пише ТСН.ua.

Бір-Тавіль межує на півночі з Єгиптом, а на заході, півдні та сході — з Суданом. Обидві країни відмовляються від своїх претензій на цю землю площею понад 2000 квадратних кілометрів.

Чому ця територія не цікавить ні Єгипет, ні Судан

Справа в тому, що за угодою далекого 1899 року кордон між Єгиптом і Суданом пролягає по 22-й паралелі. Однак 1902 року, Британія запровадила новий «адміністративний кордон», внаслідок чого Халаїбський трикутник було передано під керівництво Судану. Одночасно з цим Бір-Тавіль передали під керівництво Єгипту.

Після здобуття обома державами незалежності, Халаїбський трикутник залишився під контролем Судану, а Бір-Тавіль — під єгипетським керівництвом. 1 лютого 1958 Єгипет зажадав від Судану повернення до кордонів 1899 та передачі Халаїбського трикутника, натомість відмовившись від значно меншої території — Бір-Тавіль. У 1995 році Єгипет направив у регіон війська і взяв під свій трикутник.

Судан не погодився поступитись трикутником і досі визнає кордон 1902. Так виникла унікальна ситуація, коли обидві країни не вважають Бір-Тавіль своєю територією, зазіхаючи на значну більшу територію.

Зображення Young Pioneer Tours

Чи є там населення

Бір-Тавіль — це безводна пустеля, без доріг чи інфраструктури і, за офіційними даними, постійного населення. Хоча питання про населення є дискусійним.

Бір-Тавіль: вигляд з супутника

Організація Young Pioneer Tours здійснила дві поїздки на територію у 2019 та 2024 роках і заявила про існування постійних поселень, пов’язаних з нерегульованими гірничодобувними таборами. Вони також повідомили, що в цьому районі діють найманці та торговці зброєю, пов’язані з громадянською війною. Місцеве населення негативно відреагувало на наміри журналістів зняти їхнє життя на камеру.

«Багато людей стверджують, що Бір-Тавіль безлюдний, але, чесно кажучи, це зовсім не так. Плем’я Абабда вважає його своєю рідною батьківщиною та люто захищає її. І вони вкрай несхильно ставляться до людей, які претендують на їхню землю. Люди, які тут живуть, загалом працюють на золотих копальнях цього району, якими керує плем’я Абабда, але більшість робітників, схоже, походять з регіону Дарфур у Судані, звідки їх доставляють автобусами на роботу. А що стосується населення Бір-Тавіля? Ніхто не може цього точно підтвердити, але, принаймні з того, що ми бачили, ми оцінюємо, що воно становить тисячі», — зазначає «Young Pioneer Tours».

За інформацією організації, в цьому районі точно є росіяни, які «більше стурбовані видобувною промисловістю та озброєнням племен, ніж завоюванням».

Мандрівники Young Pioneer Tours виявили в Бір-Тавілі кілька невеликих поселень, які складаються з золотих копалень, а також принаймні одне велике «місто» свого роду. Мандрівники назвали його «містом Бір-Тавіл». Окрім тисяч робітників, тут також були магазини, вулична їжа, ресторани і навіть супутниковий телефон.

«У Бір-Тавілі також певною мірою розвинене сільське господарство, про що ми дізналися, коли на нашу честь зарізали козу», — зазначають дослідники.

Young Pioneer Tours зауважує, що інтернет може зображувати Бір-Тавіль як незатребуване і справді безлюдне. Але правда не тільки дуже відрізняється, але й набагато складніша. Це не місце, яке ніхто не хоче, а лише одна з тих дивних аномалій, створених колоніалізмом.

Приманка для авантюристів

Парадоксальний статус Бір-Тавіля неодноразово приваблював мрійників і авантюристів. Наприклад, у 2014 році, коли американець Джеремі Хітон поставив на піску саморобний прапор та оголосив територію «Королівством Північного Судану». Робив він це, за його словами, заради доньки, яка мріяла стати принцесою.

На цій території проголосив свою віртуальну державу російський бізнесмен Дмитро Жихарев, назвавши свою державу «Королівство Середзем’я» і оголосив себе королем. Звісно, що жодна країна чи міжнародна організація не визнала ці претензії.

«Хоча ця територія наразі не перебуває під управлінням ні Єгипту, ні Судану, і тут є елемент беззаконня, факт полягає в тому, що жодна з країн не дозволить виникнути молодій державі. Також слід враховувати, що тут не лише вже живуть люди, але й те, що вся ця справа виникла через суперечку між двома великими країнами. Якщо їм колись вдасться взяти себе в руки та врегулювати ситуацію, то незалежно від того, який арбітраж відбудеться, ця територія, ймовірно, опиниться в руках або Єгипту, або Судану, незалежно від того, наскільки вишуканий вебсайт ви б не створили для своєї новоствореної країни», — зазначають в організації Young Pioneer Tours.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie