Згущенка, сестричка та кінь. Які подарунки хотіли працівники ТСН.ua під ялинку

4 грудня День у світі відомий, як день замовлень подарунків і написання листів Миколаю. Редакція ТСН.ua вирішила згадати дитячі забаганки та мрії.

Анна, відеоредакторка сайту, 22 роки

Подарунки ТСН

19 грудня 2005 року 8-річна я мріяла про іграшки від Святого Миколая і не йти до школи. Вранці під ліжком знайшла бажані гостинці. Поки я раділа, прийшла мама і сказала, що Миколай передав ще щось. Я захоплено приготувалась до сюрпризу, аж тут несподіване зізнання приголомшило: "У тебе буде братик чи сестричка". До такого була зовсім не готова, тому почала гучно рюмсати. Усі заспокоєння не діяли, бо мене хвилювало, чи Дід Мороз та Святий Миколай не сплутають подарунки для мене та братика чи сестрички, де у малюка буде кімната і як ми ділитимемо іграшки. Утихомирилась я лиш після обіцянки зробити вихідний від школи.

 

Надія, редакторка розділу "Допомога", 35 років

Подарунки ТСН

В моїй сім’ї якось Діда Мороза не чекали, а ось до Миколая ретельно готувались. На Закарпатті, де виховувалась мама, заведено, що святий клав подарунки для слухняних діток в чистий чобіток, який ставили на підвіконня. Тож в ніч перед Миколаєм мама стежила, щоб ми з сестрою гарно почистили взяття; якщо ми забували, то обов’язково нам нагадувала.
Ми ніколи нічого не просили, щоб він нам приніс — завжди було дуже хвилююче, що ж ти отримаєш цього року. Переймались, щоб це не була різочка, яка діставалась неслухняним дітям. Але, на щастя, такого не було жодного разу, подарунки завжди були різноманітні, але мандаринки і фломастери були незмінними. Найбільше пам’ятаю, коли отримала від Миколая пару чобітків і настільну гру. Щастю не було меж, але саме того року я дізналась, що святий таки не прилітає до нас на п’ятий поверх, де ми жили, а все "передає" батьками. 
І хоча в сім’ї вже всі дорослі, але і досі одне одному підкладаємо на Миколая подаруночки у взуття, бо зимові дива не залежать від віку.

 

 

Альона, редакторка стрічки новин, 26 років

Подарунки ТСН

У початковій школі влітку я навчилася кататися на двоколісному велосипеді подруги. Перед Новим роком написала листа Дідові Морозу і навіть приклеїла його на вікно. Але під ялинкою я велосипед не знайшла. Там були енциклопедія, цукерки і відеокасета з першим фільмом про Гаррі Поттера.

Я засмутилася, а мама сказала: "Доця, ну як велосипед поміститься в Діда Мороза в мішку?". Велосипед мені купили навесні, а перша частина Поттера — то любов з дитинства.

 

Яна, адміністраторка Телеграм-каналу, 22 роки

Подарунки ТСН

Кожного разу, коли я писала листа Діду Морозу, я якимось чином отримувала у подарунок чергову енциклопедію. Мабуть, Дід Мороз дуже хотів, щоб я виросла розумною. Особливо запам'ятався випадок, коли я попросила у нього книжку про собак – дитиною я любила різноманітні пригодницькі історії, головними героями у яких виступали тварини, тож на щось таке і розраховувала.
Проте Дід Мороз приніс мені велику книжку про породи чотирилапих — від чихуахуа до бордер-колі та померанського шпіца. Я не дуже засмутилася, і завдяки цій книжці тепер знаю усе про характер і звички різноманітних песиків. Інколи це стає у пригоді.

 

 

Юлія, адміністраторка Інстаграм, 24 роки

Подарунки ТСН

У початковій школі мало хто виділявся з натовпу, адже у невеликих містах особливо не буває здобутків, окрім оцінок, у щось яскраве не вдягнешся, адже обов'язково хтось купить щось схоже, або те ж саме, а фарбуватись ще зарано було. Тому я вирішила, що хочу поні. Досі не знаю, звідки та ідея в мене з'явилась, але дуже хотіла їздити до школи на конячці. У моїй фантазії вона б чекала на мене біля стадіону, а потім ще катала би до музичної школи. Жити вона мала з татовим авто у гаражі, а пастись за містом або біля річки. Але під ялинкою я продовжувала знаходити книги, фломастери і цукерки — то не поні, але і такий варіант мене влаштовував.

 

Світлана, керівниця групи координації з телевізійним ТСН, 33 роки

Подарунки ТСН

У Діда Мороза я не вірила, мабуть, ніколи. Принаймні, я про це не пам’ятаю. Від дитячого садочка було розуміння, що той "Дід Мороз" на святі — перевдягнений дядько. В нас з братом батьки завжди питали, що хотілося б "під ялиноньку". Найцікавіше було перед Новим роком — шукати, де батьки ховають подарунки. Порадіти один раз, коли знайшов їх десь у схованці, а потім вдруге, коли вже 1 січня можеш абсолютно законно володіти і гратися.
Найкрутіше, що я колись знаходила під ялинкою — це іграшкова кухня. Вона була велика, металева, в ній відчинялися шухлядки, був набір мікропосуду, мийка, і навіть крутились ручки конфорок на плиті. А подарунок, який я мріяла отримати на будь-яке свято — це собака. Поки що чекаю.

 

Валерія, дизайнерка, 24 роки

Подарунки ТСН

В років 9 або 10 дуже хотіла машинку-перекидня на радіокеруванні, таку, як була у двоюрідного брата. Вона була така крута: мала величезні колеса і два кузова. Я писала листи Діду Морозу за пару місяців до Нового року, разів п'ять точно передавала через батьків і ще декілька — через бабусю. Батько хід мій зрозумів (та він і сам був не проти з такою машинкою пограти, але у мами були інші плани). Як результат, під ялинкою знайшла Барбі з картонним рожевим джипом. Більше листів Дідові не писала, бо, схоже, читати він не вміє... А машинку я досі хочу. 

 

Руслана, старша відеоредакторка, 25 років

Подарунки ТСН

Все йде з дитинства. У класі п’ятому я підсіла на згущене варене молоко. Яка це смакота! А тортик з вафлями та згущенкою... Іншого не потрібно. Які там супи та каші? Якщо вдома було згущене молоко, то лише ним могла і харчуватися весь день. Новий рік для 10-річної дитини — найбільш підходящий час для «маніпуляцій» батьками, в хорошому сенсі слова. Багато не думаючи, я загадала нібито Дідові Морозу ящик згущенки. Була впевнена, що подужаю його без проблем, і це буде якраз запас тижні на два. Батьки-реалісти розщедрилися на дві банки. Але все одно раділа я безмежно. Оскільки у сім’ї настільки полюбляла солодке лише я, то розуміла, що ці банки — лише мої. У перші дні січня я ходила по будинку з банкою згущенки і маленькою ложечкою та кайфувала. Зараз нам потрібні нові навушники, пальто, взуття і подорожі, а в 10 років для щастя було досить банки згущеного молока, теплої ковдри і "Один удома" по телевізору.

 

Анастасія, редакторка стрічки новин, 21 рік

Подарунки ТСН

З дитинства я була товариською дівчинкою і за будь-якої зручної нагоди, тягнула додому якихось тварин, бо аж надто хотіла чотирилапого улюбленця. Одного разу так старанно рятувала їжачка від дощу, що навіть заховала його за котлом у будинку. Втім, батьки швидко зайшли нашого гостя і я знову залишилася без домашнього улюбленця. Тому на кожне свято я просила Святого Миколая та Діда Мороза подарувати мені песика. Я уявляла, як щоранку буду прокидатися із ним та йти на прогулянку. Також я мріяла про двоповерховий будиночок для ляльок Барбі, який би охороняв мій цуцик. І, якщо останнє бажання втілилося в життя, то замість собаки я отримала декоративного кролика. Але про песика мрію й дотепер.

Андрій, редактор Проспорт, 24 роки

подарунки ТСН

Всі свої дитячі роки я отримував те, що замовляв — це були книги, всякі дрібниці та щось корисне. Але одного разу я замовив комп'ютер і мені Дід Мороз (в якого я навіть вірив) подарував годинник! Так, годинник був крутецький, але тоді моїм бажанням був не він. Я з усіх сил намагався показати йому захват і радість, але він побачив, що я не дуже зрадів такому презенту. Рік сліз, прохань і обіцянок — і я отримав те, що хотів. У мене був комп'ютер! Але в цілому цей старий виконував всі мої забаганки, за що я йому дуже вдячний.

 

Юлія, редактор розділу "Блоги", 28 років

Подарунки ТСН

Коли я була малою, щиро вірила у Діда Мороза і була впевнена, що він приходить до мене з цукерками і подарунками, поки я міцно сплю після тарілки маминого олів’є. Нічого конкретного я від Мороза ніколи не чекала, але постійно прибігала до ялинки, щоб перевірити, чи там раптом нічого не з’явилось раніше зазначеного часу.
Але як і всі діти, я хотіла отримати щось прикольне — наприклад, іграшку чи мультик на касеті. Та поки я мріяла, у Діда Мороза (тобто мами) щодо мене були інші плани, тому часто під ялинку я отримувала нові шкарпетки, защіпки для волосся і величезний пакет цукерок. Цукерки «знищувались» дуже швидко, шкарпетки були теплі, а защіпки гарні, тому претензій до мами-Мороза у мене не було. Та одного року я прокинулась дуже-дуже рано, а під ялинкою не було ані нових прикрас у волосся, ані цукерок, бо мама проспала і не поклала оте все добро вчасно. Так легенда про Мороза розвіялась, але я досі частенько отримую шкарпетки від мами під ялинку і просто обожнюю це.

 

Залиште свій коментар