23 червня: цікаві факти, народні звичаї та прикмети

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Продовжуємо розповідати про свято Купала у матеріалі ТСН.ua.

Оскільки з наших матеріалів ви тепер знаєте, коли насправді слід святкувати Купала, продовжуємо розповідати про особливості цієї давньої слов’янської традиції. Дослідник української минувшини Василь Скуратівський розповідає, що на Купала молодь намагалася облити одне одного водою. Бо плавати у воді з деревцем, яке прикрашали намистом і стрічками та називали Мареною, а потім топили, не годилося. Такі дії могли накликати бурю.

На Купала триває ритуальний відгомін Зелених свят та Русалій, коли з певним острогом ставляться до духів сил природи та людей, які померли не своєю смертю. Приміром, на Закарпатті жінки плели на Купала вінки та несли на могили дітей, що народилися мертвими або померли до хрещення.

Існувало також кілька заборон щодо тварин, ймовірно, пізнішого періоду: приміром, не відпускали корів у поле. До тварин підпускали дитинчат. Це робили для того, щоб, мовляв, тваринам не могла нашкодити відьма. Подорожник, зібраний на це свято, вважався ліками од багатьох хвороб.

Чи був Купало божеством у давнину? Цього сказати однозначно не можна. Вперше Купало як божество згадується у Густинському літописі, проте у пантеоні богів київського князя Володимира, Купало не згадується. Тому фольклористи вважають, що Купало міг з'явитися в народних уявленнях як уособлення свята, що відбилося, наприклад, у піснях.

Додамо, що цьогоріч 23 червня розпочинається період ретроградного Нептуна.

Український народний прогностик:

  • Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника поблизу немає, через добу збереться на дощ.
  • Дощове літо — гнила зима.
  • Горобці зранку купаються у пилюці — по обіді буде дощ.

Читайте також: Коридор затемнень влітку 2020 року: як пережити

Залиште свій коментар

Вибір редакції