Забудьте про "голольод": як правильно називати слизьку дорогу українською

З настанням зимової негоди в побутовому спілкуванні українців часто можна почути слово «голольод». Проте філологи наголошують: цього слова в нормативній українській мові не існує. Це безпосереднє запозичення з російської мови.

Про це пише «Telegraf».

Натомість українська мова має два чіткі терміни для опису зимових явищ — «ожеледиця» та «ожеледь». Важливо розуміти різницю між ними, адже вони описують різні стани природи.

Що таке ожеледиця

Ожеледиця — це шар льоду або добре укоченого снігу, що утворюється безпосередньо на поверхні землі. Йдеться про дороги, стежки та тротуари.

Саме ожеледиця стає причиною підвищеної небезпеки для водіїв та травматизму пішоходів. Отже, якщо ви посковзнулися на вулиці або бачите, як автівку заносить на дорозі — ви маєте справу з ожеледицею.

Коли вживати слово ожеледь

На відміну від попереднього терміна, ожеледь описує явище, коли опади (дощ, мряка) замерзають на охолоджених предметах.

Ожеледь — це тонкий шар щільного льоду, що намерзає на гілках дерев, електричних дротах, парканах чи стінах будинків. Це явище зазвичай виникає після дощу за мінусової температури повітря.

Просте правило для запам’ятовування:

• Під ногами на дорозі — ожеледиця.

• На деревах і дротах над головою — ожеледь.

Класики української літератури майстерно використовували ці терміни, уникаючи русизмів. Правильне вживання слів можна простежити у творах відомих письменників.

Олесь Гончар у творі «Твоя зоря» писав: «На дорогах була страшна ожеледиця, машини заносило на поворотах, і водії з напруженням вдивлялися в скло, залите холодним блиском».

Михайло Стельмах у романі «Кров людська — не водиця» так змальовував зиму: «Січнева ожеледиця скувала землю, зробивши кожен крок важким і небезпечним; коні ковзали, викрешуючи підковами іскри з мерзлого каменю».

Нагадаємо, в українській мові поряд зі словом «туалет» доречно вживати літературний відповідник «вбиральня», який вважається милозвучнішим і нормативним для позначення санітарного приміщення. Залежно від контексту слово може вживатися у формах «вбиральня» або «убиральня». Водночас «туалет» має ширше значення — ним також позначають процес чепуріння або зовнішній вигляд, а «вбиральня» може означати і театральну гримерку.