Четверо батьків загиблих Героїв Небесної Сотні стали волонтерами АТО

Четверо батьків загиблих Героїв Небесної Сотні стали волонтерами АТО

Справа Майдану триває і триватиме, доки Україна не стане такою, про яку мріяли загиблі – кажуть вони.

Четверо батьків Героїв Небесної сотні після подій на Майдані стали волонтерами. Їхні діти Назар Войтович, Тарас Слободян, Устим Голоднюк та Ігор Костенко загинули, виборюючи свободу в центрі столиці, а рідні тепер допомагають чужим дітям, які боронять Україну на фронті, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Вони кажуть, що зазвичай діти продовжують справу батьків, а в них вийшло навпаки. Але працюють тепер і за себе, і за загиблих. Володимир Голоднюк тепер радіє за винахід народних умільців, які вдосконалили кулемет, а Ігор Слободян показує харчі, які підготували для бійців передової. "Ці всі вареники домашні. Це робили персонально працівники одного з управлінь обласної ради. Весь колектив, вони всі працювали", - пишається він.

Четверо батьків героїв Небесної сотні на згадку про синів допомагають бійцям на передовій

Четверо батьків героїв Небесної сотні на згадку про синів допомагають бійцям на передовій

У своєму кабінеті в Тернопільській обласній раді Слободян збирає трофеї війни - відстріляний тубус від гранатомета, осколки від артилерійського снаряда. Поряд стоять фотографії загиблого Тараса. Перед Майданом батько і син посварилися і один одному навіть не телефонували. Про смерть сина Ігор дізнався в березні 2014 року – Тарас вважався зниклим безвісти, його тіло знайшли в лісі на Сумщині, в чужому одязі, але з паспортом у кишені. Експертиза показала, що хлопцю вибухом відірвало руку. Батько ж упевнений, що сина вбили "тітушки", але слідство довести цього не може – немає свідків. "Це не пускає. Болить мені весь час. Щось я не доробив, щось я не допрацював, щось не договорив. З цим треба жити вже", - каже він.

Батьки студента і журналіста Ігоря Костенка зберігають до дрібниць усе, що нагадує про сина, який загинув на Інститутській 20 лютого. Самі вони були тоді в Росії на заробітках. "За Майдан була велика гордість. Я це ставив в приклад росіянам, що ви так не можете", - каже батько загиблого. Мати ж за три роки не випрала жодної речі сина, бо хоче, аби все лишалося, ніби він поруч. Під світлини Ігоря батьки постійно підкладають цукерки, бо хлопець їх дуже любив. "Повні кішеньки тих фантиків, то ми їх не виймаємо. Це пам'ять про нього", - кажуть вони. Їхню вулицю у селі вже майже три роки як перейменували на честь, але на будинку лише український прапор – без таблички з адресою. Просто, кажуть, не хочуть вірити, що сина немає.

А наймолодший Герой Небесної Сотні Назар Войтович до Майдану допомагав батькові зводити будинок. Після смерті єдиного сина Юрій Войтович до роботи жодного разу не брався. Назару було 17, рідні на столичний Майдан його не пускали, але за день до розстрілу на Інститутській, передаючи речі для майданівців, хлопець таки сів в автобус. "Він такий і поїхав – в цій куртці, шапці. Потім я його на впізнав по шалику. А там взагалі його неможливо було упізнати", - каже Юрій Войтович. Найцікавіше, твердить він, що за чотири місяця до смерті, ще до початку Майдану, Назар на тканині намалював карту України з військовими шевронами та і червоним сходом, ніби щось відчував.

Тепер батьки загиблих майданівців працюють для фронту АТО. "Я вважаю, що Майдан іще йде. І поки Україна не стане державою, за яку мріяли, гинули, стояли – до тих пір він буде відбуватися. Ця Революція Гідності продовжується", - каже батько загиблого Устима Володимир Голоднюк.

Кореспондент ТСН Мар'яна Бухан

Повʼязані теми:

Наступна публікація