17-річна українка виграла найбільшу у світі олімпіаду з німецької мови та розповіла, як їй це вдалося

Школярка також дала поради тим, хто вчить іноземні мови.

Випускниця чернівецької гімназії Діана Паневська здобула перше місце на найбільшій у світі олімпіаді для тих, хто вивчає німецьку як іноземну. Вона розповіла DW, як готувалася і які переваги надає перемога в конкурсі.

Діані Паневській 17 років. Вона з першого класу опановує німецьку мову в гімназії № 1 імені Шевченка в Чернівцях. Дівчина тричі перемагала на обласних олімпіадах із німецької мови. Всеукраїнський етап конкурсу кілька років не проводився, однак у 2018-му його поновили. Діана здобула перше місце і право взяти участь у фіналі міжнародної олімпіади (Internationale Deutscholympiade, IDO) в німецькому Фрайбурзі.

Україну в фіналі олімпіади представляли вперше. Наприкінці липня Діана Паневська здобула перемогу серед тих, хто володіє німецькою на просунутому рівні (B2).

DW: Що потрібно знати, щоб увійти до фіналу найбільшої міжнародної олімпіади з німецької мови?

Діана Паневська: Щоб перемогти на всеукраїнському рівні, який дає право взяти участь у фіналі, потрібно дуже добре писати, читати, говорити і сприймати на слух німецьку мову.

А для фінального етапу цього мало. У Німеччині журі спостерігало за тим, як ми вміємо працювати в команді, шукати компроміси, а також нашу креативність. Нас оцінювали не лише як знавців мови, а як особистостей.

DW: Як ви готувалися до олімпіади?

Діана Паневська: У школі ми мали вісім уроків німецької на тиждень. Цього достатньо, щоб добре знати мову. Але, звісно, я вчилася й у вільний час. Читала журнали і книжки, слухала новини. Писала твори, надсилала їх своїй вчительці Романі Фисюк і спілкувалася з нею у школі після уроків - тренувала усне мовлення.

DW: Які завдання були на фінальному етапі?

Діана Паневська: Завдань було три. Перше - індивідуальне: написати твір у вільній формі про Фрайбург і змайструвати творчий колаж - щось на кшталт стінгазети. Я писала свій текст у формі листа про студентське життя в цьому місті. Для підготовки нас водили на екскурсії. Я побувала в місцевому університеті, щоб зібрати матеріал.

Решту завдань ми виконували у групах по четверо людей. Спершу готували презентацію на тему спорту і робили усну доповідь. Моя група зробила це в формі ток-шоу. А потім повинні були за три хвилини вигадати спільну історію та розповісти її.

Два завдання з трьох були командні, хоча насправді кожна дитина змагалася за себе.

DW: Як відчувалось - критерії оцінювання були прозорими?

Діана Паневська: Нам пояснили заздалегідь, на що звертатиме увагу журі. Вони спостерігали за нами з першого ж заняття: наскільки активно всі працюють, як спілкуються в команді, чи здатні знаходити спільні рішення.

50 відсотків оцінки журі виставляло за письмову роботу, решту - за групові завдання. Усі учасники дуже добре володіли німецькою, але комусь не вдавалося шукати компроміси з командою, а хтось розгубився під час презентації й не міг зв'язати двох слів. Це вплинуло на результати. Спершу критерії оцінювання здалися мені дивними, але зараз, проаналізувавши все, я вважаю їх доволі прозорими.

DW: Що видалося найскладнішим?

Діана Паневська: Режим дня (сміється - Ред.). Сам конкурс видався мені не таким напруженим, як наші будні. Ми вставали о 6:30 і часто весь день не мали вільної хвилини. Відвідували заняття, лекції, дискусії, екскурсії… Водночас на підготовку до кожного завдання ми мали кілька днів. Неочікувано, адже на етапах олімпіади в Україні ми за один день виконуємо чотири види завдань.

DW: Яка була атмосфера? Ви відчували жорстку конкуренцію?

Діана Паневська: Я очікувала конкуренції, бо до Фрайбурга з'їхалися переможці з усього світу. Але коли я перезнайомилася майже з усіма 140 учасниками, то зрозуміла, що нікому не йшлося про перемогу будь-якою ціною. Всі були привітні. Ми подружилися й підтримували одне одного.

DW: Які переваги дає перемога на цій олімпіаді? Чи можна вступити без іспиту до німецького вишу або здобути стипендію?

Діана Паневська: Таких переваг немає. Але якщо подавати документи для отримання стипендії або вступу до німецького університету, приймальні комісії звернуть увагу на перемогу в олімпіаді.

До речі, одразу після церемонії нагородження до мене підійшов депутат Бундестагу і запропонував пройти практику в його офісі. Я дуже здивувалася і зраділа. Сподіваюся пройти цю практику, коли стану студенткою.

DW: З якою країною ви пов'язуєте свою майбутнє: Україною чи Німеччиною?

Діана Паневська: З Україною. Я хочу вивчати політичну економіку в Німеччині, але потім залюбки повернуся. Вважаю, що в нашої країни є великий економічний потенціал, щоб колись стати не гіршою за Німеччину.

DW: Ваша порада тим, хто вивчає німецьку мову?

Діана Паневська: Намагайтеся якомога частіше використовувати нові слова одразу після того, як вивчили їх. Адже вони швидко забуваються. Я роблю так: вчу й пишу твір, де використовую все нове, про що дізналася.

А ще користуйтеся німецькими ЗМІ. Читайте, дивіться, слухайте те, що вас захоплює. Коли вчитися цікаво, то є й мотивація займатися цим постійно.

DW: З чим ви асоціюєте Німеччину?

Діана Паневська: З велосипедами (сміється - Ред.). У кожному німецькому місті мене вражає кількість велосипедистів. У Фрайбурзі їх, здається, більше, ніж пішоходів. Шокувало, що пішоходи там повинні їх пропускати. Але за два тижні я майже звикла до цього.

А ще я вважаю німців привітними. Так приємно, коли йдеш вулицею і тобі усміхаються навіть незнайомі люди. Ну і, звісно, пунктуальність. На олімпіаді я це відчула: режим дня був розписаний похвилинно.

Зазначимо, міжнародну олімпіаду з німецької мови щодва роки проводять мережа культурних центрів Ґете-Інститут (Goethe Institut) спільно з Міжнародною спілкою вчителів німецької мови. Уперше її провели у 2008 році. У конкурсі беруть участь школярі та школярки, які вивчають німецьку мову як іноземну. Вони змагаються у трьох категоріях відповідно до рівня володіння мовою: А2, В1, В2. Переможцям у кожній категорії вручають золоту, срібну та бронзову медалі. Окремо присуджують Fairnesspreis - премію за соціальну активність. У 2018 році в фінальному етапі IDO взяли участь понад 140 молодих людей із 74 країн світу. Вік учасниць та учасників - від 14 до 17 років.

Нагадаємо, український школяр Валентин Фречка переміг на "Олімпіаді геніїв", яка відбулася у США. Він винайшов спосіб виготовляти папір з опалого листя. Фречка здобув золоту медаль, ще двоє українців - бронзові, і ще двоє посіли четверті місця.

ВідеоНа Всеукраїнській олімпіаді з робототехніки вигадували, як прогодувати людство у 21 столітті

Тривали змагання два дні. Свої розробки тут представили школярі віком від 8 до 16 років. Усі винаходи були об’єднані аграрною темою. Роботи мали переносити уявні овочі й фрукти. Найсильнішими виявилися команди з Дніпра та Києва. Вони матимуть змогу представити Україну на Всесвітній олімпіаді з робототехніки в Таїланді.

На Всеукраїнській олімпіаді з робототехніки вигадували, як прогодувати людство у 21 столітті