З великої чи з малої: мовознавець розставив крапки над "і" у слові "Новий рік"

Під час зимових свят українці масово надсилають одне одному вітання у месенджерах та підписують листівки. Проте часто виникають сумніви щодо правильності написання самої назви свята.

Мовознавець та вчитель Олександр Авраменко в ефірі «Сніданку з 1+1» роз’яснив нюанси правопису словосполучення «новий рік».

Коли пишемо з великої літери

За словами мовознавця, чинний український правопис чітко регламентує написання назв свят. Якщо йдеться про конкретну урочисту подію, то з великої літери пишеться лише перше слово.

«У назвах свят з великої букви пишемо лише перше слово: „Новий“ — з великої, а „рік“ — з малої літери», — наголосив Авраменко.

Наприклад, «Вітаю з Новим роком!».

Коли доречна мала літера

Існує важливий нюанс, який часто ігнорують. Якщо у тексті привітання йдеться не про саме свято (дату 1 січня), а про наступний часовий проміжок тривалістю у 365 днів, то велика літера не потрібна.

«Якщо у вітальному тексті є побажання чогось у новому році, тобто у наступні 365 днів, то „новий рік“ пишемо з малої букви, бо йдеться вже не про свято», — пояснив вчитель.

Наприклад, «Бажаю тобі успіхів у новому році!».

Як уникнути суржику

Також Олександр Авраменко звернув увагу на поширену лексичну помилку. Вітаючи когось напередодні свята, українці часто вживають кальку з російської мови — «з наступаючим».

Мовознавець закликає уникати цього слова, оскільки воно є неприродним для української мови. Правильний варіант привітання напередодні свята: «З прийдешнім Новим роком!».

Нагадаємо, в Україні зростає інтерес до чистої української мови, однак у повсякденному мовленні досі поширені суржикові варіанти.

Лінгвісти нагадують, що правильно говорити тістечко замість «пірожене», цукерки замість «канфєти», морозиво замість «морожене», льодяник замість «лєденєц» та пластівці замість «хлоп’я». Фахівці підкреслюють: грамотна мова є важливою частиною української самоідентичності.