Кримський режисер за місяць до початку турніру відмовився від їжі: він вимагає відпустити усіх українських політв'язнів, яких незаконно утримує путінський режим.
14 червня у Росії стартує Чемпіонат світу з футболу. Подібні спортивні події виходять за рамки змагань на аренах: часто вони супроводжуються скандалами всередині країни. Згадати хоча б минулий турнір у Бразилії, який минав під протести місцевого населення через смерті на будівельних майданчиках спорткомплексів.
Для України Мундіаль, який відбуватиметься на території країни-агресора, має своє значення. На офіційному рівні держава трактує цей захід як один із інструментів російської пропаганди. Зокрема, про це заявляв президент Петро Порошенко.
“Це не має нічого спільного зі спортом. Це – питання геополітики”, - говорив він у травні в інтерв’ю німецькому виданню Focus і наголошував, що Росія використає цю подію, “аби хоч трохи відбілити заплямовану репутацію”.
На дипломатичному рівні змагання, крім України, вирішили бойкотувати Фінляндія, Австралія, Японія, Данія, Ісландія, Велика Британія, Польща, Швеція.
Надання права проводити змагання подібного рівня - це не лише справа грошей чи бажання популяризації спорту. І стосується вона не тільки суто спортивних організацій, таких як МОК чи ФІФА. У глобальному значенні це ще й визнання країни-господаря як повноправного члена світової спільноти. Певною мірою це є винагородою, оскільки за право приймати чемпіонати борються кілька країн.
Тим часом Росія продовжує військову кампанію на Донбасі, тримає в окупації Крим, а у тюрмах - десятки українських бранців за сфальсифікованими справами. Попри це, світ готується до “свята футболу”.
Чемпіонат на крові
Ця ситуація стала поштовхом для українських митців ввести у нібито лише спортивний дискурс питання визволення українських заручників. Зокрема, режисера Олега Сенцова, який голодує від 14 травня в колонії за Полярним колом. Він домагається визволення усіх бранців Кремля. Уже більше 80 днів голодує інший кримчанин - Володимир Балух.
Художник Андрій Єрмоленко зробив серію так званих “антибанерів” до ЧС-2018, показавши своє бачення цього чемпіонату через війну на Донбасі та в Сирії. Картинки з футбольного поля він окривавлює, відсилаючи до злочинів, які скоїла Росія на полях битви. Так, “футболіст” в нього збиває малазійський літак, а “зелений чоловічок” охороняє ворота.
Posted by Andriy Yermolenko on Tuesday, June 5, 2018
Волонтери з Infornapalm на основі цих плакатів зробили коротке відео із закликом бойкотувати турнір, оскільки, на їхню думку, його відвідування є підтримкою агресивної політики РФ..
Художник вважає ЧС одним із важелів, який має залучатися до привернення уваги до заручників.
“Захотілось привернути увагу і не тільки показати, що цей чемпіонат – на крові, але й зробити щось для хлопців у застінках”, - пояснив він мету свого мистецького акту.
Креативний директор агенції PROVID Влад Галяпа також долучився до акції #saveolegsentsov, зробивши плакат, пов’язаний із ЧС в Росії та українськими політв’язнями. За його словами, першочергово аудиторією його роботи є Facebook-спільнота.
“Вирішив зайвий раз привернути увагу до абсурдності ситуації з Чемпіонатом світу та політв'язнями. Назвати їх імена – особливо ті, які зовсім не звучали у інфополі. Мені здається, це важливо”, - зазначає він, додаючи, що йому було важливо висловитися.
“Можливо, хвилею дійде до тих, хто може вплинути на ситуацію, або стане комусь у нагоді. Коротше кажучи, принцип краплі в океані”, - пояснює Влад.
Він також наголошує, що постери та лайки в соцмережах не є важелями, які впливають на глобальні рішення, такі як звільнення заручників.
“Але це не привід скласти руки і не робити нічого. Що більше уваги приділяється цьому, то більша кількість людей замислиться, що так просто не має бути – і висловиться зручним для неї способом, щo сталіше триматиметься промінь світла на цьому питанні, то більше шансів, що бодай один із реальних важелів зсунеться з місця”, - каже Влад.
#SaveOlegSentsov. Як реагують активісти у всьому світі
У містах України та у 35 країнах світу відбулася низка акцій, присвячених звільненню українських політв’язнів. Метою організаторів та учасників було звернути увагу лідерів країн та місцевого населення на проблему.
17 травня актори зібралися під російським посольством в Києві та прочитали документальну п’єсу про абсурдний судовий процес над українцем. Акції також відбувалися і на Майдані Незалежності. На останній з них, 9 червня, Римма Зюбіна, Ахтем Сеітаблаєв, Андрій Хливнюк, Сергій Кузін та інші відомі діячі декламували уривки з оповідань Сенцова.
Українці за кордоном також намагаються звернути увагу на проблему. Наприклад, на захід через оголошення голодування режисером зібралася українська громада у Любляні.
“Про Олега Сенцова, як і про інших заручників Кремля майже ніхто нічого не знає, в мейнстрімових ЗМІ тема України зникла ще 2014 року. Є великий вплив проросійської пропаганди, зокрема на словенському телебаченні. Ми звернулися до посольств та ЗМІ, але ми сприймаємося як такі собі маргінали, майже «неонацисти», - розповідає учасниця акції Інна Демченко-Фреліх. Жінка займається громадською роботою від 2014 року - з Євромайдану. Вона пояснює, що активісти планували донести інформацію до місцевого населення, оскільки на словенському телебаченні про Україну не згадують за межами корупційних скандалів.
Ґіорґі Марджанiшвiлi був одним із організаторів акції на підтримку Сенцова у Тбілісі. Він вважає, що такі заходи потрібні для привернення уваги медіа та політичних фігур.
“Акція не може нічого змінити, але це перший крок для вирішення проблеми”, - наголошує він і додає, що такі дії є частиною протистояння російській агресії.
“Це боротьба проти режиму Путіна та його маріонеток, які роблять все так, як їм заманеться, - пояснює свою мотивацію виходити на протести Ґіорґі. - Олег вирішив віддати своє життя не для власного блага, а за всіх політв’язнів, які перебувають в РФ. Це дуже героїчний крок, люди не повинні заплющувати очі”.
Масштабна та видовищна акція відбулася у Нью-Йорку у травні: півсотні її учасників вийшли на Таймс-сквер з вимогою звільнити Сенцова з ув'язнення. Кілька людей одяглися у тюремні роби і сіли посеред вулиці з пісочним годинником у руках.
У Канаді місцева українська громада вирішила використати саміт лідерів G7, який відбувався у країні, для того, щоб зпривернути увагу як політиків, так і загалом суспільства до ув'язнення українця у Росії.
Вадим Христюк, який наразі вчиться у Канаді, організував акцію протесту у Квебеку. Він вважає, що вплинути на глобальні процеси можна й діями знизу.
“Усі учасники нашої акції підтримували вимоги Олега, а також нагадували, що агресія російська на сході триває і Крим залишається окупованим. Якби ми не скористалися нагодою нагадати про це ЗМІ, це було б помилкою”, - зазначає Вадим.
“Що спонукає мене виходити на підтримку Олега та інших політв’язнів і полонених? Ті чесноти на яких тримається світ любов, доброта, чесність, справедливість, а також розуміння цінності людського життя”, - пояснює свій особистий мотив активіст.
Реакція в Росії
Попри те, що в цій країні звикли відповідати силовим придушенням на антипутінські мітинги, акції на підтримку Олега відбувалися і на її теренах.
Письменниця Аліса Ганієва вирішила доєднатися до глобальної акції #SaveOlegSentsov та організувати захід у Москві 2 червня. На заваді стояли нові правила проведення публічних заходів в містах-господарях ЧС з футболу: людей почали затримувати та виписувати їм значні штрафи. Навіть одиночні пікети потрібно було погоджувати із владою.
“У повідомленні владі, для полегшення узгодження, я вказала невелику цифру ймовірних учасників - всього 50 людей. Однак нам все одно було відмовлено, мовляв, ми своїм пікетом будемо заважати проходу громадян в центрі Москви. Жодного альтернативного майданчика вони не запропонували, що кричуще порушило федеральний закон”, - розповідає активістка про організацію. До слова, вона подала скаргу на рішення, однак програла суд і днями на неї чекає засідання в Московському міському суді.
Акцію довелося провести “у форматі інтерв’ю”, збиралися на неї “кулуарно”, зв’язуючись через особисті повідомлення - щоб не привертати увагу поліції.
Владимир Балух – 77-й день голодовки. Олег Сенцов – 21-й день голодовки. Александр Шумков – 11-й день голодовки....
Posted by Alisa Ganieva on Sunday, June 3, 2018
“Ні я, ні інші учасники не боялися ні затримань, ні адміністративного арешту, ні штрафів (деякі з нас вже їх отримали). Це не так важливо, коли йдеться про життя, смерть і свободу Олега Сенцова і декількох десятків інших політв'язнів”, - наголошує Аліса.
Головна ідея акції, за її словами, полягала у зверненні до іноземної громадськості, а через неї - до міжнародних гравців, які реально могли б вирішити долю Сенцова.
“На жаль, простий пікет в Росії цю мету не наближає, на думки власних громадян Путіну, тим паче після виборів, особливого діла немає. А ось суспільний настрій на Заході напередодні Чемпіонату світу - зовсім інша справа”, - пояснює письменниця.
На подію прийшло 20 людей, однак активістка зауважує, що акція “отримала максимальне освітлення, що було важливіше”. До протесту долучилися письменники, перекладачі, вчені та інші інтелектуали, в тому числі, відомий режисер Борис Хлєбніков.
“Люди прийшли з плакатами, гаслами, в футболках з портретом Сенцова. Говорили не лише про Сенцова, а й про всіх українських політв'язнів, заради яких той зараз голодує. Після інтерв'ю журналістам частина людей вирушила з плакатами до пам'ятника Тарасу Шевченку, інші - до Окуджави, а треті (і я з ними) пішли центром Москви, роздаючи листівки з текстом кінокритика Антона Доліна про Сенцова - тезова інформація про те, хто він, і чому сидить, - розповідає вона про акцію. - Сумно, що багато перехожих відверталися, ховали руки, але були й такі, які з цікавістю вчитувались в листівки, а то і дякували, зізнавалися, що знають про справу Сенцова. Небайдужість до цього процесу в Росії, на щастя, теж є, хоч і мало”.
10 червня на проспекті Сахарова у Москві відбувся вже великий узгоджений мітинг проти репресій в Росії, де зібралося близько трьох тисяч осіб. За словами Аліси, на ньому було присутньо багато людей, які вийшли із закликом повернути Сенцова та інших українських політв'язнів на Батьківщину.
“Пішов другий місяць голодування Олега Сенцова, разом з ним голодує і кілька інших українських політв'язнів, до яких приєднуються і російські політв'язні. Дуже хочеться вірити, що цей, хай не дуже відчутний, але невідступний і залізний натиск, колективні звернення, увага лідерів інших країн, зіграють свою роль, і всі незаконно засуджені опиняться на волі. А Олег Сенцов буде жити і ще зніме не одну картину”, - підсумовує письменниця.
Про абсурдний процес над українцем у Росії також зняли фільм. “Медіазона” у вільному доступі оприлюднила роботу Аскольда Курова “Процес” на своєму сайті.
“Ми примусимо грати Росію за правилами”
Що стосується ультрас українських клубів, то їхня загалом негативна позиція щодо турніру в Росії була зрозумілою ще на етапі участі збірної у відборі до фінальної стадії. Коли стало відомо про голодування Олега Сенцова, представники вболівальників “Динамо” записали відео зі зверненням до “всього футбольного світу”, в якому розповіли про ув’язнених українців у Росії.
Один із учасників зверння - Олексій Тавлуй - у підписі до ролика наголошує, що потрібно використовувати усі шанси для звільнення заручників Кремля.
Якщо є хоча б мінімальні шанси під чемпіонат світу з футболу витягти наших хлопців з мордорських таборів, вина яких лише в тому, що вони українці (яких за москвинською версією не існує), їх треба використати. Дуже шкода, що головна цінність у людства гроші і увесь цивілізований світ їде веселитись і бухати до нового фюреру на цей чемпіонат, як у 1936-му вже їздив на Олімпіяду до Гітлера. У Сенцова сьогодні 19-й день голодування. Знялися з друзями у відео. Не знаю, як саме це відео допоможе, але це великий проект, в якому приймає участь багато хто. Головне, щоб ці відео бачили ті, чиї збірні і вболівальники їдуть подивитись на берьозкі і купити собі по ушанкє і матрьошкє.
Posted by Oleksii Tavlui on Friday, June 1, 2018
За офіційними даними FIFA, близько 6 тисяч квитків на ЧС у Росії було виділено для українських уболівальників. Уточнених даних, з яких регіонів поїдуть люди, в організації не надали.
МЗС України тим часом попередило громадян, що перебування на території Росії становить серйозну загрозу для їхньої особистої безпеки. "Російські силові структури та каральні органи вдаються до затримань та звинувачень у шпигунській або терористичній діяльності", - йдеться у заяві відомства.
Олег Сенцов, який голодує від 14 травня, був незаконно засуджений в Росії саме за “тероризм”. Через вигадані звинувачення він наразі перебуває у колонії за Полярним колом: суд ув’язнив його на 20 років.
Аліна Денисенко