"Висипатися" чи "відсиплятися": як правильно говорити українською
Використання звичного для багатьох слова у контексті відпочинку є калькою з російської мови.
Пробудження / © tvjam.ru
Українська мова щодня стикається з викликами очищення від запозичень та кальок, які глибоко вкоренилися у побутовому спілкуванні. Однією з найпоширеніших помилок є використання слова «висипатися», коли йдеться про повноцінний сон.
Філологиня та літературна редакторка Ольга Васильєва на своїй сторінці в соцмережі розставила крапки над «і».
За словами експертки, вживання дієслова «висипатися» у значенні «спати досхочу» є помилковим. Це пряма калька з російської мови. В українській літературній мові слово «висипатися» має чітко окреслене значення — «випадати, сиплячись». Тобто висипатися може борошно з дірявого мішка, зерно або пісок, але аж ніяк не людина.
«Коли в мене запитують, чи висипаюся я, то відповідаю, що поки вдається не висипатися і не розсипатися, а от висиплятися вдається не завжди», — іронічно зауважила Васильєва.
Мовознавиця підкреслила: у жодному авторитетному словнику української мови ви не знайдете слова «висипатися» у значенні відпочинку.
Як говорити правильно
Фахівчиня наголошує, що для позначення процесу тривалого сну, який відновлює сили, в українській мові існує єдиний нормативний варіант — «відсиплятися».
Саме це слово означає «спати довго, відновлюючи сили після перевтоми або недосипання».
Тож, якщо ви хочете звучати грамотно, варто запам’ятати просте правило:
Речовини — висипаються.
Люди — відсипляються.
Нагадаємо, мовні експерти звертають увагу, що поширене слово «першить», яким українці часто описують неприємні відчуття в горлі під час застуди, не є нормативним для української мови. Про це пояснював журналіст і популяризатор української мови Рамі Аль Шаєр, наголошуючи, що це калька з російської і вона відсутня в академічних словниках.
Натомість в українській мові існує правильний відповідник — «пирхота», яким коректно позначають лоскіт, сухість або подразнення в горлі. Фахівці закликають використовувати саме цей термін у повсякденному мовленні та під час звернення до лікарів чи фармацевтів.