"Помпеї ожили": як ШІ та технології відеоігор відтворили місто до катастрофи
Майже 2 тисячі років тому Везувій знищив Помпеї, але тепер стародавнє місто знову оживає. Завдяки 3D-скануванню, ШІ та технологіям відеоігор його можна побачити таким, яким воно було до катастрофи.
Який вигляд мали Помпеї, Фото: Histoury, Inc
Майже дві тисячі років тому Везувій перетворився на головного антагоніста найвідомішої трагедії давнього світу. Руйнівний вибух повністю накрив Помпеї та Геркуланум вулканічним попелом і уламками. Це вкрай детально закарбувалося в історії. Тепер мандрівники мають змогу побачити Помпеї у всій їхній величі ще до того, як 79 року нашої ери все перетворилося на руїни.
Про це пише Popular Science.
Цифрова реінкарнація: розробники відеоігор оживили Помпеї перед катастрофою
Ексінженер з розробки відеоігор з Іллінойсу разом з командою створив застосунок, який завдяки технології Immersive Extended Reality занурює в життя археологічного парку.
Тепер кожен охочий може постояти на стародавньому форумі пліч-о-пліч із римлянами й на власні очі спостерігати, як на горизонті починає зловісно гуркотіти Везувій.
Творець софтверної компанії Histoury Тодд Портер заради цього задуму особисто обійшов кожен сантиметр пам’яток, зробивши 155 сканувань під палючим сонцем південної Італії.
Портер заснував Histoury менш ніж три роки тому, хоча мав таку ідею ще 15 років тому під час візиту до Геркуланума. Саме під час прогулянки руїнами розробникові спало на думку використати геймдев-досвід, аби відтворити оточення у віртуальному світі, який кожен міг би відвідати за допомогою звичайного смартфона.
Тоді, 2012 року, смартфонам бракувало обчислювальної потужності для такого задуму. Їм знадобилося ще 13 років, аби «спіймати» ідею Портера.
Втілити задумане без офіційного дозволу археологічного парку було неможливо. Ситуацію врятував один із членів команди — колишній адміністратор готелю.
Дізнавшись про проєкт, він звільнився з роботи та взявся за розвиток бізнесу. Він був дуже впертим, адже щодня стукав у двері адміністрації Помпеїв, поки ті, можливо від виснаження, не погодилися на демонстрацію.
Цифрова реконструкція Histoury почалася з двох типів сканування: високоточного та просторового. Високоточне сканування створює віртуальну 3D-модель об’єкта з похибкою менше ніж 2 сантиметри. Для цього доводиться ходити територією із LiDAR-сканером.
«Це просто я ходжу з пристроєм, схожим на бомбу. Він має форму величезної пігулки, всередині якої обертається світло, і видає шум. Тримаєш його в одній руці, а в іншій — дивишся в телефон», — ділиться чоловік.
Отриману 3D-модель конвертують у сітку 3D mesh — формат, сумісний із рушіями для розробки ігор. Далі художники Histoury будують деталізовані об’єкти безпосередньо поверх цієї сітки, постійно консультуючись із командою археологів задля максимальної історичної достовірності.
Другий етап — просторове сканування за допомогою менш потужного пристрою Xgrid Portalcam. Він виконує одразу кілька завдань, головне з яких — прив’язка до місцевості. Традиційні GPS-дані мають високу похибку, тому застосунок Histoury використовує штучний інтелект. ШІ порівнює знімок із камери смартфона з уже відомими локаціями в базі й визначає точне місце розташування та напрямок погляду користувача з точністю до 15 сантиметрів.
Окрім цього, просторове сканування дозволяє художникам перевіряти свою роботу без постійних поїздок до Італії.
«ШІ часто діє доволі недбало в багатьох сферах — чи то музика, чи мистецтво, — але ми використовуємо його саме там, де він справді ефективний: для обробки великих обсягів даних».
На фінальній стадії провідний фахівець зі штучного інтелекту запускає ШІ-агентів, які «обходять» усю віртуальну модель у всіх напрямках, перевіряючи геометричну точність. Якщо точність виявляється незадовільною або нижчою за певний поріг, команда повертається на об’єкт для повторного просторового сканування.
Як «працюють» Помпеї тепер
Результатом довгої праці став застосунок Portyl для смартфонів і планшетів. Він показує первісний вигляд Помпеїв у будь-якій точці, куди ви наведете екран. Віртуальний простір наповнений людьми, тваринами, звуковими ефектами й аудіогідами — це максимально близький досвід до реальної прогулянки стародавнім містом.
Фото: Histoury, Inc
Фото: Histoury, Inc
Усі матеріали були безкоштовними до 1 вересня, а застосунок працює навіть для тих, хто перебуває далеко від Італії.
Наразі Histoury готується до підписання контракту з музейним комплексом Геркуланума та планує вихід на ринки інших країн, зокрема Єгипту.
Користувачі застосунку можуть самі запустити вибух Везувію і спостерігати за катастрофою під крики людей. Такі живі реконструкції здатні зробити давню історію близькою як ніколи раніше, особливо для тих, кому важко самостійно уявити зниклий світ.
У Помпеях знайшли предка піци
Нагадаємо, під час розкопок давньоримського міста Помпеї науковці виявили настінний розпис із зображенням страви, зовні надзвичайно схожої на сучасну піцу.
Фреску знайшли в атріумі житлового будинку поруч із пекарнею, де також виявили останки трьох загиблих унаслідок виверження Везувію. На розписі зображено круглий коржик із кубком червоного вина, гранатом і фініками, хоча класичних помідорів на той час в Італії ще не було.
Попри популярність піци у сучасній епосі, її історичне коріння тривалий час залишалося невизначеним. Перша письмова згадка самого слова «піца» датується 997 роком н. е. у латинському тексті з італійського міста Гаета, що належало Візантійській імперії.
Ймовірно, це слово споріднене з грецьким «піта», яке має східне походження, адже подібні сирні коржики з фініками споживали ще перські воїни у V столітті до н. е.