Захисні споруди об’єктів культурної спадщини пройшли випробування на міцність: вони витримали вибухи та "прильоти" російських ракет. Ба більше, столичним дизайнерам вдалося перетворити незугарні захисні куби на сучасні артінсталяції та елементи міського дизайну.
Над розробкою цих захисних споруд працювали Слава Балбек, архітектор, засновник і CEO balbek bureau, та Микола Віхарєв, директор архітектурно-конструкторського бюро "Віхарєв" (відомий відродженням історичної споруди на Подолі Дім Новікова). Своїм досвідом і напрацюваннями вони поділились із колегами під час міжнародної науково-практичної конференції під егідою UNESCO.
В умовах війни захист історичного надбання має бути системним, переконаний Слава Балбек: "Рішення для міського середовища мають бути естетичними: люди обожнюють свою вулицю, пам'ятки, хочуть бачити їх щодня, але бачитимуть захисні споруди. Тому до захищеної пам'ятки маємо додавати трошки інфографіки, абрис (контур), подати базову інформацію — що сховано під тим захисним кожухом. Так ми і зробили декілька проєктів, поєднавши захист та естетику".
Для Миколи Віхарєва інтеграція захисних споруд у міське середовище стала особистим викликом. Разом зі Славою Балбеком вони закрили від "прильотів" монументи засновникам столиці – Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді на набережній Дніпра та на Майдані Незалежності. Таке будівництво ще на початку війни профінансувала інвестиційна компанія Dovgiy Family Office та благодійний фонд родини Довгих "Можемо разом". Зазначимо, що вони системно беруть участь у захисті історико-культурних об’єктів Києва.
"Прикриваючи пам’ятник від обстрілів ми ніби перетворюємо його на купу будівельного сміття, всередині якого схований діамант. Це нормально з точки зору безпеки пам’ятки — ми її закамуфлювали, — пояснює важливість захисних споруд Микола Віхарєв. — Але місто втрачає естетику — люди не бачать своєї історичної ДНК. Захист пам’яток важливий для перемоги на культурному фронті, тому ми виробили естетичні міські рішення, які дозволяють користуватися захищеними та схованими історичними пам'ятками".
Нагадаємо, що пам’ятник Грушевському у центрі столиці благополучно переніс "прильот" поруч із ним 10 жовтня. Це був пілотний проєкт з відпрацювання технологій захисту київських пам’яток і монументів, підкреслив Слава Балбек: "Комплексність рішення спрацювала: вибухова хвиля знесла частину захисту з боку епіцентру вибуху, сам пам’ятник не постраждав, а за кілька днів ми відновили захисне прикриття".
Нагадаємо, у Києві під егідою UNESCO за підтримки Dovgiy Family Office відбулась міжнародна конференція для узагальнення досвіду порятунку історичних пам’яток під час війни. У заході з української сторони взяли участь представники Міністерства культури та інформаційної політики України, адміністрацій українських міст, зокрема Чернігова, Харкова, Одеси та Маріуполя, історичні пам’ятки яких найбільше постраждали від ворожих обстрілів.
Конференцію підтримали і зарубіжні партнери, зокрема представники Ради Європи та міжнародних організацій, які опікуються збереженням і захистом історико-культурного надбання у всьому світі.