Аптечні “власні торговельні марки” ліків не гарантують безпеки споживачів, – експерти

Дата публікації
Перегляди
542
Час на прочитання
3 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
Аптечні “власні торговельні марки” ліків не гарантують безпеки споживачів, – експерти

Фото: Pexels

В останні роки найбільші аптечні мережі України підвищують прибуток за допомогою дешевих лікарських засобів, зареєстрованих під брендами власних торговельних марок (ВТМ).

Але низка галузевих експертів попереджають, що подальший розвиток цієї тенденції може призвести до тотального контролю з боку аптек за тим, до яких ліків мають доступ українці, пише Forbes Ukraine.

Як повідомляється у статті, найчастіше під брендами ВТМ в аптеках продаються так звані генерики – найбільш розповсюджені безрецептурні ліки, а також біологічно активні добавки та засоби гігієни. Для створення таких ліків аптеки укладають контракти з невеликими, маловідомими фармвиробниками, що готові пропонувати товар за ціною значно нижче ринкової в обмін на кардинальне зростання продажів. Здешевлення вартості закупівлі ліків для аптеки таким чином може сягати 60-70%. Ці гроші перетворюються на чисту маржу для продавця без зниження вартості продукту для споживача.

У поєднанні з відсутністю необхідності інвестувати в маркетингові кампанії така схема, як розповідається в статті Forbes, дозволяє аптечній мережі отримувати легкі надприбутки. В рамках цієї стратегії провізори зобов’язані в першу чергу пропонувати покупцю саме ліки власної торговельної марки. За це працівники аптек отримують бонуси до заробітної плати у розмірі до 50% від початкової суми.

Обсяги цього явища вже становлять конкуренцію для великих українських фармвиробників, кажуть співрозмовники Forbes. Фахівці підкреслюють, що це ставить під ризик гарантії якості та безпеки таких ліків для споживачів, адже великі фармацевтичні компанії багато інвестують в наукові дослідження, розробку продуктів та технології виробництва, тоді як під ВТМ часто реалізуються ліки сумнівного походження без дотримання вимог належного фармаконагляду.

“Аптеки зараз із закладів охорони здоров'я дедалі більше перетворюються на магазини. Ринкова влада переходить зараз до великих аптечних мереж; п’ять таких мереж займають більше 60% ринку. Вони можуть продавати пацієнту не той продукт, за яким людина прийшла чи який їй виписав лікар, а той продукт, який дає найбільшу маржу”, – каже експерт, що побажав залишитись анонімним.

В таких умовах, вважають дослідники ринку, контроль за якістю отримуваних пацієнтами популярних препаратів може значною мірою перейти від держави та перевірених виробників до комерційних директорів аптечних мереж, зацікавлених лише у швидкому прибутку.

Частка прибутку від ліків ВТМ у продажах великих аптечних мереж вже зараз становить від 10% до 15% – мова йде про мільярди гривень. Зокрема, комерційний директор мережі аптек “Подорожник” Андрій Паніматченко розповів Forbes, що виторг власної торгової марки Baum Pharm за 2023 рік приблизно склав 2 млрд грн: це більше 10% від загального минулорічного виторгу мережі у 18,9 млрд. Всього “Подорожник” керує трьома такими брендами, що охоплюють 400 найменувань ліків. Також власні схеми зі збільшенням прибутків на ВТМ мають мережі “АНЦ”, “9-1-1” та “Аптека Доброго Дня”.

Forbes відзначає, що ця тенденція вже пригорнула увагу регуляторних органів та законотворців, але до реальних кроків, здатних убезпечити пацієнтів від потенційно небезпечних препаратів, ще далеко.

“27 листопада 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до законодавства України про охорону здоров’я. В ньому йдеться, зокрема, про обмеження для медичних і фармацевтичних працівників, а також фахівців із реабілітації. Їм можуть заборонити вимагати й отримувати кошти чи іншу вигоду за рекомендації та призначення ліків. Це стосується, зокрема, і товарів під ВТМ. Однак станом на середину травня законопроєкт досі не розглядали”, – пишуть журналісти.

Наступна публікація