Ви точно не знали: що насправді означає слово "пʼєц"
Українська мова сповнена діалектних слів, які зберігають у собі історію регіонів і побут минулих століть. Багато з них здатні здивувати тих, хто раніше з ними не стикався. Одне з таких слів — «пʼєц».
- Автор публікації
-
Що означає діалектизм "п'єц" / © pexels.com
Його можна почути на заході України та зустріти в літературі кінця ХІХ — початку ХХ століття. Хоча слово здається незвичним, воно має зрозуміле значення і глибоке мовне коріння. Про що йдеться — дізнаєтеся далі.
«Пʼєц» — це діалектизм, синонім до загального слова «піч». У словниках його фіксують як розмовне або регіональне, тож ніякої помилки тут немає. Походить від польського «piec», що в перекладі означає «піч».
На Галичині, особливо у Львові, пʼєц означав кахляну пічку для опалення міських будинків. Старі львівські кам’яниці й досі зберігають такі пʼєци — вони були не просто джерелом тепла, а й важливим елементом інтер’єру.
Цікаво, що пʼєц увійшов і до народної фразеології:
«Забути запалити пʼєц» — не розтопити піч.
«Дати на пʼєц» — сильно побити (походить від лазні, де на розпечений пʼєц ллють воду).
«Тримайся пʼєцу» — побажання триматися гідно, по совісті, бути сильним.
У творах кінця ХІХ століття можна знайти й похідні форми слова. Наприклад, у творах Івана Франка зустрічається «пʼєцух», яким називали ледачу людину.
Не менш цікаво, що піч або пʼєц іноді використовували як умовну міру: «повний пʼєц хліба» означав обсяг того, що можна спекти чи зварити за один раз у печі. Подібні звороти зустрічаються у фольклорі, додаючи мовній традиції особливого колориту.