Без виїзду і без бронювання: чому чоловіки 23–24 років опинилися в "сірій зоні"

В Україні сформувалася правова «сіра зона» довкола військово-облікового статусу чоловіків віком 23–24 років. Вони опинилися в розриві між державними обмеженнями та відсутністю захисних механізмів: виїхати за кордон вже не можуть, але й отримати бронювання на роботі їм заборонено.

Про це пише Судово-юридична газета.

Статус чоловіків 23-24 роки: у Міноборони визнали «сіру зону»

Офіційні роз’яснення ключових відомств, які отримали журналісти, свідчать про те, що в Мінекономіки та в Міноборони наявність проблеми визнають, однак наразі з цим нічого не роблять.

За чинною постановою КМУ № 57, пільговий перетин кордону дозволено лише молоді до 22 років включно. З досягненням 23 років ця можливість зникає. У МОН зняли з себе відповідальність і додали, що не мають прав, повноважень чи функцій, які впливали б на питання виїзду українських громадян за кордон.

Тому 23-річний чоловік, який залишається в статусі призовника, і водночас не підлягає загальній мобілізації, втрачає право на вільне пересування без жодних очевидних обґрунтувань.

Паралельно для цієї ж категорії повністю закрито доступ до економічного бронювання. У Департаменті мобілізації Міноборони пояснюють, що досягнення 23 чи 24 років не переводить людину автоматично у статус військовозобов’язаного — до 25 років чоловіки залишаються призовниками.

Оскільки стаття 25 Закону про мобілізацію та Порядок № 76 регулюють бронювання виключно військовозобов’язаних, 23–24-річні працівники випадають із процесу. Щобільше, у реєстрі «Оберіг» технічно не передбачено внесення даних про критичну важливість працівника-призовника, а окремої статистики щодо таких кадрів оборонне відомство не веде.

У Мінекономіки прямо визнали: впровадження бронювання для категорії 23–24 років навіть не розглядалося, а відповідні аналітичні матеріали чи протоколи нарад у відомстві відсутні. Система «Дія» автоматично відхиляє подібні заявки.

Міністерство посилається на те, що не зобов’язане володіти такою інформацією, оскільки уряд не надавав йому окремих завдань щодо опрацювання цього питання.

Спроба отримати роз’яснення від Кабінету Міністрів також не дала результатів. Секретаріат КМУ заявив, що не є розпорядником інформації за запитами стосовно діяльності інших державних органів, а також щодо інформації, яка потребує «аналітичної обробки даних» або «створення в інший спосіб».

У підсумку молоді фахівці критичних підприємств залишаються незахищеними державою, а профільні структури перенаправляють запити одна одній.

Проблема «сірої зони» потребує законодавчого втручання, адже міністерства діють лише в межах своїх повноважень. Для врегулювання ситуації нардепи мають або синхронізувати вік для вільного виїзду з мобілізаційним віком (25 років), або внести правки до статті 25 Закону про мобілізацію, надавши можливість бронювати призовників 23–24 років.

У разі відсутності змін та ігнорування «сірої зони», держава продовжить залишати економічно активну молодь у правовому вакуумі.

Бронювання в Україні 2026 — останні новини

Нагадаємо, поява у військово-обліковому документі чи застосунку «Резерв+» військово-облікової спеціальності з кодом 999 або 999097 та статусу «Солдат резерву» не позбавляє працівника можливості отримати бронювання та відстрочку.

Як пояснила експертка з трудового права Тетяна Шолкова, цей код передбачений для рядового, сержантського та старшинського складів і сам по собі не означає належності до оперативного резерву. Блокує бронювання лише окрема відмітка «Входить до складу оперативного резерву».

Для роботодавців код 999 не створює додаткових обмежень чи звітного навантаження. Направляти працівника до ТЦК для уточнення даних — навіть якщо раніше у нього була інша ВОС або підприємство приймає нового співробітника — не потрібно. Також через таку зміну не треба подавати додаток 4 до ТЦК, додаток 12 чи оперативні відомості до Пенсійного фонду.

Працівників із ВОС 999 бронюють і приймають на роботу на загальних підставах, спираючись на актуальні дані з електронного документа.

Крім того, в Україні планують посилити контроль за дотриманням правил бронювання працівників, зокрема в ІТ-секторі. Як розповіла міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук, держава перевірятиме компанії на можливі зловживання.

Типовим прикладом порушення є ситуація, коли компанія бронює певну кількість фахівців, а після подальшого скорочення штату залишає обсяг заброньованих без змін.