Смішні українські прізвища, які давали за кумедні звички

Історія походження кумедних українських прізвищ

Кумедні українські прізвища

Кумедні українські прізвища

Українські прізвища часто з’являлися завдяки народному гумору та спостережливості. Століття тому в селах не вигадували складних характеристик для сусідів. Якщо людина мала якусь дивну чи кумедну звичку, громада одразу давала їй влучне прізвисько, яке з часом ставало офіційним родовим іменем.

Мовознавець Юліан Редько у своєму дослідженні «Сучасні українські прізвища» описав цей процес. Він довів, що особливості щоденного побуту, культури харчування та манери спілкування наших предків назавжди закарбувалися в їхніх спадкових назвах.

Які прізвищаз’явилися через чудернацьку поведінку предків

Чимало специфічних прізвищ з’явилося через особливості поведінки за столом або характерні звуки, які видавала людина:

  • Сьорбало — таке прізвисько давали кожному, хто не вмів тихо їсти перші страви або надто голосно пив чай.

  • Ласун та Ласота — діставалися тим, хто обожнював солодощі або просто ніколи не міг вчасно зупинитися під час застілля.

  • Чмих — родове ім’я для людей, які мали звичку чхати або пирхати дуже гучно і помітно для всього оточення.

Голос, тембр та навіть частота розмов ставали чудовим приводом для створення нового прізвища:

  • Буркун і Бурмота — так називали вічно невдоволених людей, які постійно нарікали на життя, роботу чи погоду, розмовляючи під ніс.

  • Патяка та Лепетун — ідеальні варіанти для балакучих сусідів, які могли розмовляти годинами без упину.

  • Крикун і Горлач — фіксували надто гучний голос людини, яка замість звичайної розмови постійно переходила на підвищені тони.

  • Мяука — вкрай кумедне прізвище, яке присвоювали за специфічний, протяжний або жалісливий тембр голосу, що нагадував котячі звуки.

Щоденна поведінка в побуті та міміка також ставали основою для народної творчості:

  • Колупайло — цим словом влучно та іронічно описували надзвичайно повільних людей, які будь-яку справу робили занадто довго.

  • Дрімайло та Сплюх — ці прізвища залишалися за тими, хто обожнював міцно поспати або міг заснути посеред дня.

  • Позіхайло — діставалося людині, на яку постійно нападала позіхота в компанії чи під час роботи.

  • Трясило та Дрига — так називали тих, хто мав нервові звички, постійно дриґав ногою під час сидіння чи надто активно жестикулював руками.

Сусіди, які виявляли забагато інтересу до чужого приватного життя, моментально отримували відповідне тавро:

  • Заглядайло та Підслухайло — ідеальні родові імена для тих, хто полюбляв підглядати у чужі вікна, підслуховувати розмови під дверима та розносити плітки по селу.

Іноді для отримання прізвища було достатньо постійно повторювати якесь одне улюблене слово або оригінально вітатися:

  • Абищо та Оцетак — виникали через звичку постійно бідкатися, дивуватися чи коментувати будь-яку подію цими вигуками.

  • Добривечір — дісталося людині, яка була настільки ввічливою або забудькуватою, що могла вітатися з усіма підряд по кілька разів на день.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie