Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Бриндзя стала першим українським продуктом із географічною назвою: що це дасть українським вівчарам

Вівчарі виробляють продукт за чітко визначеним, традиційним рецептом.

Перший український продукт із географічним зазначенням зареєстрували в Україні. Ним стала гуцульська овеча бриндзя. Відтепер сир під такою назвою мають право продавати тільки мешканці високогірних районів Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, що виробляють продукт за чітко визначеним, традиційним рецептом. Яка ж вона справжня гуцульська бриндзя та що нововведення дасть українським вівчарам, у сюжеті ТСН.19:30.

Вівчарі від травня по вересень випасають овець на пасовищах на висоті 700 метрів над рівнем моря. Там їх доять і роблять з молока настояний, солений сир - бриндзю. Спуститися нижче ніяк, бо вакше бриндзя буде вже не тим продуктом, що пишаються гуцули.

"Вівця поїдає не тільки траву, а й ягоди, які ростуть в горах, гриби, різні кущики. Коли весь цей смак зібрати, виходить дуже смачне молоко, а відповідно сир та бриндзя", - каже голова Асоціації виробників високогірних карпатських сирів Анатолій Павлюк.

Рецепту бриндзі вже понад шість століть, кажуть гуцули, - відколи їхні прадіди оселилися у Карпатах та почали розводити овець. Свіженадоєне молоко вівчарі проціджують крізь ялинову гілку. Додають кляг - закваску зі шлунку теляти. Коли молоко звертається, його збивають. Так виходить гуцульський сир будз. Тож гуцули додумалися будз консерувати, перетираючи його із сіллю. Так і виходить легендарна бриндзя.

"Рік може зберігатися в бербеницях. Бербениця - це діжка із смереки", - пояснив вівчар Олексій Молдавчук.

Сир цей унікальний, а відтак заслуговує на "географічне зазначення" - тобто сир під назвою "гуцульська овеча бриндзя" відтепер мають право виробляти та продавати тільки мешканці високогірних районів Закарпаття, Прикарпаття та Буковини за чітко визначеним, традиційним рецептом. "Це і особлива автентична порода овець, високогіря карпатське. Особливий клімат, рослини. Ну і ноу-хау виробників, як працювати з молоком, виготовляти сир", - пояснила національний експерт проекту ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень України Ганна Антонюк.

Відео Гуцульська овеча бриндзя стала першим українським продуктом, що має географічне зазначення

На рівні з пармезаном та рокфором. Перший український продукт із географічним зазначенням зареєстрували в Україні. І це - гуцульська овеча бриндзя. Відтепер сир під такою назвою мають право продавати тільки мешканці високогірних районів Закарпаття, Прикарпаття та Буковини, що виробляють продукт за чітко визначеним, традиційним рецептом. Яка ж вона - справжня гуцульська бриндзя та що нововведення дасть українським вівчарам – з'ясовувала ТСН  

Гуцульська овеча бриндзя стала першим українським продуктом, що має географічне зазначення

Те, що для України вперше, у світі практикують давно. Пармеджано-реджано - закон дозволяє називати лише той сир, який виготовляють у певних північних провінціях Італії. Що не зроблено в околицях французьского міста Коньяк, може називатися тільки бренді. Справжнім Шампанським вважається тільки те, що родом з французьского регіону Шампань.

Першим сиром у світі, який отримав географічне зазначення став Рокфор. Печери біля цого маленького французького селища подарували гурманам однойменний овечий сир з блакитною пліснявою і тепер своїм добробутом тамтешні мешканці завдячують саме сиру.

Українським гуцулам таке нововведення потрібне, як повітря: важка праця на полонині нині вкрай обесцінена, поголівя овець стрімко зменшуються. "Зараз ціна овечої бриндзи в середньому 200 гривень за кілограм, а повинна коштувати 300-400 грн", - каже вівчар Олексій Молдавчук.

Завдяки "географічному зазначенню" будуть і гроші, і туристи, зрештою гуцули збережуть своє прадавнє ремесло. "Переваги – це впевненість споживача в тому, що цей продукт вироблений в окремому регіоні, з дотриманням певних технологій виробництва і що це продукт автентичний", - розповів керівник підрозділу з питань євроінтеграції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Олександр Лозовицький.

Тим часом експерти проекту системи географічних зазначень України вже чекають на нові заявки: найперше від виробників "гуцульської коров'ячої бринзи", "мелітопольської черешні" та "херсонського кавуна".

Кореспондентка ТСН Алла Пасс.

Залиште свій коментар

Вибір редакції