"Чому б Ілону Маску не могла бути цікава Україна?": інтерв'ю з заступником керівника ОПУ

"Чому б Ілону Маску не могла бути цікава Україна?": інтерв'ю з заступником керівника ОПУ

Фото: ТСН.ua

Офіційно Україна на інавгурації Джо Байдена буде представлена на рівні посла — так само, як і інші держави.

Світ на порозі інавгурації 46-го президента США, демократа Джо Байдена. Напевно, це один із небагатьох американських лідерів, який так добре знає Україну. На інавгурації у Вашингтоні, 20 січня, офіційний Київ буде представлено на рівні посла, як і більшість інших країн. 

То на що сподіватися Україні у відносинах зі Сполученими Штатами, коли практично вся їхня увага буде зосереджена на внутрішньому порядку денному? Про це у другій частині інтерв'ю ТСН.ua поговорив із заступником керівника Офісу президента України Ігорем Жовквою, який опікується зовнішньополітичними питаннями. 

"Чому б Ілону Маску не могла бути цікава Україна?": інтерв'ю із заступником керівника ОПУ Ігорем Жовквою

"Чому б Ілону Маску не могла бути цікава Україна?": інтерв'ю із заступником керівника ОПУ Ігорем Жовквою

- Як на саміті НАТО восени буде представлена Україна? 

- Наскільки мені відомо, ще немає ані точної дати, ані формату саміту. Але ж, власне, це саміт держав-членів НАТО. Проте, дійсно, як правило, під час самітів відбуваються заходи для держав-партнерів НАТО, й одним із них, безумовно, є Україна. Ми ще не бачили остаточного формату цих заходів. Сподіваємося, що в межах саміту НАТО відбудуться відповідні заходи і для держав-партнерів. До речі, навіть в умовах позиції, яку має Угорщина, думаю, очікуються певні механізми, щоб відбулися відповідні засідання членів НАТО і партнерів на найвищому рівні. Наприклад, для України та Грузії. Тому будемо очікувати таких пропозицій і готуватися. Ще раз наголошу, ми будемо виконувати своє практичне домашнє завдання. А у нас його достатньо. 

- Грузія реально може отримати ПДЧ раніше за Україну? 

- Знову ж таки, є багато спекуляцій з цього приводу. Я б не гнався за термінами, а, радше, гнався за практичними результатами. На жаль, я не володію детальною інформацією, наскільки Грузія виконує своє домашнє завдання. Очевидно, досить непогано, якщо є такі голоси й думки. Ми тільки порадіємо за нашого партнера. Україна не має концентруватися на тому, з Грузією, чи без Грузії. Ми маємо виконати всі передумови зі свого боку, щоб таке рішення отримати.

- Чи може Україна стати членом НАТО й без ПДЧ? У рішенні Бухарестського саміту закріплено, що Україна і Грузія стануть членами Альянсу. Але сам формат ПДЧ було запроваджено відносно нещодавно. 

- Дійсно, ПДЧ з'явився у 1999 році на Вашингтонському саміті НАТО. Відтоді всі країни, які після 1999 року ставали членами НАТО, а їх, здається, було одинадцять, пройшли етап ПДЧ. Зараз, наскільки я не помиляюся, на етапі ПДЧ перебуває Боснія і Герцеґовина. Тобто, станом на зараз є такий механізм і порядок. У рішенні Бухарестського саміту НАТО, про який ви згадали, йдеться не тільки про перспективу членства, а й, якщо читати далі, про те, що Україна та Грузія отримають ПДЧ, а відповідне рішення можуть ухвалити міністри закордонних справ країн-членів Альянсу. Навіть там чітко прописано, що на сьогодні потрібен ПДЧ. 

Чи можна вступити без ПДЧ? Можна, були такі прецеденти, до 1999 року країни вступали до НАТО без ПДЧ. На саміті Альянсу може бути ухвалене рішення про відміну інституту ПДЧ, і, відповідно тоді, ПДЧ буде не потрібен буде для вступу. Зараз така процедура є. Але, знову ж таки, ще раз всіх закликаю не концентруватися на цих трьох чарівних літерах. Я відкрию великий секрет, ті Річні національні програми (РНП) Україна-НАТО, які ми виконуємо, зокрема цього року, і вже, до речі, готуємо програму на 2021 рік, фактично є у форматі ПДЧ. Якщо їх почитати, то це ті самі РНП, які виконували країни у форматах імплементації ПДЧ. За відсутності цих чарівних трьох літер, інше ми все робимо в практичному сенсі цього слова. Ви бачите, що триває реформування наших ЗСУ, безпекового сектору, відбувається взаємосумісність наших підрозділів, участь України у всіх миротворчих місіях Альянсу. Ми — єдина держава-партнер НАТО, яка брала, бере і братиме участь у всіх місіях під егідою Альянсу. Ось вам більш важливе і практичне значення. Ми з вами також говорили про партнерство розширених можливостей, цей статус ми отримали минулого року. Це дає нам багато нових можливостей ще ближче підійти до стандартів НАТО. Тому Україна ініціювала своє бачення партнерства розширених можливостей. Будемо намагатися дуже швидко отримати реакцію і почати практичну реалізацію. Це більш важливо, а ПДЧ прийде. 

- Наступні чотири роки матимемо справу з адміністрацією Джо Байдена. Назвіть будь ласка топ-3 напрямки двосторонніх відносин Україна-США, які ми будемо розвивати? 

- Давайте спробуємо, бо можна й топ-10 назвати. Передусім, це підтримка США територіальної цілісності та суверенітету України, враховуючи військову допомогу. Пам’ятаєте, наскільки це питання завжди було важливим за всіх американських адміністрацій. Ми можемо говорити лише мовою фактів. В черговому оборонному бюджеті, який було схвалено обома палатами вже після подолання вето ще чинного президента Трампа, передбачені ті ж самі обсяги військової допомоги. А що іще важливіше — збільшення фінансування на постачання летального озброєння до України. Це має велике значення і сподіваємося, що цей пріоритет залишиться на порядку денному й для демократичної адміністрації.  

Другий пріоритет — активне залучення США до процесу врегулювання ситуації на Донбасі та деокупації Криму. Ми можемо тут довго говорити про формати цього залученням, форми, визначення посад тощо. Але стовідсотково можу зауважити, що це питання буде на радарі нової демократичної адміністрації. Немає підстав у цьому сумніватися. 

Третє, якщо ми говоримо про комплекс двосторонніх відносин, я б наголосив і почав, як це не дивно, з економіки. Економічний блок має залишатися одним із пріоритетних на порядку денному. Нам потрібно, попри пандемію, нарощувати товарообіг. У нас був непоганий товарообіг до коронавірусу — $6 млрд. Але зараз, очевидно, він зменшується. Треба, щоб ми продовжили реалізацію тих самих проєктів, які ми вже маємо. Та одразу спадає на думку енергетика. Ми з вами вже говорили про LNG. Треба подивитися, що є в цій темі, наскільки вона повинна залишитися пріоритетною, щоб енергетична незалежність України також гарантувалася з боку США. Аграрна сфера — традиційна для наших відносин. Нові сфери, як IT, штучний інтелект, про це також можна говорити.  

І, не менш важливий пріоритет, це боротьба з корупцією. Тут ми дійсно будемо союзниками президента Байдена у проведенні антикорупційних заходів в Україні. Президент Зеленський тут точно найкращий співрозмовник для президента США, якщо йдеться про Україну. Це, напевно, основні пріоритети. Але тут можуть бути й інші, додаткові. У нас багато інституцій щодо співпраці зі США, які, очевидно, треба оновити. Наприклад, Комісія стратегічного партнерства. Можливо, її треба оновити, можливо, провести чергове засідання, можливо, підвищити рівень. Тобто, будемо про це говорити. У нас готується стратегічний документ, назвемо це дорожньою картою (відносин між Україною та США. — Авт.). Ми готові її представити під час відповідних контактів.

- Дорожня карта відносин зі США? 

- Так. 

- Останнім часом лунало досить багато спекуляцій щодо запрошення президента Зеленського на інавгурацію Джо Байдена. Вже відомо, що Україна там буде представлена на рівні посла. Чому? Це такі нові правила американської сторони? 

- Офіційно Україна буде представлена на рівні посла — так само, як і інші держави. І це відбудеться не лише на цій інавгурації. Якщо подивитися ретроспективно, це відбувається кожної інавгурації. Інавгурація — це, передусім, внутрішня подія для США. Це єднання американського народу зі своїм новим президентом. Це ніколи не було зовнішньополітичною подією. Тому й цього року, очевидно, і під час наступних інавгурацій, як і під час попередніх інавгурацій, іноземні держави офіційно представляють надзвичайні і повноважні посли. Те ж саме буде і цьогоріч. Про що спекулюють іноді, так це про присутність іноземців політичного рівня, я не знаю, бізнесового рівня…

- Ну, ходять же чутки про ці квитки за шалені гроші…

- Так, квитки за шалені гроші… Дивіться, зараз же ще більше обмежень через пандемію, а також після відомих подій 6 січня (коли мітингувальники захопили Капітолій. — Авт.). Тому ті традиційні заходи, які відбувалися, напевно, точно дуже суттєво будуть скорочені. Але, безперечно, десь перед Конгресом буде огороджена певна територія, де, очевидно, можуть бути присутні певні, зокрема, й іноземці, назвімо це так, іноземні фізичні особи. Не виключено, хтось, може, і з українців з’явиться. Але, знаєте, є дуже хороший вислів — політичний туризм. Можна це так охарактеризувати. Я сподіваюся, що такі спекуляції (про запрошення президента Зеленського на інавгурацію. — Авт.) вже зникли. Тому це розмова ні про що. 

- Але ці іноземці, які здійснюють політичний туризм і будуть присутні за огорожею під час інавгурації, це ж все за гроші, правильно? 

- Я не знаю, ніколи не був за цією огорожею. Тому не знаю.

- Чому ми вирішили змінити посла України в США, як-то кажуть, на марші? Кандидатура Оксани Маркарової погоджувалася з ОПУ, чи це особиста ініціатива МЗС? 

- В Україні, де, відповідно за Конституцією, зовнішньою політикою керує президент, жодна ідея не може бути реалізована без погодження з президентом. Механізм дуже простий. Перед тим як подавати відповідну кандидатуру від України на отримання агреману в тій чи іншій столиці, безумовно, така кандидатура погоджується з президентом України. Це офіційний порядок, так відбувається з будь-яким послом, чи в США, чи в будь-якій іншій країні. Тому, безумовно, така кандидатура була погоджена президентом України. Після цього було направлено ноту на отримання агреману від Вашингтону. Тобто, згоди США на прийняття цієї кандидатури, як посла України. Такий агреман отримано, про що вже також йшлося у пресі. Хоча, як правило, такі речі не озвучуються. 

- Саме в інтерв'ю ТСН.ua міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав про отримання агреману на призначення Оксани Маркарової. 

- Бачите, дуже добре, чи не дуже. Відповідно останнім етапом є видання указу президента України про призначення послом України конкретної людини. Такий указ найближчим часом з’явиться. Думаю, що це, логічно, буде вже після проведення інавгурації. І після цього через певний час посол України прибуває, в даному випадку, до Вашингтона. Спочатку він вручає копії вірчих грамот у Держдепі, ну, а потім, вручення оригіналів вірчих грамот президенту США. Дуже проста процедура. Вона не відрізняється від країни до країни.

Що стосується зміни на марші, дивіться, посол Володимир Єльченко, який зараз є послом України в США, це теж не надто великий секрет, до цього працював постійним представником України в ООН. Здається, навіть більше, ніж чотири роки. Тепер вже понад рік він пропрацював у Вашингтоні і відпрацьовує ще. Тому це нормальна історія, п’ять років — середній термін для ротації посла. Ви знаєте, в дипломатії є такий термін, принцип, що кожен підлягає ротації. Тому, в даному випадку, посол Єльченко, який є високим професійним фахівцем і одним із найкращих наших дипломатів, буде відкликаний до Києва і займеться подальшою дипломатичною діяльністю. 

- Можливо, в інший країні? 

- Можливо, в іншій країні. Можливо, в центральному апараті. Це вже буде рішення міністра. Але, немає сумнівів у тому, що він фахівець. Жодних конспірологічних теорій у цьому немає.

- А щодо посла США в Україні. Сенат не встиг погодити кандидатуру Кіта Дейтона. Хто, за вашою інформацією, може бути номінований на цю посаду, і коли може бути призначений посол? Зрозуміло, що наразі невідомо, як працюватиме Сенат через процедуру імпічменту Трампу, бо вона є першочерговою, а всі інші питання не можуть ухвалюватися. 

- Я завжди користуюся офіційною інформацією. На сьогодні кандидатура Кіта Дейтона відкликана з Сенату як кандидатура на затвердження послом США в Україні. Залишався останній етап голосування в Сенаті. Тобто, цієї кандидатури наразі немає. Новий склад Сенату, а ви знаєте, що він оновився після виборів, починає працювати 20 січня. Я б не хотів зараз спекулювати, чи це буде нова кандидатура, чи інша. Це абсолютно й повністю питання США. Очевидно, якщо це буде нова кандидатура, вона має пройти певні етапи затвердження: слухання у відповідних комітетах у закордонних справах, голосування там, і вже потім винесення на голосування в Сенат. Ми знаємо, що Америка дотримується цих принципів, тож ці процедури будуть пройдені. Україна очікуватиме, коли про таку кандидатуру повідомлять нам. Ми не будемо затягувати з агреманом і будемо раді якомога швидше прийняти нового посла США в Україні.

- Коли очікувати візиту Володимира Зеленського до Білого дому? Ми знаємо причини, чому він не відбувся за Трампа, вони були очевидними. Про які часові терміни можемо говорити зараз, за Байдена? 

- Питання візиту президента Зеленського до Штатів було й залишається на порядку денному. Такий візит ми готуємо, паузи у нас не було. Коли нова американська адміністрація повноцінно приступить до виконання своїх обов’язків, включаючи вищих посадових осіб, держсекретаря, відповідних помічників і його заступників, й інших міністрів, вони підхоплять цю тему, і будемо цей візит готувати. Зараз дуже важко говорити про дати з декількох причин. Пандемія коронавірусу нікуди не зникла, на жаль. Можливість фізичних візитів, м’яко кажучи, дуже обмежена. До того ж, ви вже згадали про внутрішньополітичну ситуацію в США. Це також окрема історія. Знову ж таки, я не дуже люблю концентруватися на датах. Давайте концентруватися на змісті підготовки. Я впевнений, що як тільки цей візит буде змістовно підготовлено обома сторонами, і Україною, і Штатами, одразу з’явиться дата.

- А чи будемо ми запрошувати Джо Байдена до України? Наприклад, на 30-ту річницю незалежності України? 

- Звісно, будемо запрошувати. Як і інших світових лідерів. У нас також є й інші великі події цього року, на які ми будемо запрошувати світових лідерів. Це й саміт Кримської платформи (23 серпня. — Авт.). І, наприклад, 80-та річниця трагедії Бабиного Яру. Тому, у нас є, куди запрошувати іноземних лідерів, зокрема й президента США. Безумовно, я впевнений, що візит президента Байдена — це також питання недалекого майбутнього.

- Згадалося про візити. А що це було із запрошенням Ілона Маска? 

- Так, було запрошення Ілона Маска, ми всі прочитали про це з Twitter (Володимир Зеленський запросив Ілона Маска до Житомира постом у Twitter. — Авт.). 

- Це взагалі реально? 

- А чому ні? Ми з вами, до речі, можемо багато говорити про те, чому Ілону Маску могла б бути цікава Україна. Я назву тільки одну тему — літій. Далі не треба продовжувати? У нас є поклади літію, у нас є можливості, як цей літій виробляти й постачати. Батареї з чого виробляються? 

- Це дуже крута історія, до речі…

- Це лише один із прикладів. 

- Ну, будемо мати надію, що він погодиться. Адже Ілон Маск хоче колонізувати Марс. Можливо, Житомир йому буде не такий цікавий. 

- Думаю, його багато що цікавить. Це людина, яка цікавиться багатьма речами. 

- Добре. Давайте повернемося до Штатів. Ви казали, що можна багато говорити про участь США у тих чи інших майданчиках щодо відновлення суверенітету України. Чи є шанс, що нова адміністрація США відновить посаду спецпредставника Держдепу щодо України? 

- Якщо говорити точніше, спецпредставника США, бо саме так звалася попередня посада. Є такі ідеї. Водночас, є й інші ідеї про те, що ця посада не буде поновлена, як така. Можливо, буде доручено комусь зі співробітників певних органів, ну, наприклад Державному департаменту… Є ідеї, що, можливо, й не потрібно цієї посади взагалі. Знову ж, ми тут концентруємося на якихось конкретних механізмах, а треба концентруватися на змісті. Якщо ті топ-3 пріоритети, які ми з вами визначили, будуть на порядку денному США, то точно за кожним із цих напрямків буде призначено конкретного відповідального фахівця. Бо, я ще раз кажу, у нас є декілька робочих груп, комісії, тощо, тому щодо кожного буде відповідний фахівець з американської сторони. Звичайно, напевно, людина, яка б узагальнювала весь цей порядок денний, і тримала, скажімо так, в голові український файл, потрібна. Але тут все дуже просто. Президент Байден прекрасно розбирається в українському файлі. І, думаю, його знання лише збільшилися. Тому, от вам ще одна відповідь на ваше запитання. Адміністрація демократів дуже добре орієнтується в українському питанні.

- Буквально сьогодні зранку (15 січня. — Авт.) з'явилася новина, що будівництво "Північного потоку-2" планується завершити в червні 2021 року. Чи бачите ви бажання США остаточно "поховати"» цей російський політичний проєкт? 

- Раніше Росія планувала закінчити будівництво у 2019 році, потім перенесли на 2020 рік. Тепер планують у 2021 році. Побачимо. Що стосується позиції Штатів, ви ж розумієте, що ті ж самі обмежені санкції оборонного бюджету США минулого року щодо компаній, які здійснюють роботи з трубоукладення, теж з’явилися не просто так. Якщо подивитися на оборонний бюджет нинішнього року, то там ці санкції вже розширені, враховуючи компанії, які здійснюють сертифікаційні й страхові послуги "Північного потоку-2". Знову ж таки, цей оборонний бюджет проголосований обома палатами обох партій, враховуючи демократичну. Тому немає підстав для сумнівів, що демократи раптом відступлять від своєї позиції щодо розширення санкцій проти РФ.

- Ну, і останній блок питань про вакцини, про що зараз багато спекуляцій. Наразі у нас є контракт на постачання китайської вакцини, правильно? Просто очільник МОЗ Максим Степанов казав, щоіще з весни ми ведемо перемовини з іншими постачальниками. То чому Молдова тоді починає вакцинацію вакциною Pfizer, а ми — ні? 

- Мені важко коментувати, які перемовини веде міністр Степанов. Хай краще він сам коментує свої перемовини. Що стосується наших завдань зовнішньополітичного блоку, тут я можу сказати, що наш дипломатичний блок виконує ці завдання на відмінно. Ви знаєте, нещодавно була нарада президента з послами України за кордоном. Він також поставив це завдання нашим послам. Перемовини ідуть на різних рівнях. Оскільки я відповідаю за зовнішньополітичний напрям, що стосується повноважень президента, то глава держави під час кожної своєї розмови це питання порушує з лідерами, з якими він спілкується. Для прикладу, з Маєю Санду ми говорили про дуже гарну ініціативу членів ЄС, що вакцинація має швидше відбуватися в країнах Східного партнерства, враховуючи Україну. Ми координуємо свої зусилля з цього приводу з Молдовою. З президентом Португалії позавчора (13 січня. — Авт.) ми також порушили це питання, яким чином пришвидшити отримання Україною вакцини в рамках COVAX. Президент Португалії пообіцяв у цьому питанні також допомогти. З президентом Макроном, який є лідером на європейському континенті, теж про це говорили. Як і з кожним лідером. Також будемо говорити про це і з керівництвом Єврокомісії, як і з іншими представниками. Що ж до переговорів з компаніями, тут, очевидно, краще б пан Степанов сказав. Так, ми знаємо основних лідерів, якщо ми говоримо про блоки західних компаній — Pfizer, Moderna, AstraZeneca. За моєю інформацією, точно з двома з цих трьох компаній вже ведуться конкретні переговори на конкретних етапах. Не можу розкривати деталей, бо навіть не володію всією інформацією. Але переговори ведуть відповідні уповноважені представники, якими є представники МОЗу. З нашого боку, з боку дипломатичного забезпечення, всю допомогу ми надаємо. Кожен з послів, який має на це змогу, бо не у всіх країнах є відповідні потужності, на щоденній основі звітує і в ОПУ, і має цю інформацію МЗС, що вони зробили, щоб відкрити нові можливості. Наразі лише ці три компанії відомі. Але ви знаєте, що багато країн розпочинають виробництво своєї вакцини, проводять клінічні випробування, дослідження тощо. Тут теж нові можливості відкриваються для України. Безумовно, нам потрібно якомога швидше розпочати вакцинацію. Тому зараз робитимемо акцент на цих основних компаніях. Але цей процес не зупиниться. На жаль, ми з вами розуміємо, що пандемія надовго. Тому ми будемо використовувати всі можливості. Ще раз кажу, що зовнішньополітичний блок буде цьому тільки сприяти і допомагати в міру своїх можливостей. 

- Через пандемію безвіз для українців де-факто заблоковано з березня 2020 року. Не де-юре, як і для всіх, в принципі, у кого є безвіз із ЄС. Вільно пересуватися зможемо тільки, коли з’явиться вакцина? 

- Ні, такої вимоги, принаймні зараз, за моєю інформацією, немає. Ви правильно сказали, що безвіз жодним чином не заблокований, не відібраний у України, чи потенційно може бути відібраний. Пам’ятаєте, теж були такі спекуляції. Але, сподіваюся, що після саміту Україна-ЄС, який відбувся в жовтні, ці спекуляції знято. Ми чітко почули від наших європейських партнерів, що Україна виконує всі вимоги для безвізу на відмінно. Тому таке питання не стоїть. Що стосується обмеження в’їзду, так, ви прекрасно знаєте, що у ЄС є свої відомчі правила. Є країни "зеленої" зони, громадяни яких можуть потрапляти вільно до ЄС. На жаль, Україна до цього переліку не входить. До речі, небагато країн взагалі входять до цього переліку. Тому, враховуючи ситуацію з пандемією, ми наразі будемо відчувати обмеження щодо руху громадян до ЄС. Знову ж таки, це стосується не лише країн, які мають безвіз, а також країн, які мають візовий режим. Вони так само страждають. ЄС бере до уваги кількісні показники — кількість захворювань на 100 тис. населення протягом останніх 14 днів. Тобто, там своя математика. На жаль, Україна зараз перебуває на піку пандемії. Тому, очевидно, як тільки пік захворювань спаде, відповідні рішення будуть ухвалені з боку ЄС, і такий рух відновиться. 

- І наостанок запитаю про конституційну кризу. Верховна Рада ухвалила відповідні антикорупційні ініціативи. Але це неправильно. Для продовження співпраці з МВФ і зняття всіх ризиків щодо функціонування безвізу цього недостатньо. Потрібне повернення до законодавства позбавлення волі за брехню в декларації. 

- Воно не те що неправильне, а, скажімо так, часткове. Добре, що це було ухвалено. Ми відновили, наприклад, повноваження НАЗК повною мірою на законодавчому рівні. Також відновили доступ до реєстрів уповноваженими особами на законодавчому рівні. Ми повернули відповідальність за неправомірні дії в антикорупційний сфері, що пов’язані із заповненням декларацій, за брехню в деклараціях тощо. Але на частковому рівні. Тому, ви пам’ятаєте, що 29 грудня відбулося засідання РНБО, де за ініціативи президента обговорювалися законопроєкти щодо посилення кримінальної відповідальності, враховуючи повернення позбавлення волі, а не обмеження волі за відповідіні неправомірні дії у сфері антикорупції стосовно декларацій. Такі законодавчі акти після відповідного доопрацювання, а вони вже доопрацьовуються, будуть внесені на розгляд ВР. Тому Україна цю частину своєї роботу виконує. Президент України був змушений негайно реагувати на відповідні дії Конституційного суду. Якщо ми говоримо про реакцію ЄС чи МВФ, то з боку ЄС ми чули оцінки, що була правильна й швидка реакція на ці події. Швидка — тут теж ключове слово. Але частину своєї роботи наразі має зробити ВР після президента. Ми впевнені, що вона цю частину зробить належним чином. 

- Тобто, щойно зробить, у нас автоматично розблоковується транш МВФ? 

- Ну, це окрема історія. Це основна вимога, проте не єдина. Ви знаєте, що місія МВФ зараз працює з Україною щодо оцінювання першого траншу в онлайн-форматі. Там ведуть перемовини фахівці з різних міністерств і відомств (особливо, після рішення уряду занизити тарифи на газ для населення. — Авт.). Перемовини тривають. Якщо говорити про наш вимір, то, нагадаю, що транш макрофінансової допомоги ЄС (на 600 млн євро. — Авт.) ми отримали 9 грудня минулого року, у що теж мало хто вірив. Проте, Єврокомісія також не ухвалила б це рішення, якби мала певні сумніви. Тому — робота триває, процес триває, йдемо вперед.

Непростий Трамп: чому 45 президент США став небезпечним для цілої країни

Непростий Трамп: чому 45 президент США став небезпечним для цілої країни

Повʼязані теми:

Наступна публікація