Частина українців зможе отримати безкоштовне житло: хто в списку та які умови

В Україні визначили перші п’ять міст, де побудують соціальне житло для тих, хто втратив домівки через повномасштабну війну. Зокрема, таке житло побудують у Кропивницькому, Кременчуці, Львові, Миколаєві та Житомирі. Соціальне житло передбачає пільгові умови для тих, хто матиме право там жити.

Більше про це ТСН повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

У п’яти українських містах з’явиться перше соціальне житло: хто матиме право там жити

Кропивницький, Кременчук, Львів, Миколаїв та Житомир стануть першими містами, де реалізують проєкт із будівництва нового фонду соціального житла за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). На це виділять 400 мільйонів євро. Перші 100 мільйонів Україна вже отримала.

Будівництво нового житлового фонду під соціальну оренду стартує паралельно із розробкою профільного законодавства. У ньому пропишуть категорію житла соціального призначення.

Ухвалити цей закон мають наступного року. Європейські партнери вирішили надати кошти ще до того, як ухвалять закон, оскільки величезна кількість українців втратила свої домівки через війну.

«Станом на зараз, п’ять громад-фіналісток пройшли кілька етапів відбору, який Європейський інвестиційний банк проводив спільно з профільним міністерством. Спочатку надійшло 25 заявок від громад, які хочуть побудувати соціальне житло, з них відібрали вісім, а до фіналу дійшли п’ять. Фінансові моделі цих п’яти громад зараз направлені до Міністерства фінансів, яке оцінить їхню фінансову стійкість, після чого ЄІБ розпочне фінансування», — повідомила Шуляк.

Для цього проєкту українцям будуватимуть нове житло. Воно залишатиметься у власності громад.

Хто матиме право на соціальні квартири

Рішення щодо того, хто саме отримає дах над головою, за якою вартістю та на яких умовах, місцева влада ухвалюватиме самостійно. Проводитимуться голосування на сесіях рад. Однак є перелік категорій, які матимуть пріоритет на соціальне житло:

• багатодітні родини;

• люди з інвалідністю;

• родини військовослужбовців;

• родини загиблих захисників;

• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Якщо статки родини дозволятимуть скористатися іншими програмами, наприклад, пільговою іпотекою чи житлово-будівельними кооперативами, родини не зможуть претендувати на соціальне житло.

На соціальні квартири зможуть претендувати українці, які втратили своє житло і не мають достатніх доходів, аби винаймати житло за повну ціну.

«Вартість такої оренди в середньому становити не більше 25-30% доходу родини. Але з усім тим вона буде формуватися для кожної родини окремо. Будуть сімʼї, або громадяни, які зможуть скористатися соціальною орендою навіть безкоштовно», — наголосила Шуляк.

У перших п’яти громадах відпрацьовуватимуть модель соціального житла в Україні. Надалі це дозволить удосконалити механізм та розширити фонд соціального житла в країні.

Як не втратити право на державну компенсацію за житло

Нагадаємо, відсутність належно оформленого права власності залишається однією з найпоширеніших причин відмови українцям у державній допомозі за програмою «єВідновлення».

Попри те, що з понад 342 тисяч постраждалих об’єктів допомогу або сертифікати вже отримали 196 тисяч родин на суму 89,7 мільярда гривень, виплати залишаються недоступними для двох категорій: власників неприватизованого житла та господарів нерухомості з документами, оформленими до 2013 року.

Головна юридична перешкода полягає в тому, що відомості до 2013 року зберігалися лише на паперових носіях у БТІ. Якщо ці дані не перенесені до сучасної цифрової бази, житло є «невидимим» для системи «єВідновлення». У разі повного руйнування об’єкта приватизувати його заднім числом юридично неможливо, через що держава не зможе нарахувати компенсацію.

Щоб убезпечити майно та гарантувати виплати, необхідно заздалегідь внести відомості про нього до Державного реєстру речових прав (ДРРП). Перевірити наявність запису можна через портал «Дія», ЦНАП або нотаріуса. Для приватизації та реєстрації слід подати до ЦНАПу чи органу приватизації заяву зі старими документами, отримати свідоцтво про право власності та обов’язково зареєструвати його в ДРРП.