Церковне свято 18 січня: Хрещенський Святвечір або Голодна кутя

Дата публікації
Перегляди
15к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Церковне свято 18 січня: Хрещенський Святвечір або Голодна кутя

18 січня християни східного обряду святкують Надвечір'я Богоявлення або Хрещенський Святвечір / Фото: pixabay.com

18 січня в православному календарі — Надвечір’я Богоявлення, Хрещенський Святвечір або “Голодна кутя”.

Яке сьогодні церковне свято: що таке Голодна кутя

18 січня православна церква святкує Надвечір’я Богоявлення, яке також називають Хрещенським (Другим) Святвечором або “Голодною кутею”. Відразу після цього свята, 19 січня, святкується Водохреще (Богоявлення) — останнє в різдвяному циклі.

В Україні Хрещенський Святвечір часто називають саме “Голодна кутя”, а все тому, що протягом усього дня віряни постять. Дозволяється лише пити воду. За святковий стіл сідають з появою на небі першої вечірньої зірки. А на вечерю готують тільки пісні страви, серед яких особливе місце належить куті. Її, на відміну від різдвяної, роблять простою, заправляючи лише медом та маком. За традицією на столі повинна стояти непарна кількість страв: риба, вареники з грибами та капустою, пісний борщ, пісні голубці, млинці на гречаній муці, узвар.

Після вечері діти “виганяли кутю”. Йшли на вулицю, стукали палицями по кутку будинку і примовляли:

Тікай, кутя, із покуття,

а узвар — іди на базар,

Паляниці, лишайтеся на полиці,

а «дідух» — на теплий дух,

Щоб покинути кожух!

А ще увечері всією сім’єю йшли на город чи за хату, щоб спалити Дідуха. Попіл потім розвіювали, щоб городина вродила.

Традиція освячення води 18 січня

18 січня, на Голодну кутю, готують лише пісні страви

Головний символ Водохреща — вода. Її починали освячувати ще 18 січня. Навіть вважалося, що освячена перед Голодною кутею вода має більше цілющих властивостей, ніж та, яку освятять 19 січня. Освячує воду священник після святкової молитви. Потім люди забирають воду собі додому, набираючи її в глечики. Вона повинна стояти до наступного року. Цю воду пили, лікуючись від різних хвороб, нею кропили оселю.

В різних регіонах України існували свої традиції, пов’язані з окропленням оселі освяченою водою. В західній частині Поділля, наприклад, старша дочка або сама господиня брали ложку борошна і замішували в мисці тісто на цій воді. Ним на стінах будинку малювалися хрести, які захищали від нечистої сили.

А ось на Наддніпрянщині освячену воду приносять додому, господар робить з сухих трав і квітів кропило, набирає ним воду і кропить будинок та всіх членів сім’ї. За ним іде дитина з крейдою. На місці, яке господар покропить, вона малює крейдою хреста. 

Народні традиції на Хрещенський Святвечір 18 січня

Ще однією цікавою традицією на Хрещенський Святвечір та Водохреще вважається купання в освяченій воді. Відома вона ще з часів Київської Русі, проте поширилася по всій території країни лише в XX столітті. Ставлення ж церкви до купання завжди було неоднозначним. В Біблії немає згадки про такий звичай на цей день, а слов’яни ще в дохристиянський період вважали воду місцем духовного очищення людини. 

В Біблії немає опису традиції купання в освяченій воді, але за звичаєм люди намагаються очиститися духовно / Фото: pixabay.com

Народні прикмети 18 січня

  • 18 січня снігопад — до хорошого врожаю меду та гречки.
  • Рано вранці випав сніг — вродить рання гречка, вдень пішов сніг — чекай урожаю середньої гречки, якщо сніг пішов ввечері, значить буде багато пізньої гречки.
  • Вночі з 18 на 19 січня безхмарне небо — на врожай гороху.
  • Яскраво світять зорі — вродить зерно.
  • 18 січня голосно гавкають собаки — на велику кількість дичини в лісі.

Що не можна робити 18 січня

  • Забороняється лаятися та сваритися з близькими, друзями.
  • 18 січня не можна змішувати звичайну воду з освяченою, а під час набирання води не думайте про погане.
Наступна публікація