Забудьте про "баклажку": як правильно називати 5-літрову пляшку українською

В умовах регулярних відключень світла та води українці звикли робити запаси. Найчастіше для цього використовують великі пластикові ємності об’ємом 5–6 літрів. У побуті цю тару масово називають «баклажкою». Проте, як з’ясувалося, це слово вживається неправильно.

Про це розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Слово «баклажка» присутнє в українських словниках, але воно має зовсім інше значення. Це зменшувальна форма від слова «баклага».

Баклага — це невелика дерев’яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина (схожа на флягу), яку часто носять при поясі в походах.

Використання цього слова для позначення великої 6-літрової пластикової пляшки є помилковим. На думку фахівчині, у цьому значенні «баклажка» є російським регіоналізмом, який проник в український побут, ймовірно, через асоціацію зі зручністю перенесення (наявність ручки).

Як говорити правильно

Єдиним правильним літературним варіантом для позначення ємності від 4 до 60 літрів є слово бутель.

Це слово має давню історію. Воно прийшло до нас із французької мови (bouteille) через польську, а в його основі лежить латинське buttis, що означає «бочка». Раніше у скляних пузатих бутлях зберігали хмільні напої, а зараз це ідеальна назва для пластикової тари.

Вода у пляшках називається «бутельована», а не «баклажкована». Зверніть увагу на множину: правильно казати «два, три бутлі», а не «бутелі».

Які є синоніми

Якщо слово «бутель» вам не до вподоби, українська мова пропонує багатий вибір синонімів та діалектизмів, які зроблять ваше мовлення яскравішим.

Васильєва пропонує такі варіанти:

• Бунька — слово, зафіксоване ще у словнику Грінченка. Воно означає «глиняний посуд із вузьким горлом» або «пляшка, глечик». Це слово досі живе на півночі України.

• Сулія — красива назва для великої посудини.

• Бальцанка, болсанка, банька — регіональні варіанти.

• Балон — так часто кажуть на великі скляні ємності.

Натомість слова фляга, фляжка, манірка, барильце або тиква краще залишити для маленьких переносних посудин, які беруть із собою в дорогу.

Отже, щоб говорити чистою українською, варто забути про пластикову «баклажку» і сміливо використовувати «бутель» або «буньку».

Нагадаємо, в українській мові поряд зі словом «туалет» доречно вживати літературний відповідник «вбиральня», який вважається милозвучнішим і нормативним для позначення санітарного приміщення. Залежно від контексту слово може вживатися у формах «вбиральня» або «убиральня». Водночас «туалет» має ширше значення — ним також позначають процес чепуріння або зовнішній вигляд, а «вбиральня» може означати і театральну гримерку.