Сьогодні, 22 листопада – 7 річниця початку "помаранчевої" революції, яку президент Віктор Ющенко своїм указом офіційно назвав Днем свободи. ТСН.ua нагадує, як відрізнялося святкування цієї дати у різні роки
Сьогодні, у День свободи, на Майдані незалежності не буде гучних мітингів – суд заборонив на головній площі країни будь-які заходи. Не прийдуть туди й "символи" помаранчевої революції - Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, які нині перебувають у СІЗО. Не буде й баби Параски – старенька померла рік тому, через кілька днів після святкування 6-ої річниці. Не буде, скоріше за все, й "винуватця" Майдану Віктора Ющенка – на одному з останніх його виходів "у світ", коли він давав свідчення у суді проти Юлії Тимошенко, його закидали яйцями. Натомість екс-президент візьме участь в інтернет-марафоні "Революція. 7 років потому".
Замість мітингів будуть "вечірні гуляння", як охрестили анонсовані збори ініціатори святкування Дня Свободи – активісти Коаліції учасників помаранчевої революції. Цьогоріч гучно відзначити цю дату формально завадить "ялинка", яку саме в цей час збираються встановлювати на центральній площі країни. Офіційно лише через цю "важливу подію" КМДА попросила перенести святкування річниці Майдану на інші площі, на вибір - Європейську, Бессарабську і Контрактову. Буде ще й одне місце "святкування" - бютівці і нунсівці обіцяють разом зібратися під Лук'янівським СІЗО, у якому перебуває важкохвора Тимошенко.
Але складно назвати встановлення новорічної ялинки єдиною перешкодою для відзначення річниці Майдану. Як свідчить хронологія "святкування" цієї дати протягом останніх шести років, з кожним роком розмах гулянь мав стійку тенденцію до все більшої маргіналізації та віддалення від головного "героя" революції – людей, що стояли на Майдані.
Тож, нагадуємо, як забували Майдан самі політики.
2005 рік: Перша річниця – посмішки крізь зуби
Святкування першої річниці помаранчевої революції було масштабним. На Майдані зібралося близько п'ятдесяти тисяч людей з усієї України. Єдиний раз за всю недовгу історію святкування Дня свободи зі сцени виступали усі учасники подій річної давнини, у тому числі президент Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Обидва закликали до єдності, хоча чорна кішка між ними вже пробігла – за два місяці до річниці президент відправив уряд на чолі з прем'єром у відставку. Утім в цей святковий день ані Тимошенко, ані Ющенко не вдавалися до критики один одного.
"Я хочу спростувати безглузді чутки, що Тимошенко десь там проти Ющенка... Шановні друзі! Якщо ви десь хоч слово від мене почули, повірте мені... Це слово не може бути почутим. Тому що це президент, якого я разом з вами намагалася привести до влади. І ми зробили це з вами!" - у це важко повірити, але саме так тоді висловлювалася Тимошенко про Ющенка. Майдан підтримував її, голосно вигукуючи її їм'я.
Виступ Ющенка на Майдані почався зі слів: "Ну, ще раз крикніть "Юля!", і я готовий виступати!"
Він привітався з усіма політиками, присутніми на сцені, поцілувавши кожного з них, зокрема, і Тимошенко. Та у відповідь хитро посміхнулася й постукала його по спині. Президент запевнив присутніх, що ми "ідемо єдиною вірною дорогою – дорогою свободи, справедливості для кожної людини" і закликав до об'єднання.
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в своїй промові на Майдані також висловив впевненість, що "помаранчева" команда зможе перемогти, якщо й далі буде триматися разом.
А ще він наголосив, що не віддасть нікому своє свято...
2006 рік: Майдан вже без Ющенка і Тимошенко
Через два роки після помаранчевої революції Юлію Тимошенко остаточно усунули від влади. Прем'єром став опонент Віктора Ющенка на виборах - Віктор Янукович. На Майдан перші особи держави не вийшли. Святкування Дня свободи перемістилось у Маріїнський палац.
Все святкування відбувалось у закритому форматі "для обраних", Ющенко пафосно розповідав про незмінність реформ в Україні після "помаранчевої революції", а гості слухали концерт у виконанні зірок естради.
А тим часом на Майдані в цей день зібралося більше 2 тисяч людей. Біля монументу незалежності мітингувала героїня помаранчевого Майдану баба Параска, яка закликала Ющенка і Тимошенко до примирення, а на Майдані лунала пісня гурту "Ґринджоли" "Разом нас багато".
Юлія Тимошенко у цей день не з'явилась ні на Майдані, ні у Маріїнському палаці, бо перебувала у Брюсселі.
2007 рік: Річницю пригадали не більше 200 осіб
Не буде перебільшенням сказати, що святкування третьої річниці революції на Майдані було остаточно маргіналізованим - на "свято" зібралось лише близько двох сотень людей. Учасники тримали поодинокі державні та партійні прапори.
2008 рік: Майдан проміняли на Голодомор
2008 року День свободи дуже символічно збігся з іншою подією — Днем пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій, котрий щороку припадає на передостанню суботу цього ж місяця. Бажаючим відсвяткувати річницю помаранчевої революції на Майдані цього не дозволили. Тож, помаранчева влада власноруч поставила хрест на цій даті. Опоненти президента назвали цю акцію "панахидою по Майдану". На самій центральній площі зібралися лише польові командири Майдану – Тарас Стецьків, Юрій Луценко, Володимир Філенко та Микола Томенко. Разом з журналістами вони пройшлися по місцях "бойової слави".
У цей день президент Віктор Ющенко та інші чиновники взяли участь у панахиді й молитві по померлим від голоду. Була серед них і Юлія Тимошенко – вона після позачергових виборів до парламенту повернулася на посаду прем'єра, але її відносини з президентом ставали дедалі гіршими. Тож, Ющенко і Тимошенко молилися за померлих окремо.
Кум Віктора Ющенка, надреп Давид Жванія у цей день заявив, що президент не пройшов випробування владою, а всі досягнення Майдану зведені нанівець. Сам президент у цей день сказав, що їх із прем'єром Юлією Тимошенко роз'єднали погляди на втілення ідей Майдану.
2009 рік: Революцію перенесли в "Український дім"
Напередодні президентських виборів святкування Дня свободи відбувалося досить напружено. Захід, який організовував Секретаріат президента Ющенка, як і 2006 році, відбувся не на Майдані, а у закритому форматі. Президент вручив державні нагороди, виступив із промовою, потім послухав концерт. Пересічним громадянам не лишалося нічого іншого, як дивитися на святкування з великих екранів, встановлених на Майдані. "Помаранчева" влада продовжила власне відмежування від народу.
Та й у самій владі напруження зростало. Юлія Тимошенко, тодішній прем'єр, відмовилася брати участь в урочистостях, організованих Ющенком. Прем'єрка поширила заяву, у якій спрогнозувала, що Віктор Янукович "ніколи не буде президентом". "Янукович тоді так і не зрозумів, що він не просто програв президентські вибори, він саме тоді програв усі наступні, будь-які вибори. Бо в новій Україні, Україні "після майданній" такого президента просто бути ніколи не може", - заявила прем'єр.
Колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко у той день прогнозував, що після президентських виборів може відбутися повторення Майдану 2004 року, і у результаті "стануть актуальними радикальні перетворення".
2010 рік: "помаранчевий" Майдан став "податковим"
У день 6-ї річниці "помаранчевої" революції, українці знову вийшли на Майдан. Утім вийшли вони далеко не "святкувати". На площу їх вивів Податковий кодекс, прийняттю якого опиралися підприємці всієї України. Саме через це Майдан почали називати "Податковим".
22 листопада підприємці вирішили добиватись розпуску Верховної Ради і навіть взяли в облогу Адміністрацію президента, проте сам президент цього дня перебував у Брюсселі. Тож представникам бізнесу не залишилось нічого іншого, як подати звернення до президентської канцелярії.
Тож, як бачимо, святкування Дня свободи з кожним роком ставало все більш бутафорським і штучним. Виняток може становити лише останній, 2010 рік, коли на Майдан вийшла велика кількість підприємців. Утім, ця дата лише співпала з часом прийняття драконівського податкового кодексу, тож до Дня свободи "Податковий Майдан" прямого відношення не мав.
Політики, які стояли 7 років тому на Майдані, схоже, вже самі не знають, як "святкувати" цю річницю, і, звертаючись до розчарованих нині колишніх прихильників, їм стає все важче підбирати потрібні слова. У їхні пафосні промови майже ніхто не вірить, а говорити про здобутки "помаранчевої" революції останнім часом стало поганим тоном.
Люди ж, схоже, готові об’єднуватися і виходити на вулиці лише заради вирішення власних проблем – це яскраво показали протести підприємців, чорнобильців, афганців та інших категорій пільговиків. Підтримувати ж політиків на майданах вони вже не бажають.
А заради чого Ви б вийшли на Майдан? Беріть участь у голосуванні на сайті ТСН.ua
З підручника історії викинули "помаранчеву революцію" і внесли біографію Януковича